Політичні еліти та політичне лідерство - реферат українською
1. Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії
Політична еліта відіграє надзвичайно важливу роль у політичному житті
суспільства. Еліта політична (від. франц. еlite — найліпше, добірне) —
це меншість суспільства, що утворює достатньо самостійну, відносно
привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними й
політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні та
здійсненні рішень, пов’язаних із використанням державної влади або
впливом на неї [1].
Визначення тих, кого можна назвати елітою, у західній соціології та
політології далеко не однозначне: так називають людей, які отримали
найвищий індекс у сфері своєї діяльності (Парето); найбільш активних у
політичному відношенні особистостей, що зорієнтовані на владу, тобто
організовану меншість суспільства, правлячий клас (Моска); людей, які
користуються в суспільстві найбільшим престижем, статусом, багатством;
осіб, що інтелектуально чи морально стоять над масою, мають розвинуте
почуття відповідальності (Ортега-і-Гассет); людей, наділених владою
(Етціоні); людей, які мають формальну владу в організаціях та
інститутах, що визначають суспільне життя (Дай); особистостей, наділених
харизмою (Фройнд); творчу меншість суспільства на противагу нетворчій
більшості (Тойнбі); меншість, що здійснює найбільш важливі функції в
суспільстві (Келлер); порівняно невеликі групи, які складаються з осіб,
що посідають провідне становище в політичному, економічному, культурному
житті суспільства (теорія елітного плюралізму); найбільш кваліфікованих
спеціалістів, менеджерів та вищих службовців у системі бюрократичного
управління (теорія технологічного детермінізму); провідних представників
різних соціальних груп — професійних, етнічних, локальних (Боден). У
будь-якому разі, дихотомія еліта — маса є провідним методологічним
принципом аналізу соціальної структури суспільства [2].
Що ж до політологічного осмислення цього поняття, то воно є похідним від
об’єктивної необхідності існування самої політичної еліти. Численні
науково-теоретичні дослідження, а також суспільно-політична практика
доводять, що потреба в політичній еліті — це закономірність розвитку
цивілізації. Її існування зумовлене дією таких головних чинників, як
психологічна й соціальна нерівність людей, їхні неоднакові природні
здібності, можливості та бажання брати участь у політиці; висока
суспільна значущість управлінської діяльності й необхідність високого
професіоналізму для її ефективного виконання; наявність широких
можливостей використання управлінської діяльності для отримання
різноманітних привілеїв; практичні можливості здійснення контролю за
суспільством або певною його частиною; політична пасивність широких мас,
головні життєві інтереси яких, як правило, лежать поза сферою політики
[3].
Постановка проблеми політичної еліти має давню історію. Досить глибоке
обґрунтування цієї проблеми можна знайти в працях Конфуція, Платона,
Макіавеллі, Карлейля, Ніцше. Але перші концепції еліт у їхньому
Політична еліта відіграє надзвичайно важливу роль у політичному житті
суспільства. Еліта політична (від. франц. еlite — найліпше, добірне) —
це меншість суспільства, що утворює достатньо самостійну, відносно
привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними й
політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні та
здійсненні рішень, пов’язаних із використанням державної влади або
впливом на неї [1].
Визначення тих, кого можна назвати елітою, у західній соціології та
політології далеко не однозначне: так називають людей, які отримали
найвищий індекс у сфері своєї діяльності (Парето); найбільш активних у
політичному відношенні особистостей, що зорієнтовані на владу, тобто
організовану меншість суспільства, правлячий клас (Моска); людей, які
користуються в суспільстві найбільшим престижем, статусом, багатством;
осіб, що інтелектуально чи морально стоять над масою, мають розвинуте
почуття відповідальності (Ортега-і-Гассет); людей, наділених владою
(Етціоні); людей, які мають формальну владу в організаціях та
інститутах, що визначають суспільне життя (Дай); особистостей, наділених
харизмою (Фройнд); творчу меншість суспільства на противагу нетворчій
більшості (Тойнбі); меншість, що здійснює найбільш важливі функції в
суспільстві (Келлер); порівняно невеликі групи, які складаються з осіб,
що посідають провідне становище в політичному, економічному, культурному
житті суспільства (теорія елітного плюралізму); найбільш кваліфікованих
спеціалістів, менеджерів та вищих службовців у системі бюрократичного
управління (теорія технологічного детермінізму); провідних представників
різних соціальних груп — професійних, етнічних, локальних (Боден). У
будь-якому разі, дихотомія еліта — маса є провідним методологічним
принципом аналізу соціальної структури суспільства [2].
Що ж до політологічного осмислення цього поняття, то воно є похідним від
об’єктивної необхідності існування самої політичної еліти. Численні
науково-теоретичні дослідження, а також суспільно-політична практика
доводять, що потреба в політичній еліті — це закономірність розвитку
цивілізації. Її існування зумовлене дією таких головних чинників, як
психологічна й соціальна нерівність людей, їхні неоднакові природні
здібності, можливості та бажання брати участь у політиці; висока
суспільна значущість управлінської діяльності й необхідність високого
професіоналізму для її ефективного виконання; наявність широких
можливостей використання управлінської діяльності для отримання
різноманітних привілеїв; практичні можливості здійснення контролю за
суспільством або певною його частиною; політична пасивність широких мас,
головні життєві інтереси яких, як правило, лежать поза сферою політики
[3].
Постановка проблеми політичної еліти має давню історію. Досить глибоке
обґрунтування цієї проблеми можна знайти в працях Конфуція, Платона,
Макіавеллі, Карлейля, Ніцше. Але перші концепції еліт у їхньому
Скачати реферат Політичні еліти та політичне лідерство
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: ПОЛІТИЧНИЙ СТАТУС ЗМІ ЗА СИСТЕМИ ПОДІЛУ ВЛАДИ ПОЛІТИЧНИЙ СТАТУС ЗМІ ЗА СИСТЕМИ ПОДІЛУ ВЛАДИ У науці прийнято вживати префікс “пост-” у термінах на позначення усіх тих явищ чи процесів, що відбуваються після закінчення певного важливого історичного періоду, у даному випадку — після падіння ком... 2. Реферат: ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (1987 — 1991 рр.) Важливою складовою українського національно-визвольного руху кінця 80-х — початку 90-х років став широкий суспільний рух за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який за своїми маcштабами вийшов за рамки суто релігійного... 3. Реферат: Політичні аспекти легалізації українськогї греко-католицької церкви (1987-1991 рр.) (пошукова робота) Пошукова робота на тему: ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (1987 — 1991 рр.) Важливою складовою українського національно-визвольного руху кінця 80-х — початку 90-х років став широкий суспільний рух за відновлен... 4. Реферат: Політичні відносини і політична діяльність Особистість як суб'єкт політики Ступінь політичної активності окремих особистостей, їхній вплив і форми участі в політичній діяльності суттєво відрізняються. Залежно від соціальних ролей, що їх відіграють у політиці особистості, виокремлюють таку ... 5. Реферат: Політичні відносини між Іспанією та Латинською Америкою наприкінці 70-х – початку 80-х роках ХХ ст Одним з основних об'єктів уваги індустріально розвитих держав продовжує залишатися Латинська Америка, будучи ареною зіткнення інтересів США, Західної Європи і Японії. Особливу роль у боротьбі за вплив на Латинську Америку продовжує грати Західна Євро... 6. Реферат: ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися в складних проблемах сучасності та визначити свою позицію до них. Сучасна людина постійно відчуває на собі вплив політики. в умовах демократичного ... 7. Реферат: ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися в складних проблемах сучасності та визначити свою позицію до них. Сучасна людина постійно відчуває на собі вплив політики. в умовах демократичного ... 8. Реферат: ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА ПРОСВІТНИЦТВА ПЛАН 1. Джон Локк – основоположник теоретичної системи класичного лібералізму 2. Політичні ідеї в працях французького Просвітництва (Шарль Луї Мотеск’є та Жан Руссо) 1. Джон Локк – основоположник теоретичної системи класичного лібералізму ... 9. Реферат: Політичні вчення у Стародавній Греції У Стародавній Греції державність виникла на початку І тисячоліття до н. є. у формі полісів — окремих міст-держав, до складу яких, крім міської території, входили також прилеглі сільські поселення. Перехід від первіснообщинного ладу до ранньокласового... 10. Реферат: Політичні еліти і політичне лідерство ПЛАН 1. Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії. 2. Типологія політичних еліт. Теорії еліти Д.Донцова та В.Липинського. 3. Сутність та теорії політичного лідерства. 4. Класифікація та функції політичного лідерства. 1. Еліти в полі...
11. Реферат: Політичні еліти та політичне лідерство
1. Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії Політична еліта відіграє надзвичайно важливу роль у політичному житті суспільства. Еліта політична (від. франц. еlite — найліпше, добірне) — це меншість суспільства, що утворює достатньо самостійну, в... 12. Реферат: Політичні зміни і політична стабільність В сучасних умовах проблема політичних змін в Україні набуває особливої гостроти. Не менш важливою є і проблема збереження стабільності. Українським вченим належить пояснити політичні зміни, які відбулися на тринадцятий рік незалежності нашої країни, ... 13. Реферат: Політичні і правові ідеї Київської Русі в різних інтерпретаціях Спадкоємці прагнуть отримати спадок і створити нові міфи Київська Русь як держава народилася, досягла розквіту і занепала. Це окрема сторінка історії. Але цю сторінку бажають „пришити” до своєї історії три країни – Україна, Росія, Білорусь. З наукової точки зору це некоректно. Історія України, Росії, Білор... 14. Реферат: Політичні ідеї стародавнього світу, середніх віків і відродження 1. ПОЛІТИКА ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ Політична думка в історії цивілізації має давню і багату історію. Цей процес нерозривно був зв’язаний зі становленням перших держав як особливої організації влади. Людство мало нагромадити досв... 15. Реферат: Політичні ідеї та вчення періоду Раннього Християнства та Середньовіччя З І тисячоліття н.е. суспільно-політична думка на Сході й на Заході розвивалася переважно завдяки старанням представників богослов'я. Адже з економічним, політичним, моральним, інтелектуальним занепадом Греції та Риму земна держава поставала як втіле... 16. Реферат: Політичні партії на прикінці грамодянської війни У ніч з 24 на 25 жовтня 1917 року в Петрограді перемогло збройне повстання очолюване більшовиками. Після більшовицького перевороту революція переросла у громадянську війну. Минули ейфорія,почуття солідарності,масові демонстрації,бурхливі зібрання ... 17. Реферат: Політичні партії та партійні системи ПЛАН 1. Поняття політичної партії. 2. Класифікація політичних партій. 3. Поняття і типологія партійних систем. 4. Роль і функції партій у суспільно-політичному житті. 5. Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утв... 18. Реферат: Політичні партії як суб’єкти виборчого процесу Вибори народних депутатів України та органів місцевого самоврядування, які мають відбутися в березні 2006 року, проходитимуть за новими „правилами гри”. Як відомо, в ході проведення парламентських виборчих кампаній 1998 та 2002 років використовувалас... 19. Реферат: Політичні партії як форма недержавного об’єднання: їх функції та роль в умовах політичних змін в Україні Як уже зазначалося, ставлення науковців та практиків до політичної реформи, яка здійснюється сьогодні в Україні, є неоднозначним. Частина з них переконана в тому, що вона не матиме своїм наслідком підвищення ефективності функціонування органів держав... 20. Реферат: Політичні погляди Платона і Аристотеля 1.ВСТУП 2.ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕКОНАННЯ ПЛАТОНА 2.1 Форми держави. 2.2 Ідеальна держава. 2.3 Чесноти в державі. 3. ПОЛІТИЧНИХ ПЕРЕКОНАНЬ АРІСТОТЕЛЯ 3.1 Мета політики 3.2 Метод політики як науки. 3.3 Визначення держави... 21. Реферат: Політичні причини голодомору в Україні (1932—1933 рр.) Якщо мова йде про будь-яке історичне явище, історики звикли думати про його причинність чи навіть багатопричинність. Справді було б недостатньо констатувати якусь одну причину чи тільки один тип причин (економічних чи політичних) американської громад... |
|