Від анафем до компромісів - реферат українською
Календарно-пасхальні протистояння були вже в ІІ-ІІІ ст. н.е., тому й
обговорено це питання на Нікейському соборі. Однак текст постанови
Нікейського собору не зберігся (або його, як такого, не було зовсім, це
могло б бути усною домовленістю, як щось очевидне). Є лише послання
імператора Константина єпископам, які не брали в ньому участі. І в цьому
посланні стверджується, що собору «здалося непристойним звершувати це
найсвятіше свято за звичаєм іудеїв», бо вони «замість належного
виправлення в одному і тому ж році звершують пасху двічі». Тут малося на
увазі ось що: по перше, євреї святкували Пасху у різні дні тижня; далі –
якщо за єврейським календарем 15 Нісана трапилося зразу після весняної
повні, а наступний календарний рік мав 12 місяців, то чергове 15 Нісана
настане вже перед весняним рівноденням. Це створює ілюзію святкування
Пасхи двічі на рік, а траплялася така ситуація до кінця V ст. один раз
за кожні 19 років. Собор також наполіг на тому, щоб усі християни
святкували Пасху в неділю.
Є цілком переконливі докази того, що принаймні Александрійська церква
зразу ж після Нікейського собору неодноразово відзначала Пасху разом з
євреями, конкретно в 343, 347, 367, 370, 374 і 396 роках. І, – «світ не
завалився»!..
Правила, на які часто посилаються православні богослови, відтворені у
XIV ст. візантійським монахом Матвієм Властаром: «Відносно нашої Пасхи
необхідно звертати увагу на чотири постанови, з яких дві містяться в
Апостольському правилі, а дві мають витоки з неписаного передання. Перше
– ми повинні святкувати Пасху після весняного рівнодення. Друге – не
святкувати її разом з іудеями в один день. Третє – святкувати не просто
після рівнодення, але після першої повні, що настає після рівнодення. І
четверте – після повні не інакше, як першого дня тижня» (тобто в
неділю).
Аналіз цих правил показує, що лише перше з них однозначно встановлене
Отцями Церкви. Друге ж у IV-VIII стт. розумілося лише в смислі не
святкувати Пасху до весняного рівнодення та в інші, крім неділі, дні, як
це буває у євреїв.
На превеликий жаль, надто часто не приймалося до уваги сказане апостолом
Павлом: “Буква вбиває, а дух животворить” (2 Кор. 3:6). Надто часто
“технічним” проблемам, як ось ця – календарна, надавали перебільшено
високого значення. Зокрема, буквальному відтворенню євангельської
ситуації “Воскресення Христове після єврейської Пасхи”. Не добачаючи, що
– з огляду на “недосконалість” природних, астрономічних циклів – її
відтворення неможливе. Як ось – “не вдається” православним відзначити
Пасху після Єврейської і, водночас, Страсті Христові перед нею.
Справді, відносно єврейської православна Пасха випала: на першу неділю
після неї
у 1583-1600 pp. – 10 разів, на другу – 6, п’яту – 0, шосту – 2;
у 1601-1700 pp. – 54 рази, на другу – 36, п’яту – 4, шосту – 6;
у 1701-1800 pp. – 47 разів, на другу – 42, п’яту – 2, шосту – 9;
у 1801-1900 pp. – 43 рази, на другу – 45, п’яту – 2, шосту – 10;
у 1901-2000 pp. – 38 разів, на другу – 51, п’яту – 2, шосту – 8;
обговорено це питання на Нікейському соборі. Однак текст постанови
Нікейського собору не зберігся (або його, як такого, не було зовсім, це
могло б бути усною домовленістю, як щось очевидне). Є лише послання
імператора Константина єпископам, які не брали в ньому участі. І в цьому
посланні стверджується, що собору «здалося непристойним звершувати це
найсвятіше свято за звичаєм іудеїв», бо вони «замість належного
виправлення в одному і тому ж році звершують пасху двічі». Тут малося на
увазі ось що: по перше, євреї святкували Пасху у різні дні тижня; далі –
якщо за єврейським календарем 15 Нісана трапилося зразу після весняної
повні, а наступний календарний рік мав 12 місяців, то чергове 15 Нісана
настане вже перед весняним рівноденням. Це створює ілюзію святкування
Пасхи двічі на рік, а траплялася така ситуація до кінця V ст. один раз
за кожні 19 років. Собор також наполіг на тому, щоб усі християни
святкували Пасху в неділю.
Є цілком переконливі докази того, що принаймні Александрійська церква
зразу ж після Нікейського собору неодноразово відзначала Пасху разом з
євреями, конкретно в 343, 347, 367, 370, 374 і 396 роках. І, – «світ не
завалився»!..
Правила, на які часто посилаються православні богослови, відтворені у
XIV ст. візантійським монахом Матвієм Властаром: «Відносно нашої Пасхи
необхідно звертати увагу на чотири постанови, з яких дві містяться в
Апостольському правилі, а дві мають витоки з неписаного передання. Перше
– ми повинні святкувати Пасху після весняного рівнодення. Друге – не
святкувати її разом з іудеями в один день. Третє – святкувати не просто
після рівнодення, але після першої повні, що настає після рівнодення. І
четверте – після повні не інакше, як першого дня тижня» (тобто в
неділю).
Аналіз цих правил показує, що лише перше з них однозначно встановлене
Отцями Церкви. Друге ж у IV-VIII стт. розумілося лише в смислі не
святкувати Пасху до весняного рівнодення та в інші, крім неділі, дні, як
це буває у євреїв.
На превеликий жаль, надто часто не приймалося до уваги сказане апостолом
Павлом: “Буква вбиває, а дух животворить” (2 Кор. 3:6). Надто часто
“технічним” проблемам, як ось ця – календарна, надавали перебільшено
високого значення. Зокрема, буквальному відтворенню євангельської
ситуації “Воскресення Христове після єврейської Пасхи”. Не добачаючи, що
– з огляду на “недосконалість” природних, астрономічних циклів – її
відтворення неможливе. Як ось – “не вдається” православним відзначити
Пасху після Єврейської і, водночас, Страсті Христові перед нею.
Справді, відносно єврейської православна Пасха випала: на першу неділю
після неї
у 1583-1600 pp. – 10 разів, на другу – 6, п’яту – 0, шосту – 2;
у 1601-1700 pp. – 54 рази, на другу – 36, п’яту – 4, шосту – 6;
у 1701-1800 pp. – 47 разів, на другу – 42, п’яту – 2, шосту – 9;
у 1801-1900 pp. – 43 рази, на другу – 45, п’яту – 2, шосту – 10;
у 1901-2000 pp. – 38 разів, на другу – 51, п’яту – 2, шосту – 8;
Скачати реферат Від анафем до компромісів
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Вишивка на Україні Вишивка — один з давніх і найбільш розповсюджених видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Вона виникла дуже давно і передавалася від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщин... 2. Реферат: ВИШИВКА СНЯТИНЩИНИ ВСТУП Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що вона широко ... 3. Реферат: Вишивка: історія, особливості, народні майстри Свю курсову роботу , як зазвичай , я розпочинаю зі вступу. За час навчання в коледжі та інституті я ознайомилася з різними видами мистецтва та техніками виконання виробів.Особливу увагу я надала пошиттю та оздобленню одягу, елементами якого є народні... 4. Реферат: Вишиту шовком сорочку я у душі збережу Мета уроку. Викликати в учнів інтерес до історичного минулого, до вишиванки; спонукати вихованців до відновлення національних традицій, їх збереження і впровадження в життя. 1.Вступне слово вчителя. Із знання свого родоводу, історії рідного кр... 5. Реферат: Вища школа і просування до науки Участь студента в дослідженні - одне з найбільш ефективних методів для навчання високо - кваліфікованих фахівців здібних до прийняття участі у швидко розвивається науковій і технологічній революції. Студенти заохочені розділити широко в дослідженн... 6. Реферат: Вищі державні контрольні органи у розвинених зарубіжних країнах Для вивчення і поширення позитивного досвіду в контрольній практиці зарубіжних країн у 1953 р. було створено позаурядову організацію — Міжнародну організацію вищих контрольних органів (ІНТОСАІ), яка діє і тепер. До неї входять контрольні органи 1... 7. Реферат: ВИЩІ ОРГАНИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ План 1. Передмова 2. Розподіл влад - розподіл функцій 3. Порівняльний аналіз вищих органів держави: • Парламент Будова парламентів • Глава держави Комісії (комітети) як елемент структури парламентів Компетенція парламентів ... 8. Реферат: Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування й функціонування таких органів управління є об’єктивно необхідними й... 9. Реферат: Виявлення сигналів НВЧ Звичайний осцилограф використати неможливо – вони працюють на частотах до 1ГГц. Зараз використовують напівпровідникові детектори. Кристалічні детектори: квадратичний детектор. Вони реєструють 1011ГГц так само як і 100Гц. Такий детектор (див. Ма... 10. Реферат: Вібрація Вібрація Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйн...
11. Реферат: Від анафем до компромісів
Календарно-пасхальні протистояння були вже в ІІ-ІІІ ст. н.е., тому й обговорено це питання на Нікейському соборі. Однак текст постанови Нікейського собору не зберігся (або його, як такого, не було зовсім, це могло б бути усною домовленістю, як щось ... 12. Реферат: Від коріння – до крони…продовження традицій українського професійного театру у XX столітті (урок) Урок позакласного читання Від коріння – до крони…продовження традицій українського професійного театру у XX столітті Мета уроку: розкрити учням традиції, які успадкував український професійний театр у XX столітті від класичного, роль Леся Курбаса ... 13. Реферат: Від Подільського містечка до вершин науки. Життєвий шлях Івана Пулюя ЗМІСТ Доля вченого в долі України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Від Подільського містечка до вершин науки . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Внесок у молекулярну фізику та електротехніку. . . . . . . . . . ... 14. Реферат: Відбиття орфоепічних норм у західноукраїнських граматиках ХІХ століття Проблеми, пов’язані із становленням орфоепічних норм, є актуальними й зараз. Найголовніші з цих проблем пов’язані з процесом вироблення вимовних літературних норм та їх відповідністю найважливішим особливостям усного народного мовлення. Як зазначає... 15. Реферат: Відбудова культури України в післявоєнний час Важливою складовою частиною повоєнної відбудови України було поновлення культурного життя. В умовах, коли на першому плані стояла відбудова великої промисловості і нарощування воєнного потенціалу, на розвиток культури не вистачало коштів. Тому ви... 16. Реферат: Відбудова Михайлівського золотоверхого монастиря в Києві Відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стала фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці України. Не лишилось жодної газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які б не висловилися з цього приводу. Палкі супереч... 17. Реферат: ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ У 50-Х – 60-Х РОКАХ УКРАЇНИ У 50-Х – 60-Х РОКАХ Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах однієї держави. Територія України на кі... 18. Реферат: Відбудова та розвиток промисловості України у 50х - 60х роках ХХ ст Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах однієї держави. Територія України на кінець 1945 р. розширилася до пон... 19. Реферат: Відбудова та розвиток промисловості України у 50х - 60х роках ХХ ст. ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ У 50-Х – 60-Х РОКАХ Відбудова та розвиток господарства України в повоєнні роки відбувалися в умовах, коли всі українські землі (крім крайніх західних, що залишилися у складі Польщі) опинилися у межах одн... 20. Реферат: Віденська культурно-історична школа на українському ґрунті Серед розмаїття методів, напрямів, шкіл у європейській етнології початку ХХ століття вагоме місце посідає так звана Віденська католицька школа, відома в науці як культурно-історична школа Петера Вільгельма Шмідта. Її потрібно відрізняти від культ... 21. Реферат: Віденський конгрес Віденський конгрес У січні 1813 р. російська армія вступила на територію Пруссії. Деморалізовані залишки французьких військ відходили на захід. У січні - лютому від французів були очищені Східна Пруссія і Польща, Під впливом успіхів російських вій... |
|