Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції - реферат українською
Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система
логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки.
Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих
концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська
філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій
як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних
запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей
арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного
історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської
філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів
перекладу.
Століття академічного вивчення арабської філософії на Заході,
започатковане Ю. Зенкером, М. Сімоном, Д. Марголіусом та іншими
сходознавцями [11, с. 2], відкрило нові обрії розуміння арабського
філософського світогляду, що стало можливим завдяки публікації
арабомовних філософських текстів та їх перекладів у Європі з
відповідними критичними коментарями [11, с. 1-5].
Неабиякий внесок у цю справу належить авторам арабських словників,
зокрема Е. Лейну, який включав до статей і значення термінів у філософії
[15]. В більш пізній період з’являється низка досліджень, присвячених
вже безпосередньо арабській філософській лексиці (праці Гуашон, Боніца,
Лаланде та ін. [14, с. XVII]).
Зовсім протилежна ситуація склалася в Україні. З часів свого виникнення
українське сходознавство фактично не звертало уваги на філософську думку
арабського світу. Але проблема інтерпретації та можливості
співвіднесення арабської філософської лексики з відповідними смисловими
та лексичними одиницями української мови залишається досить актуальною,
адже арабський філософський лексикон загалом виступає як своєрідний
місток між грецькою античністю та європейським середньовіччям [17, с.
10]. В контексті сучасних спроб відновити в Україні вивчення східних
філософських традицій [4, с. 90; 5] неабияка увага звертається саме на
можливості відтворення іншомовних філософських концептів в межах
української філософської лексики, яка, на думку автора даної статті, ще
перебуває у початковому стані свого розвитку. Реалізація подібного
проекту виходить за межі суто мовознавчого аналізу, адже, як відзначав
свого часу аль-Фарабі, арабська філологія вивчає мову, в першу чергу, в
її загальних, «народних» інтерпретаціях, оминаючи лексику філософських
наук [34, с. 33-34], яку ми, в свою чергу, можемо назвати «метамовою».
Тому в межах даної роботи ми намагалися привернути увагу до можливості
перекладу найуживаніших в класичній арабській філософії термінів на
українську мову (зокрема, категорій онтології, метафізики, гносеології),
намагаючись реконструювати їхнє значення шляхом категоріального,
контекстуального, логіко-семантичного, етимологічного та, власне,
історико-філософського аналізу, співставляючи з наявними в українській
логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки.
Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих
концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська
філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій
як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних
запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей
арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного
історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської
філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів
перекладу.
Століття академічного вивчення арабської філософії на Заході,
започатковане Ю. Зенкером, М. Сімоном, Д. Марголіусом та іншими
сходознавцями [11, с. 2], відкрило нові обрії розуміння арабського
філософського світогляду, що стало можливим завдяки публікації
арабомовних філософських текстів та їх перекладів у Європі з
відповідними критичними коментарями [11, с. 1-5].
Неабиякий внесок у цю справу належить авторам арабських словників,
зокрема Е. Лейну, який включав до статей і значення термінів у філософії
[15]. В більш пізній період з’являється низка досліджень, присвячених
вже безпосередньо арабській філософській лексиці (праці Гуашон, Боніца,
Лаланде та ін. [14, с. XVII]).
Зовсім протилежна ситуація склалася в Україні. З часів свого виникнення
українське сходознавство фактично не звертало уваги на філософську думку
арабського світу. Але проблема інтерпретації та можливості
співвіднесення арабської філософської лексики з відповідними смисловими
та лексичними одиницями української мови залишається досить актуальною,
адже арабський філософський лексикон загалом виступає як своєрідний
місток між грецькою античністю та європейським середньовіччям [17, с.
10]. В контексті сучасних спроб відновити в Україні вивчення східних
філософських традицій [4, с. 90; 5] неабияка увага звертається саме на
можливості відтворення іншомовних філософських концептів в межах
української філософської лексики, яка, на думку автора даної статті, ще
перебуває у початковому стані свого розвитку. Реалізація подібного
проекту виходить за межі суто мовознавчого аналізу, адже, як відзначав
свого часу аль-Фарабі, арабська філологія вивчає мову, в першу чергу, в
її загальних, «народних» інтерпретаціях, оминаючи лексику філософських
наук [34, с. 33-34], яку ми, в свою чергу, можемо назвати «метамовою».
Тому в межах даної роботи ми намагалися привернути увагу до можливості
перекладу найуживаніших в класичній арабській філософії термінів на
українську мову (зокрема, категорій онтології, метафізики, гносеології),
намагаючись реконструювати їхнє значення шляхом категоріального,
контекстуального, логіко-семантичного, етимологічного та, власне,
історико-філософського аналізу, співставляючи з наявними в українській
Скачати реферат Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Філософія як наука, предмет філософії. План 1. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства. 2. Філософія і наука. 3. Форми і методи філософії. 1. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства. Філос... 2. Реферат: філософія як форма суспільної свідомості 1.філософія як форма суспільної свідомості 2 круг її проблем та роль у суспільстві. 2 2.Поняття світогляду його структура та історичні типи : міфологія релігія філософія. 2 3. Філософський світогляд. Основні теми філософських роздумів : світ... 3. Реферат: Філософія, її предмет і роль у суспільстві 1. Філософія, її предмет і роль у суспільстві. Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео... 4. Реферат: Філософія. Її предмет та функції Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю, правом —одне з видатних надбань людської цивілізації та культури. Вона — не тільки візитна картка цивілізації і культури, а й їхня основа та животворний фермент. Але історично... 5. Реферат: Філософська антропологія 1. Проблема людини як унікального творіння Всесвіту належить до «вічних» філософських проблем, оскільки будь-яка філософська традиція в основі свого змісту має відношення людини до світу. Ще давні греки зрозуміли, що людина може почати філософству... 6. Реферат: ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ (18-19 СТ.) План 1. Києво-Могилянська академія, як осередок філософської – політичної думки в Україні. Теорія освідченого абсолютизму. Це висвітлити з філософською думкою. 2. Класична доба українського філософа. Філософські погляди Г.Сковороди. 3. Фі... 7. Реферат: Філософська думка під час культурно-історичного підйому 20-х років (С.Семковський, В.Юринець, В.Асмус, Р.Левик, Я.Розанов). Українізація та її наслідки. С.Семковський При Українському інституті марксизму-ленінізму створюється філософсько-соціологічний відділ з двома кафедрами — філософи та соціології. Голова президії цього відділу С. Семковський очолив кафедру філософії, а його заступник В. Юринец... 8. Реферат: Філософська думка Стародавньої Русі Аналіз становлення філософії немислимий без залучення різних джерел культури Київської Русі. Одним з найглибших джерел філософських ідей є народна культура слов'ян. Свідомість стародавніх русичів дофеодального періоду пройшла шлях від відокремлення ... 9. Реферат: Філософська концепція Франкової поеми “Мойсей” Серед багатьох спеціальних наукових розвідок і принагідних аналізів знаменитої поеми І.Франка “Мойсей” варто виділити ґрунтовну підсумкову студію Ю.Шереха (Шевельова) “Другий “заповіт” української літератури”. Стисло переглянувши попередні інтерпр... 10. Реферат: Філософська культура особи та її суспільна значущість. Коли ми маємо діло з філософським осмислюванням культури, то як правило, нашим об`єктом є культура, як така. Подібний підхід потребує залишить за дужками, або в якості прикладів, або образів локальної культури - як національні, так і регіональні. А т...
11. Реферат: Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції
Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна... 12. Реферат: Філософська лірика як поезія рефлексії Філософська лірика як своєрідне явище художньо-словесної творчості сьогодні отримала вже досить різнобічне висвітлення. Проте, як засвідчує досвід найновіших студій на матеріалі української літератури [див.: 36, с. 8-38], власне теоретичні аспекти... 13. Реферат: Філософська та інтимна лірика Федора Тютчева І. Аксаков «Лиш талантам сильним і самобутнім надана можливість торкатися таких струн у людському серці». М. Некрасов Федір Тютчев — один із найвизначніших російських поетів-ліриків, поет-мислитель. Його найкращі поезії і до цього часу хви... 14. Реферат: ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК СИСТЕМИ, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ ПЛАН: 1. Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації. 2. Структура і функції суспільства: а). поняття суб'єкта суспільного розвитку. Соціальна структура суспільства; б). основні сфери життєдіяльності людей і сус... 15. Реферат: ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК СИСТЕМИ, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ 1. Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації. Поняття "суспільство" в філософії має не одне визначення. "Суспільство - найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльнос... 16. Реферат: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ ПЛАН 1. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ, ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ВИД ДУХОВНОГО ВИРОБНИЦТВА І СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ 2. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ НАУКИ. 3. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Наука як система знань, пізнавальна... 17. Реферат: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬСТВА Ми боїмося всього на світі, як смертні, але прагнемо всього на світі, як безсмертні Франсуа де Ларошфуко Суспільство — надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. На зорі іст... 18. Реферат: Філософський зміст проблеми буття. Вступ З самого початку західно- європейського мислення і до сьогоднішнього дня буття озна- чає те ж саме, що й при- сутність... Буття як присут- ність визначається через час… Мартін Хайдеггер Світ як єдність об'єктивної дійсно... 19. Реферат: ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК А Абсолют – вічна, незмінна, нескінченна духовна першооснова світу Абстрактне – неповне, однобічне знання, ступінь пізнання об‘єкта Абстракція – виділення в мисленні окремих властивостей або відношень предмета як самостійних і відносно ціліс... 20. Реферат: ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ ДРЕВНЬОЇ ІНДІЇ Індійська філософська думка - найдавніша у світі. Її історія починається з Вед (буквально "ведення", "знання"), що виникли, очевидно, між другим і першим тисячоліттями до н е. і є одним з найдавніших літературних пам'ятників людства. Веди... 21. Реферат: Філософські ідеї Джордано Бруно Творчість Джордано Бруно (1548-1600) проходила під впливом астрономічних досягнень М.Коперника. Пантеїзм Бруно є найбільш радикальним та послідовним серед усіх вчень представників італійської філософії природи. До головних трактатів Бруно відносять "... |
|
