Святвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята - реферат українською
Святий вечір, Святвечір, Вілія, Багата кутя —- передріздвяний день і
вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день
Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви.
Родина вставала вдосвіта, мати змивала недроблену крупу (на Правобережжі
переважала пшенична, а на Лівобережжі — ячна) і ставила у піч. Дехто для
цієї страви, а це неодмінно була кутя, припасав непочатий (зовсім новий,
лише випарений окропом) горщик. Діти лущили й подрібнювали горіхи, терли
в макітрі макогоном мак. Батько готував ситу: розминав у мисці медові
стільники та заливав їх крутим окропом (тільки-но знятим з вогню). Від
гарячої води віск розплавлявся і спливав. Якщо вода була недостатньо
гарячою, то додатково вкладали розігрітий на вогні в печі камінь. Тоді
вода закипала прямо в посудині. Після охолодження віск із поверхні води
збирали, а одержаною ситою потім заправляли кутю.
"Кутя й узвар ще зранку займали почесне місце на столі під образами — на
покуті. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали чистий
настільник-скатертину, потім вишиваного рушника (часом із вишитим
текстом: «Христос народився — восславим Його!», «Христос ся рождає —
славімо його!»). Хлопчик із родини або сам господар, надівши рукавиці
(не голими руками!), брав миску чи горщик з кутею і відносив на стіл.
Слідом бігли діти, квокчучи: «Кво-кво-квок!», щоб майбутнього року добре
велися курчата. Хазяїн же примовляв: «Скільки в цьому горшку кутенят,
стільки щоб я мав телят і ягнят, курчат і поросят, гусят і каченят!».
Говорячи: «Іди, кутя, на покутя, а узвар — на базар!», хазяйка відразу
накривала кутю трьома круглими калачами або книшами до вечері.
У цей день не снідали й не обідали, годували лише малих дітей. Біля куті
ставили узвар у глечику й груші з нього, викладені в миску хвостиками
догори, щоб було зручно брати. Там же, на столі, ставили дідуха (діда,
сніп, коляду). Це був майстерно вив’язаний житній або вівсяний сніп,
прибраний різнобарвними стрічками, цукерками, паперовими квітами,
кетягами калини — попередник новорічної ялинки. У народній свідомості
він символізує продовження роду (про це свідчить зокрема його назва),
примноження достатку. Зерно тут має такий самий зміст, що й у весільній
обрядовості (посівання молодих, підсипання під коровай), і в новорічних
обрядах (посипання хати). Діти притрушували долівку чи підлогу соломою,
вишукуючи в ній невимолочений колос, бо це віщувало добробут.
6 січня увесь день до вечора, тобто власне до Святої вечері, вважався
буденним. Жінки й дівчата, навіть малі дівчатка після приготування
вечері на сьогодні й обіду на другий день, на Різдво, прибирали в хаті,
щоб вона стала ошатною, затишною та святковою. Чоловіки й хлопці,
закінчивши чоловічу роботу, приходили до хати, щоб зустріти свято всією
родиною. Запалювали лампадку, курили в хаті ладаном, молилися разом.
Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка — символ
народження Сина Божого. На Багату кутю сім’я по-можливості збиралася
вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день
Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви.
Родина вставала вдосвіта, мати змивала недроблену крупу (на Правобережжі
переважала пшенична, а на Лівобережжі — ячна) і ставила у піч. Дехто для
цієї страви, а це неодмінно була кутя, припасав непочатий (зовсім новий,
лише випарений окропом) горщик. Діти лущили й подрібнювали горіхи, терли
в макітрі макогоном мак. Батько готував ситу: розминав у мисці медові
стільники та заливав їх крутим окропом (тільки-но знятим з вогню). Від
гарячої води віск розплавлявся і спливав. Якщо вода була недостатньо
гарячою, то додатково вкладали розігрітий на вогні в печі камінь. Тоді
вода закипала прямо в посудині. Після охолодження віск із поверхні води
збирали, а одержаною ситою потім заправляли кутю.
"Кутя й узвар ще зранку займали почесне місце на столі під образами — на
покуті. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали чистий
настільник-скатертину, потім вишиваного рушника (часом із вишитим
текстом: «Христос народився — восславим Його!», «Христос ся рождає —
славімо його!»). Хлопчик із родини або сам господар, надівши рукавиці
(не голими руками!), брав миску чи горщик з кутею і відносив на стіл.
Слідом бігли діти, квокчучи: «Кво-кво-квок!», щоб майбутнього року добре
велися курчата. Хазяїн же примовляв: «Скільки в цьому горшку кутенят,
стільки щоб я мав телят і ягнят, курчат і поросят, гусят і каченят!».
Говорячи: «Іди, кутя, на покутя, а узвар — на базар!», хазяйка відразу
накривала кутю трьома круглими калачами або книшами до вечері.
У цей день не снідали й не обідали, годували лише малих дітей. Біля куті
ставили узвар у глечику й груші з нього, викладені в миску хвостиками
догори, щоб було зручно брати. Там же, на столі, ставили дідуха (діда,
сніп, коляду). Це був майстерно вив’язаний житній або вівсяний сніп,
прибраний різнобарвними стрічками, цукерками, паперовими квітами,
кетягами калини — попередник новорічної ялинки. У народній свідомості
він символізує продовження роду (про це свідчить зокрема його назва),
примноження достатку. Зерно тут має такий самий зміст, що й у весільній
обрядовості (посівання молодих, підсипання під коровай), і в новорічних
обрядах (посипання хати). Діти притрушували долівку чи підлогу соломою,
вишукуючи в ній невимолочений колос, бо це віщувало добробут.
6 січня увесь день до вечора, тобто власне до Святої вечері, вважався
буденним. Жінки й дівчата, навіть малі дівчатка після приготування
вечері на сьогодні й обіду на другий день, на Різдво, прибирали в хаті,
щоб вона стала ошатною, затишною та святковою. Чоловіки й хлопці,
закінчивши чоловічу роботу, приходили до хати, щоб зустріти свято всією
родиною. Запалювали лампадку, курили в хаті ладаном, молилися разом.
Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка — символ
народження Сина Божого. На Багату кутю сім’я по-можливості збиралася
Скачати реферат Святвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Свобода вибору контрагента за цивільно-правовим договором Свобода договору виявляється у можливості особи вільно обирати собі партнера у майбутньому договірному зв’язку. Залежно від характеру та виду договору ним може бути: продавець чи покупець за договором купівлі-продажу, довіритель чи повірений за дого... 2. Реферат: Свобода дії як чинник політичного успіху Категорія політичного успіху лишається, на загал, малодослідженою. Науковці розглядають цю проблему переважно в ракурсі переможців і переможених на виборах. Тому часом досить важко охарактеризувати той чи інший етап політичної діяльності політика з т... 3. Реферат: Свобода і дійсність громадянського суспільства Анатолій Карась, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії Львівського національного університету ім. Івана Франка Природа громадянського суспільства інтерпретується як створювана людьми нового типу соціальна дійсність, що ви... 4. Реферат: СВОБОДА СОВІСТІ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ ЙОГО ВИЯВ СУЧАСНИХ УМОВ Будучи формою суспільної свідомості, релігія тісно пов'язана з правом. Цей зв'язок існує як на рівні релігійних і правових нормативних систем, так і на рівні формування загальнодержавної волі та її закріплення в системі законодавства, що регулює діял... 5. Реферат: Свобода совісті як елемент демократичних свобод Свобода совісті як елемент демократичних свобод ЗМІСТ: Вступ. 1.Процес формування прав і свобод людини. 2.Релігія в долі українського народу. 3.Зараз релігія скрізь втратила свої інтегративні функціі. 4.Міжнародні юридично-правові а... 6. Реферат: Свобода совісті: зміст, поняття та його вияв за сучасних умов КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Релігієзнавство” на тему: СВОБОДА СОВІСТІ: ЗМІСТ, ПОНЯТТЯ ТА ЙОГО ВИЯВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ Будучи формою суспільної свідомості, релігія тісно пов'язана з правом. Цей зв'язок існує як на рівні релігійних і правових... 7. Реферат: Свобода – основна умова розвитку особистості Свобода – основна умова розвитку особистості Зміст Вступ………………………………………………………………….3 Розділ 1. Філософія свободи – фундаментальне явище людського буття……………………………………………………………………5 1.1 Філософія свободи як соціальне явище…………………… .5 1.2 Ф... 8. Реферат: Своєрiднiсть визначення i розв'язання проблеми батькiв та дiтей у сiльськiй родинi (за повiстю Iвана Нечуя-Левицького "Кайдашева сiм'я") Глибоке знання народного життя, вмiння пропустити його крiзь свою художню уяву та душу, артистичне володiння народною мовою допомогло Iвану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжнiй шедевр української нацiональної культури - повiсть "Кайдашева с... 9. Реферат: Свята і видовища Греції. Олімпійські ігри У святкові дні греки влаштовували спортивні змагання – ігри. Найзнаменитіші були ігри в Олімпії, що лежить у мальовничій долині Пелопоннесу. Ігри проводилися раз на чотири роки на честь Зевса Олімпійського; звідси й походить їхня назва. На Олімпій... 10. Реферат: Свята слов’ян З дохристиянського часу ми мали свої Свята, цебто дні, а правильніше пори року, призначені на пошанування чи на пам`ять того чи іншого свого бога. В глибоку давнину був у нас свій особливий релігійний календар, досить великий і широко розроблений, йо...
11. Реферат: Святвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята
Святий вечір, Святвечір, Вілія, Багата кутя —- передріздвяний день і вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви. Родина вставала вдосвіта, мати змивала недроблену круп... 12. Реферат: Святе письмо у творчості Тараса Шевченка Мета роботи: познайомити учнів із впливом Біблії на формування світогляду Т. Шевченка, розкрити роль поета як національного пророка серед поневоленого фізиично і духовно українського народу. Показати усвідомлення поетом історичної значимості просв... 13. Реферат: Святий Спас прийшов до нас (сценарій) Сценарій уроку Святий Спас прийшов до нас Заключним святом літнього циклу є Спас. У серпні Спас крім 19-го, святкується ще двічі 14-го та 29-го. Це одне з найбільших хліборобських свят, його ще називали "Святом врожаю" Свято-конкурс В керамічній... 14. Реферат: Святий Юрій: християнська традиція чи українська давність Серед найдавніших іконописних зображень святих образ св. Юрія найпоширеніший. На іконі "Св. Юрія Змієборця" привертає особливу увагу зображення змія незвичних форм, і ще більше вражає образ крилатого, триголового дракона. Християнський святий і фа... 15. Реферат: Святкування народного свята – Різдва Христового За сім з половиною кілометрів на південь від Єрусалима в маленькому містечку Віфліємі (Бейт-Лехем «дім хліба» з єврейської) майже дві тисячі років тому Діва Марія «породила свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді м... 16. Реферат: Святкування нового року у слов’ян У ніч із 24 на 25 грудня західна частина християнського світу відзначає Різдво Христове. Цей Свят-вечір започатковує Різдвяні свята. На Буковині в ці дні традиційно святкують Різдво католики та протестанти, зокрема західні слов’яни: поляки, чехи та с... 17. Реферат: СВЯТО ІВАНА КУПАЛА Багато в Україні свят, але все ж таки найпоетичнішим святом, яке широко відзначалося в минулому і відзначається зараз на Україні, слід вважати Івана Купала (Купайла). Починається воно в ніч на 24 червня. Це день літнього сонцевороту, що збігається... 18. Реферат: Свято весни (розробка уроку) Методична розробка уроку Свято весни Урок розроблено з використанням досліджень, що проводились учасниками шкільного етнографічного гуртка в Кролевецькому районі Сумської області. Мета. Ознайомлення дітей з народними обрядами, фольклором, літер... 19. Реферат: Свято Матері (сценарій) Сценарій уроку Свято Матері Лунає в грамзапису пісня "Матінка"(Сл. і муз. А.Мігай) ВЕДУЧА І: Шановні гості! Дорогі діти, батьки! Вітаємо Вас з Святом Матері! Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину... 20. Реферат: Свято Миколая у родині (сценарій) Ану, Катрусю, подай мені лист. Будемо викладувати на нього балабушки. Бери, помагай. Бо Св. Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєш, то не буде вам дарунків. Хлопчик: Мамо, мамо, хто він є, Св. Миколай? Мама: Ой, діт... 21. Реферат: Свято Миколая – вірші, оповідання, пісні, народні звичаї та прикмети (урок) Урок на тему: Свято Миколая – вірші, оповідання, пісні, народні звичаї та прикмети Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? Бозю! Що там у тебе в руці?! Дай мені, Бозю, хоч соломинку... Щоб не втонути в Голод... |
|