Сонячний юліанський календар - реферат українською
У наш час майже всі народи світу користуються сонячним календарем,
успадкованим від давніх римлян (виправленим у XVI ст.).
У 45 р. до н.е. Юлій Цезар “вдало підібрав” середню тривалість
календарного року – 365,25 доби. Це дозволяло у трьох із кожних 4-х
років лічити по 365, у четвертому ж – 366 діб. Цей 366-й день прийнято
було вставляти між 24 і 25 лютого, його назвали bis sextum kalendas Mart
– “двічі шостий до березневих календ” (тобто “до 1-го числа березня” –
включно з ним!). Від цього annus bis sextus і походить назва високосний
рік, тобто рік, у якому вставлено одну добу. Було впорядковано кількість
днів у місяцях за принципом: непарний місяць має 31 день, парний – 30.
Лютий у простому році мав 29, у високосному – 30.
За цю реформу сенат перейменував місяць Квінтиліус на Юліус. До речі,
упродовж багатьох сотень років римляни вважали березень (Мартіус) першим
місяцем, квітень (Апріліс) – другим, грудень – десятим (Децембер). Про
це нагадують чотири із цих “числових” назв, які залишилися дотепер.
У простому році юліанського календаря 365 = (52 * 7 + 1) доби, тобто рік
налічує 52 тижні і 1 день, у високосному – 52 тижні і 2 дні. За декілька
років від довільно взятого за початковий, як тільки з уламків тижня
назбирається 7 діб, дні тижня припадають на ті ж календарні дати (тому й
маємо слово тиждень “той же день”). Наприклад, календар 1999-го року мав
такий же «розклад» днів за числами місяців, що й 1909, 1915, 1920 (з
1.03), 1926, 1937, 1943, 1948 (з 1.03), 1954, 1965, 1971, 1976 (з 1.
03), 1982 і 1993. На це вказує колонка років – зверху вниз – таблиці
Додатку 1. Повний збіг дат і днів тижня від року до року повторюється
через 28 років (в них налічується рівно 1461 тиждень). Це – 28-річний
сонячний цикл юліанського календаря.
Однак розподіл днів у місяцях нашого календаря не такий, як його прийняв
Юлій Цезар! Це тому, що після смерті Юлія Цезаря римські жерці, мабуть.
не зрозумівши правила вставки 366-го дня, почали вставляти його у кожний
третій рік. Можливо, вони користувалися методом “включної лічби”, коли
враховують і останній рік попереднього циклу. Тому з 44 р. до 9 р. до
н.е. було введено 12 високосних років замість 9. Цю помилку виправив
імператор Август. Упродовж 13 років – з 9 р. до н.е. до 8 р. н.е. –
високосних років не було (5 і 1 pp. до н.е. і 4 рік н.е. були простими).
Отже, юліанський календар почав функціонувати нормально з 1 березня 4 р.
н.е. То ж сенат перейменував 8-й місяць Секстиліс в Августус, додавши
один день від лютого. А щоб три місяці підряд не мали по 31 дню,
змістили 31-й день від вересня на жовтень і від листопада на грудень
(вживаємо наші назви для легшого сприймання сказаного).
Розглянемо тепер суть реформи юліанського календаря, проведеної 1582 р.
папою Григорієм XIII.
Середня тривалість року юліанського календаря – 365,25 доби, а це на
0,0078 доби більше, ніж триває тропічний рік (рис. 5). Тому за кожні 128
років весняне рівнодення (та й інші явища тропічного року) у такому
успадкованим від давніх римлян (виправленим у XVI ст.).
У 45 р. до н.е. Юлій Цезар “вдало підібрав” середню тривалість
календарного року – 365,25 доби. Це дозволяло у трьох із кожних 4-х
років лічити по 365, у четвертому ж – 366 діб. Цей 366-й день прийнято
було вставляти між 24 і 25 лютого, його назвали bis sextum kalendas Mart
– “двічі шостий до березневих календ” (тобто “до 1-го числа березня” –
включно з ним!). Від цього annus bis sextus і походить назва високосний
рік, тобто рік, у якому вставлено одну добу. Було впорядковано кількість
днів у місяцях за принципом: непарний місяць має 31 день, парний – 30.
Лютий у простому році мав 29, у високосному – 30.
За цю реформу сенат перейменував місяць Квінтиліус на Юліус. До речі,
упродовж багатьох сотень років римляни вважали березень (Мартіус) першим
місяцем, квітень (Апріліс) – другим, грудень – десятим (Децембер). Про
це нагадують чотири із цих “числових” назв, які залишилися дотепер.
У простому році юліанського календаря 365 = (52 * 7 + 1) доби, тобто рік
налічує 52 тижні і 1 день, у високосному – 52 тижні і 2 дні. За декілька
років від довільно взятого за початковий, як тільки з уламків тижня
назбирається 7 діб, дні тижня припадають на ті ж календарні дати (тому й
маємо слово тиждень “той же день”). Наприклад, календар 1999-го року мав
такий же «розклад» днів за числами місяців, що й 1909, 1915, 1920 (з
1.03), 1926, 1937, 1943, 1948 (з 1.03), 1954, 1965, 1971, 1976 (з 1.
03), 1982 і 1993. На це вказує колонка років – зверху вниз – таблиці
Додатку 1. Повний збіг дат і днів тижня від року до року повторюється
через 28 років (в них налічується рівно 1461 тиждень). Це – 28-річний
сонячний цикл юліанського календаря.
Однак розподіл днів у місяцях нашого календаря не такий, як його прийняв
Юлій Цезар! Це тому, що після смерті Юлія Цезаря римські жерці, мабуть.
не зрозумівши правила вставки 366-го дня, почали вставляти його у кожний
третій рік. Можливо, вони користувалися методом “включної лічби”, коли
враховують і останній рік попереднього циклу. Тому з 44 р. до 9 р. до
н.е. було введено 12 високосних років замість 9. Цю помилку виправив
імператор Август. Упродовж 13 років – з 9 р. до н.е. до 8 р. н.е. –
високосних років не було (5 і 1 pp. до н.е. і 4 рік н.е. були простими).
Отже, юліанський календар почав функціонувати нормально з 1 березня 4 р.
н.е. То ж сенат перейменував 8-й місяць Секстиліс в Августус, додавши
один день від лютого. А щоб три місяці підряд не мали по 31 дню,
змістили 31-й день від вересня на жовтень і від листопада на грудень
(вживаємо наші назви для легшого сприймання сказаного).
Розглянемо тепер суть реформи юліанського календаря, проведеної 1582 р.
папою Григорієм XIII.
Середня тривалість року юліанського календаря – 365,25 доби, а це на
0,0078 доби більше, ніж триває тропічний рік (рис. 5). Тому за кожні 128
років весняне рівнодення (та й інші явища тропічного року) у такому
Скачати реферат Сонячний юліанський календар
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Сон Божої матері Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії 14 Міністерство освіти і науки України Коломийський коледж комп’ютерних наук РЕФЕРАТ з дисципліни “Релігієзнавство” на тему: “ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ РЕЛІГІї” Виконав: студент групи КН-21 Германюк Василь ... 2. Реферат: Сонет 66 В. Шекспіра та два його переклади. Національний Університет “Києво-Могилянська Академія” Реферат з курсу “Українська література ” на тему: Сонет 66 В.Шекспіра та два його переклади. КИЇВ - 2002 Sonnet 66 Tir’d with all these! For restful death I cry, As to behold Desert ... 3. Реферат: Сонет 66 В.Шекспіра та два його переклади Sonnet 66 Tir’d with all these! For restful death I cry, As to behold Desert a beggar born, And needy Nothing trimm’d in jollity, And purest Faith unhappily forsworn, And gilded Honour shamefully misplac’d, And meiden virtue rudely ... 4. Реферат: Сонце - найближча зоря 1. Енергія Сонця. Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Його маса в 333 000 раз більша за масу Землі й у 750 раз перевищує масу всіх інших планет, разом узятих. Сонце — могутнє джерело енергії, яку воно постійно випромінює в ус... 5. Реферат: Сонце і його значення для Cонячної системи Сонце і його значення для Cонячної системи Одним з головних об'єктів сучасних астрономічних досліджень є Сонце - найближча до нас зоря, наше денне світило, від якого безпосередньо залежить існування життя на Землі. Свого часу великий російський... 6. Реферат: Сонце і його значення для Сонячної системи Одним з головних об'єктів сучасних астрономічних досліджень б Сонце — найближча до нас зоря, наше денне світило, від якого безпосередньо залежить існування життя на Землі. Свого часу великий російський учений К. А. Тімірязєв говорив, що людина має п... 7. Реферат: Сонце — найближча зоря 1. Енергія Сонця. Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Його маса в 333 000 раз більша за масу Землі й у 750 раз перевищує масу всіх інших планет, разом узятих. Сонце — могутнє джерело енергії, яку воно постійно випромінює в усіх д... 8. Реферат: Сонячна система - комплекс небесних тіл, які мають спільне походження Розділ астрономії, в якому вивчаються походження і розвиток небесних тіл, називається космогонією. Розв'язання питання про походження Землі і Сонячної системи в цілому значною мірою ускладнюється тим, що інших подібних систем ми не спостерігає... 9. Реферат: СОНЯЧНА СИСТЕМА — КОМПЛЕКС ТІЛ, ЯКІ МАЮТЬ СПІЛЬНЕ ПОХОДЖЕННЯ Розділ астрономії, в якому вивчаються походження і розвиток небесних тіл, називається космогонією. Розв'язання питання про походження Землі і Сонячної системи в цілому значною мірою ускладнюється тим, що інших подібних систем ми не спостерігаємо. ... 10. Реферат: Сонячна система — комплекс тіл, які мають спільне походження Розділ астрономії, в якому вивчаються походження і розвиток небесних тіл, називається космогонією. Розв'язання питання про походження Землі і Сонячної системи в цілому значною мірою ускладнюється тим, що інших подібних систем ми не спостерігаємо. На...
11. Реферат: Сонячний юліанський календар
У наш час майже всі народи світу користуються сонячним календарем, успадкованим від давніх римлян (виправленим у XVI ст.). У 45 р. до н.е. Юлій Цезар “вдало підібрав” середню тривалість календарного року – 365,25 доби. Це дозволяло у трьох із кожни... 12. Реферат: Сонячні і місячні затемнення. Рух Сонця і Місяця Фази Місяця. Місяць рухається навколо Землі в той самий бік, у який Земля обертається навколо своєї осі. Відображенням цього руху, як ми знаємо, є видиме переміщення Місяця на фоні зір назустріч обертанню неба. Щодоби Місяць зміщується на схід від... 13. Реферат: Сонячні кларнети - поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту І. Становище української літератури на час виходу збірки «Сонячні кларнети». (Рік видання збірки — 1918-й. В Україні ішла громадянська війна. Держава щосили намагалася стати незалежною, вибороти давно очікувану волю. Найталановитіші, най прогресивніш... 14. Реферат: Сонячні та місячні затемнення Сонячні та місячні затемнення — надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими. Сонячні затемнення проходять... 15. Реферат: Сонячні та місячні затемнення Сонячні та місячні затемнення — надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими. Сонячні затемнення проходять в... 16. Реферат: Сонячно-Земні зв’язки та їх вплив на людину Зміст Уведення......................................................................... 3 1.Наша зірка – Сонце........................................................... 4 1.1. Характеристика Сонця........................... ................... 17. Реферат: Соняшник виборюватиме місце під сонцем І в Україні, і в Росії цього року, порівняно з торішнім, прогнозується істотне збільшення валового збору соняшнику. Очікування багатого врожаю підтверджуються і даними про хід польових робіт. Ціни на насіння соняшнику істотно знизилися, причому стос... 18. Реферат: Соняшник: рекомендації до збирання Тепловий режим та фізична стиглість грунту забезпечили розгортання масової сівби соняшнику в регіонах товарного виробництва на кінець першої і другої декади квітня, що на сім-десять днів раніше за звичайні строки. З прогнозованої площі посіву соняш... 19. Реферат: Соняшник: шкідники й хвороби Нехтування технологією вирощування соняшнику доволі часто призводить до поширення шкідників і хвороб, а також відчутної забур’яненості полів. У цьому матеріалі — першому в циклі статей про соняшник — подано інформацію про основні хвороби цієї культу... 20. Реферат: Соргові культури просяться на лани України На Півдні України площі соргових культур було незаслужено зменшено, а в перехідний до ринкової економіки період призупинено їх насінництво, яке було так добре налагоджене у 80-х і першій половині 90-х років минулого століття. Це спричинило ослабленн... 21. Реферат: Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня На Сорок святих, або Сорок мучеників (22 березня), у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики»... |
|