Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика Ібн Рушда - реферат українською
Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у
середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох
науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики.
Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із
філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн
Рушду (1126 – 1198 рр.). Філософська думка видатного представника
арабського перипатетизму (фальсафа) Абу ль-Валіда Мухаммада ібн Рушда
(1126 – 1198 рр.), окремі аспекти якої складають предмет означеної
статті, відома у Європі майже вісім століть. Вже у період з 1217 по 1256
рік толедські перекладачі Мішель Скот і Герман Германський опрацювали
чотири коментарі мислителя до праць Арістотеля. У тринадцятому столітті
Вільям Оверньє називає Аверроеса – під таким ім’ям Європа знала ібн
Рушда – «найблагороднішим філософом» (philosophus nobilissimus).
«Коментатором» називав ібн Рушда Тома Аквінський; ім’я Аверроеса
згадується й у антифілософській праці Жіля Римського «Помилки філософів»
(ХІІІ століття). Нова хвиля перекладів з’являється у ХVI столітті[1].
Саме ібн Рушд був тим мислителем ісламського світу, праць якого на
латинську мову було перекладено найбільше (безпосередньо з арабської чи
за посередництвом єврейської). Аверроїзм – вчення послідовників ібн
Рушда – було однією із головних філософських течій зрілого європейського
середньовіччя, представники якої сповідували т.зв. «теорію подвійного
розуму». Наукові спроби вивчення філософської спадщини ібн Рушда (як і
«академічні» переклади на сучасні європейські мови) припадають на другу
половину ХІХ століття (пов’язані, наприклад, із виходом у світ праці
«Аверроес та аверроїзм» французького мислителя Ернста Ренана)[2].
Серед об’ємної філософської спадщини ібн Рушда (збереженої як в
оригінальних арабських текстах, так і єврейських та латинських
перекладах), чільне місце посідає праця із назвою «Пояснювальне
твердження про зв’язок, який існує між релігійним законом і
мудрістю»[3]. Вважається, що вона є однією із найважливіших пам’яток
світової філософської думки, у який на ґрунтовному рівні здійснено
спробу подолання суперечностей між віроповчальними принципами
монотеїстичної релігії – з одного боку, та елліноцентричної філософської
традиції – з іншого боку[4].
Особливу роль у цьому контексті відіграє теорія інтерпретації,
запропонована ібн Рушдом, тобто максимально загальне смислове поле,
дискурс якого імпліцитно включений як у філософію, так і у релігію.
Враховуючи той факт, що сам ібн Рушд був не лише представником фальсафи,
а й видатним юристом (знавцем фікгу[5] – ісламського релігійного права),
погляди мислителя на витлумачення сакральних текстів варто досліджувати
й у контексті цієї традиції. Тому в межах цього невеликого нарису ми
спробуємо здійснити категоріальний аналіз вихідних понять запропонованої
ібн Рушдом теорії інтерпретації та описати її загальні принципи, в
окремих аспектах порівнюючи із герменевтичними принципами релігійного
середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох
науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики.
Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із
філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн
Рушду (1126 – 1198 рр.). Філософська думка видатного представника
арабського перипатетизму (фальсафа) Абу ль-Валіда Мухаммада ібн Рушда
(1126 – 1198 рр.), окремі аспекти якої складають предмет означеної
статті, відома у Європі майже вісім століть. Вже у період з 1217 по 1256
рік толедські перекладачі Мішель Скот і Герман Германський опрацювали
чотири коментарі мислителя до праць Арістотеля. У тринадцятому столітті
Вільям Оверньє називає Аверроеса – під таким ім’ям Європа знала ібн
Рушда – «найблагороднішим філософом» (philosophus nobilissimus).
«Коментатором» називав ібн Рушда Тома Аквінський; ім’я Аверроеса
згадується й у антифілософській праці Жіля Римського «Помилки філософів»
(ХІІІ століття). Нова хвиля перекладів з’являється у ХVI столітті[1].
Саме ібн Рушд був тим мислителем ісламського світу, праць якого на
латинську мову було перекладено найбільше (безпосередньо з арабської чи
за посередництвом єврейської). Аверроїзм – вчення послідовників ібн
Рушда – було однією із головних філософських течій зрілого європейського
середньовіччя, представники якої сповідували т.зв. «теорію подвійного
розуму». Наукові спроби вивчення філософської спадщини ібн Рушда (як і
«академічні» переклади на сучасні європейські мови) припадають на другу
половину ХІХ століття (пов’язані, наприклад, із виходом у світ праці
«Аверроес та аверроїзм» французького мислителя Ернста Ренана)[2].
Серед об’ємної філософської спадщини ібн Рушда (збереженої як в
оригінальних арабських текстах, так і єврейських та латинських
перекладах), чільне місце посідає праця із назвою «Пояснювальне
твердження про зв’язок, який існує між релігійним законом і
мудрістю»[3]. Вважається, що вона є однією із найважливіших пам’яток
світової філософської думки, у який на ґрунтовному рівні здійснено
спробу подолання суперечностей між віроповчальними принципами
монотеїстичної релігії – з одного боку, та елліноцентричної філософської
традиції – з іншого боку[4].
Особливу роль у цьому контексті відіграє теорія інтерпретації,
запропонована ібн Рушдом, тобто максимально загальне смислове поле,
дискурс якого імпліцитно включений як у філософію, так і у релігію.
Враховуючи той факт, що сам ібн Рушд був не лише представником фальсафи,
а й видатним юристом (знавцем фікгу[5] – ісламського релігійного права),
погляди мислителя на витлумачення сакральних текстів варто досліджувати
й у контексті цієї традиції. Тому в межах цього невеликого нарису ми
спробуємо здійснити категоріальний аналіз вихідних понять запропонованої
ібн Рушдом теорії інтерпретації та описати її загальні принципи, в
окремих аспектах порівнюючи із герменевтичними принципами релігійного
Скачати реферат Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика Ібн Рушда
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка I. «Більше працював, ніж жив». (Борис Грінченко — письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосид... 2. Реферат: Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання Десять років солдатської неволі із царською «забороною писати і малювати» — найтрагічніша сторінка життя Т. Шевченка. Знаючи, що він буде покараний, поет продовжує писати й малювати. «Караюсь, мучусь, але не каюсь» — таким було його життєве кредо. Кр... 3. Реферат: Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші 3.3. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші. Монетарна теорія розглядає багатство як один із визначальних чинників попиту на гроші. В працях Дж.Кейнса розроблена методологія оцінки попиту на різні форми багатства. Гроші ( це тіл... 4. Реферат: Моцарт Вольфганг Амадей (1756-1791) Моцарт Вольфганг Амадей (1756-1791) "Якби увесь світ міг почувати силу гармонії." (Моцарт) Вольфганг Амадей Іоанн Хризостом Теофіль Моцарт народився в Австрії, у місті Зальцбург на березі річки Залках. У XVIII столітті місто вважалося цен... 5. Реферат: Моя душа - це храм, чи купа цегли? (за романом О.Гончара "Собор") Моя душа - це хpам, чи купа цегли? (за pоманом Олеся Гончаpа "Собоp") Пізнати себе. Важко це чи легко? Заглянути в глибінь своєї душі - необхідно, але іноді це викликає стpах. А в художньому твоpі? Пізнання... Пізнання стану своє... 6. Реферат: Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша «Чорна рада» Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців — це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують... 7. Реферат: Моя улюблена поезія В. Сосюри Я взагалі люблю читати вірші. Коли ми почали вивчати творчість В. Сосюри, то я з великим задоволенням прочитала його вірші «Гей, рум'яні мої небокраї...», «Весняний сад, квітки барвисті». У цих віршах автор майстерно описує весну, степи України. В... 8. Реферат: Моя улюблена поезія з «Кобзаря» Т. Шевченка Від виходу друком першого видання «Кобзаря» і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й по... 9. Реферат: Мрії Т.Шевченка про майбутнє України Мpії Таpаса Шевченка пpо майбутнє Укpаїни Пеpегоpтаємо стоpінки "Кобзаpя",знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли їх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він... 10. Реферат: МСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ КЕЛДИШ (нар. 1911) Мстислав Всеволодович народився 10 лютого 1911 р. в сім'ї інженера-будівельника в Ризі. Середню освіту Мстислав Всеволодович здобув уже під час бурхливих революційних подій і громадянської війни. У 16 років він вступив на перший курс механіко-мате...
11. Реферат: Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика Ібн Рушда
Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію ін... 12. Реферат: Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словам... 13. Реферат: Музеї - державні та громадські установи, що займаються краєзнавчо-освітньою діяльністю Щоденно десятки тисяч громадян України, іноземні туристи, прагнучи збагатити свої знання, зустрітися з прекрасним, відвідують музеї. Музеї дають змогу побувати в давньому минулому, побачити сьогодення людства, його здобутки і навіть заглянути у майбу... 14. Реферат: Музеї Львова Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний ... 15. Реферат: МУЗЕЙ В. І. ЛЕНІНА В ТАШКЕНТІ Протягом останнього десятиріччя в розвитку радянської архітектури намітилася важлива тенденція. Архітектурні ансамблі будуються не тільки в великих містах, а й на всій території нашої країни. Визначними ансамблями сучасності є квартали Ладзинай і Жир... 16. Реферат: Музей писанки в Коломиї Реферат на тему: “Музей Писанки в Коломиї” Традиція розпису яєць на Гуцульщині і Покутті нараховує багатовікову історію і саме тут, мистецтво писанкарства сягнуло високого рівня. Колекція писанок у Коломийському музеї народного Мистецтва Гуцульщини ... 17. Реферат: Музи генія (інтимна лірика Тараса Шевченка) (урок) Урок на тему: Музи генія (інтимна лірика Тараса Шевченка) Мета: на прикладах поетичних шедеврів інтимної лірики Шевченка розглянути красу і складність людських почуттів, викликати в учнів бажання якомога більше дізнатися про Кобзаря, знайти ще оди... 18. Реферат: Музика Музика (від грец. тизі^е – мистецтво муз) – вид мистецтва, художні образи якого створюються завдяки звукам. Музичний образ позбавлений смислової конкретності слова та візуальної природи архітектурного, скульптурного, живописного, хореографічного, ... 19. Реферат: Музика в школі як навчальний предмет та урок мистецтва. Музика є одним із видів мистецтв, який і складає основний зміст предмету. А разом з літературою і образотворчим мистецтвом складають естетичний цикл. Отже музика, література і образотворче мистецтво знаходяться в тісному зв’язку. Тому твори образотво... 20. Реферат: Музична культура Київської Русі Міністерство освіти України Коломийський економіко-правовий коледж (( РЕФЕРАТ "Музична культура Київської Русі" Виконав студент гр.Б-11 Буртняк Олег Викладач Данищук Г.Д. Коломия 1999 ТЕАТРАЛЬНО-ДЕКОРАЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО У період відбудови ... 21. Реферат: Музична лексика Х-ХVІ століть Невід’ємною частиною української культури часів Київської Русі була музика. Можна виділити три основні напрямки її побутування: народну музику, професійну інструментальну музику (світську та ратну) і професійний церковний спів. Про народну музи... |
|