Нова генерація сортів озимої пшениці - реферат українською
Пройде зовсім небагато часу, і на зміну жнивам прийде осіння посівна
кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована
публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему.
В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекційних закладів
створено багатющі генетичні ресурси озимої пшениці. Вітчизняні її сорти
за основними господарсько цінними ознаками і властивостями не тільки не
поступаються зарубіжним, а й займають лідируючі позиції в світі. Досить
високим генетичним потенціалом і рекордними для нашої країни врожаями
відзначається нова генерація сортів. Найновіші з них — Балківська,
Смуглянка, Попелюшка, Володарка, Фаворитка, Золотоколоса, Трипільська,
Ремеслівна, Ліона — в 2004–2005 роках формували врожайність 100,2–115,2
ц/га. У Вінницькому (Крижопіль) і Запорізькому обласних центрах
експертизи сортів рослин, Маньківській сортодослідній станції (Черкаська
область), Центрі сортознавства та сортовивчення Українського Інституту
експертизи сортів рослин (Біла Церква) сорти Смуглянка і Золотоколоса
(Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) за всю історію
державного сортовипробування дали рекордні врожаї — 115,2 і 117,3 ц/га,
відповідно.
Щороку в Україні реєструють для використання значну кількість сортів,
які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Тільки за 2004–2005
роки Реєстр поповнився 41 новим сортом, а всього допущено до
використання 117 сортів озимої пшениці. Зареєстровані сорти за
найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів
інтенсивності, реакції на агрофон і умов вирощування. Вони
характеризуються неоднаковими адаптивними властивостями, висотою, часом
дозрівання, стійкістю до вилягання тощо.
Наявний значний сортимент, видання й поширення Держсортослужбою реєстрів
і каталогів із характеристиками нових сортів, з одного боку, полегшують
й надають товаровиробникам широкі можливості в доборі та маневруванні
сортами в різних агроекологічних зонах, підзонах, рівнях господарювання,
з різним ресурсним забезпеченням, агротехнологічними можливостями.
Проте, з іншого, проблема добору сортів є надзвичайно складною. Адже
навіть у невеликих господарствах обмежуватись одним, навіть
найдосконалішим сортом, не варто, бо жодний із них не може повністю
задовольнити потреби ринку.
Кожний сорт, володіючи певними морфоагробіологічними ознаками й
властивостями, може реалізувати свій генетичний потенціал лише в разі
створення для нього відповідних умов і певного режиму використання.
Напівінтенсивний або екстенсивний сорт не стане високоінтенсивним після
розміщення його на високому агрофоні чи внесення підвищених доз добрив.
І навпаки, високоінтенсивні сорти не доцільно використовувати в умовах,
де їх потенціал реалізовується на 30–40%, тобто за низького агрофону,
гірших попередників, недостатнього ресурсного забезпечення. Треба
усвідомити, що низькозимостійкий сорт не стане високозимостійким, хоч би
скільки під нього вносили фосфорних і калійних добрив, а низькоякісний
кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована
публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему.
В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекційних закладів
створено багатющі генетичні ресурси озимої пшениці. Вітчизняні її сорти
за основними господарсько цінними ознаками і властивостями не тільки не
поступаються зарубіжним, а й займають лідируючі позиції в світі. Досить
високим генетичним потенціалом і рекордними для нашої країни врожаями
відзначається нова генерація сортів. Найновіші з них — Балківська,
Смуглянка, Попелюшка, Володарка, Фаворитка, Золотоколоса, Трипільська,
Ремеслівна, Ліона — в 2004–2005 роках формували врожайність 100,2–115,2
ц/га. У Вінницькому (Крижопіль) і Запорізькому обласних центрах
експертизи сортів рослин, Маньківській сортодослідній станції (Черкаська
область), Центрі сортознавства та сортовивчення Українського Інституту
експертизи сортів рослин (Біла Церква) сорти Смуглянка і Золотоколоса
(Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) за всю історію
державного сортовипробування дали рекордні врожаї — 115,2 і 117,3 ц/га,
відповідно.
Щороку в Україні реєструють для використання значну кількість сортів,
які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Тільки за 2004–2005
роки Реєстр поповнився 41 новим сортом, а всього допущено до
використання 117 сортів озимої пшениці. Зареєстровані сорти за
найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів
інтенсивності, реакції на агрофон і умов вирощування. Вони
характеризуються неоднаковими адаптивними властивостями, висотою, часом
дозрівання, стійкістю до вилягання тощо.
Наявний значний сортимент, видання й поширення Держсортослужбою реєстрів
і каталогів із характеристиками нових сортів, з одного боку, полегшують
й надають товаровиробникам широкі можливості в доборі та маневруванні
сортами в різних агроекологічних зонах, підзонах, рівнях господарювання,
з різним ресурсним забезпеченням, агротехнологічними можливостями.
Проте, з іншого, проблема добору сортів є надзвичайно складною. Адже
навіть у невеликих господарствах обмежуватись одним, навіть
найдосконалішим сортом, не варто, бо жодний із них не може повністю
задовольнити потреби ринку.
Кожний сорт, володіючи певними морфоагробіологічними ознаками й
властивостями, може реалізувати свій генетичний потенціал лише в разі
створення для нього відповідних умов і певного режиму використання.
Напівінтенсивний або екстенсивний сорт не стане високоінтенсивним після
розміщення його на високому агрофоні чи внесення підвищених доз добрив.
І навпаки, високоінтенсивні сорти не доцільно використовувати в умовах,
де їх потенціал реалізовується на 30–40%, тобто за низького агрофону,
гірших попередників, недостатнього ресурсного забезпечення. Треба
усвідомити, що низькозимостійкий сорт не стане високозимостійким, хоч би
скільки під нього вносили фосфорних і калійних добрив, а низькоякісний
Схожі українські реферати
1. Реферат: Німецька модель держави - корисний досвід розвитку держави для України Німецька модель держави - корисний досвід розвитку держави для України Навчена гірким досвідом життя в умовах марксистсько-радянської моделі соціалізму, Україна протягом десятиліття незалежності шукає панацею відродження в досвіді інших країн. Ми ... 2. Реферат: Німецька національна меншина південної України у 20-ті 30-ті роки ХХ ст. П.П. Шевченко НІМЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА ПВІДЕННОЇ УКРАЇНИ У 20-ті–30-ті РОКИ ХХ ст.: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ. З розпадом радянської комуністичної системи та здобуттям Україною незалежності з’явилася можливість повернути із забуття ряд со... 3. Реферат: Німецька проблема в міжнародних відносинах 1. Принципи мирного врегулювання з Німеччиною. 2. Створення ФРН та НДР. 3. Берлінська криза 1959 – 1961 років. 4. Нова східна політика ФРН. Вперше питання повстало на другій сесії міністрів ЗС. Спочатку було вирішено розв’язати поблему со... 4. Реферат: НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ. ЇЇ ВИТОКИ, ОСНОВНІ НАПРЯМКИ І ТЕНДЕНЦІЇ 1. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ Німецька класична філософія Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період, що обмежений 80-ми роками XVIII -XVIII сторіччя , з одного боку, і 1831 роком - роком смерті Гегеля - з іншої. церковної геге... 5. Реферат: Німеччина Площа - 356 тис. кмг. Населення - 81,3 млн чоловік. Столиця - Берлін. Німеччина - одна з найрозвинутіших країн світу та Західної Європи. Вона роташована в центрі Європи. На півночі країна виходить до Північного і Балтійське: морів, на сході межує... 6. Реферат: Німеччина в ІХ–ХІ ст. ПЛАН 1. Територія. Особливості феодального розвитку. 2. Походи проти слав`ян. Боротьба з угорцями. 3. Грабувальні походи в Італію. Утворення Священної Римської імперії. 4. Клюнійський рух. 5. Клюнійські реформи. 6. Вормський конк... 7. Реферат: Нітрати та нітриди та їх вплив на навколишнє середовище і організм людини У всіх країнах отримало широке застосування різних хімічних та природних сполук з метою подовження строку зберігання продуктів, прискорення технології виробництва та поліпшення якості продуктів харчування. Ці сполуки називаються харчовими добавками. ... 8. Реферат: НІТРАТИ,ФОСФАТИ. АЗОТНІ ТА ФОСФАТНІ ДОБРИВА НІТРАТИ. АЗОТНІ ДОБРИВА Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад: Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO22↑+ 2H2 O CaO + 2HNO... 9. Реферат: Нітрати. Азотні добрива Солі азотної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії азотної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад: Cu + 4HNO3 = Cu (NO3)2 + 2NO2 + 2H2O CaO +2HNO3 = Ca(NO3)2 + H2O Al(OH)3 + 3HNO3 =... 10. Реферат: Нітратна кислота, її властивості Нітратнакислота. Чиста Нітратнакислота HNO -безбарвна рідина густиною 1,51 р/см при - 42 °С застигаюча в прозору кристалічну масу. На повітрі вона, подібно концентрованій соляній кислоті, «димить», тому що пари її утворять із 'вологою повітря дрібн...
11. Реферат: Нова генерація сортів озимої пшениці
Пройде зовсім небагато часу, і на зміну жнивам прийде осіння посівна кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему. В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекц... 12. Реферат: Нова драматургія Миколи Куліша Микола Куліш належить до того типу письменників, про яких можна сказати художником слова він народився, тому що від народження в Куліша було єдине призначення — велике й непохитне — писати З підліткового віку й до останніх своїх днів він сприймав, ро... 13. Реферат: Нова економіка і моделі її формування в Україні Поняття «нова економіка» введено в економічну науку порівняно недавно, і його ідеологам поки не вдалося знайти тлумачення, прийнятного для всіх. Проте у західних країнах проблематика нової економіки сприйнята не тільки як чергова наукова концепція, а... 14. Реферат: Нова історична школа та «соціальний напрям» У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала ... 15. Реферат: Нова історична школа та "соціальний напрям" У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала ... 16. Реферат: Нова історична школа та соціальний напрям Нова історична школа та соціальний напрям У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844-1931) і К.Бюхер (1877-1930). Головна відмінність нової історичної школи від попе... 17. Реферат: Нова соціокультурна реальність в Україні План Соціокультурні модернізаційні трансформації. Формування нової соціокультурної реальності та її риси. Національна культура в умовах зростання національно-культурної ідентичності. Соціокультурні модернізаційні трансформації. Розвиток українс... 18. Реферат: Нова стратегія маркетингу українського зерна Міністерство агрополітики України зробило запит до проекту ЄС-TACIS “Покращання системи логістики та маркетингу для МСП у сільському господарстві” (“Агрологістика”) щодо надання рекомендацій для поліпшення маркетингових каналів збуту зернових між фе... 19. Реферат: Нова субстанціалізація зла та її антигуманный зміст Відомо, що на становлення внутрішнього ядра фашистської ідеології певний вплив справили замкнені, таємні товариства, поширені в Європі ще з другої половини XIX ст. Член такого товариства, що йменувалося «Золотий світанок», валлійський письменник Арту... 20. Реферат: Нова ультрарання культура комплексного використання Ця культура унікальна тим, що вона перевершила всі очікування і виявилася настільки цінною й перспективною, що, незалежно від бажань авторів, була оцінена народом і поширена не тільки в Україні, а й далеко за її межами: в країнах СНД, у Китайській Н... 21. Реферат: Нова чи оновлена концепція прав етнонаціональних меншин? У 80 – 90-х роках ХХ століття західні правознавці розділилися на дві основні наукові школи: 1) опоненти та 2) прихильники групових (колективних) прав етнонаціональних меншин. Між ними й досі точаться гострі дискусії. Водночас посилюється вплив нової ... |
|