Лудологічний принцип в філософській антропології канта - реферат українською
Дослідження ігрового феномену в філософії традиційно було пов’язане з
намаганням зрозуміти та пояснити сутність людини, особливі стани її
душі, певні моделі світосприйняття, а також мотивації вчинків та форми
самоусвідомлення. Невипадково гра займає досить помітне місце також і в
художній літературі: як інтерпретаційні моделі поведінки та особливе
ставлення до дійсності – насамперед в парадигмах бароко, рококо,
романтизму, а також в деяких напрямках сучасної літератури. Проте для
нас важливо, що на використанні лудологічного принципу побудована одна з
визнаних моделей в сучасній філософській антропології.
Поняття гри (ігрового феномену), яке завдяки авторитету філософської
герменевтики та постмодернізму поширилось та набуло популярності в
сучасній філософській, культурологічній та науково-популярній
літературі, взагалі можна вважати одним з найдавніших в філософії.
Проте варто також зазначити, що лудологія (від лат. ludi – гра; саме так
прийнято в філософії іменувати теорію гри) була однією з найважливіших
частин в філософських розбудовах Платона, Плотіна, Канта і Гадамера,
відігравала помітну роль в філософії видатного українського мислителя
Григорія Сковороди, хоча в багатьох інших філософських системах вона
все-таки залишалась другорядним елементом.
Ми розглянемо значення лудологічного принципу для антропології
насамперед на прикладі концепції самого Канта і тієї традиції, яка
походить від нього та інтерпретації його робіт. До цієї традиції
належали, зокрема Йохан-Вольфганг фон Гьоте, Фрідріх фон Шіллер, Якоб
Буркхардт, Хосе Ортега-і-Гассет, Йохан Хейзінга, Ханс-Георг Гадамер.
До теперішнього часу більшість сучасних дослідників, як правило,
пов’язують початок активного використання інтерпретативних ресурсів гри
в філософській антропології з появою у тридцяті роки двадцятого століття
відомої роботи голанського історика і культуролога Йохана Хейзінги “Homo
ludens” (6). Проте, на нашу думку, вже у роботах Іммануїла Канта і, дещо
пізніше, в теоретичних творах Фрідріха Шіллера були визначені основні
особливості та еврістичні параметри лудологічного принципу в
антропології.
Можна вважати, що засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант,
який взагалі був найвеличнішою постаттю серед тих філософів Нового часу,
що досліджували феномен гри, приділяв їй велику увагу. Відзначимо, що у
всі періоди творчості Іммануїла Канта лудологічні проблеми займали
досить помітне місце в його філософських розбудовах, зокрема в таких
творах, як: “Критика чистого розуму“, “Критика практичного розуму“,
“Критика здатності судження“ (3), а також "Антропологія з практичної
точки зору" (2).
На відміну від багатьох своїх попередників на теренах лудології (Платон,
Арістотель, Плотін, середньовічні і ренесансні мислителі), Іммануїл Кант
не намагався гіпостазувати ігровий феномен у фундаментальних витоках
буття. Сфера лудологічного свідомо обмежувалась ним тільки суб’єктом та
сферою його свідомості. Саме тому ігровий феномен постає в кантіанській
намаганням зрозуміти та пояснити сутність людини, особливі стани її
душі, певні моделі світосприйняття, а також мотивації вчинків та форми
самоусвідомлення. Невипадково гра займає досить помітне місце також і в
художній літературі: як інтерпретаційні моделі поведінки та особливе
ставлення до дійсності – насамперед в парадигмах бароко, рококо,
романтизму, а також в деяких напрямках сучасної літератури. Проте для
нас важливо, що на використанні лудологічного принципу побудована одна з
визнаних моделей в сучасній філософській антропології.
Поняття гри (ігрового феномену), яке завдяки авторитету філософської
герменевтики та постмодернізму поширилось та набуло популярності в
сучасній філософській, культурологічній та науково-популярній
літературі, взагалі можна вважати одним з найдавніших в філософії.
Проте варто також зазначити, що лудологія (від лат. ludi – гра; саме так
прийнято в філософії іменувати теорію гри) була однією з найважливіших
частин в філософських розбудовах Платона, Плотіна, Канта і Гадамера,
відігравала помітну роль в філософії видатного українського мислителя
Григорія Сковороди, хоча в багатьох інших філософських системах вона
все-таки залишалась другорядним елементом.
Ми розглянемо значення лудологічного принципу для антропології
насамперед на прикладі концепції самого Канта і тієї традиції, яка
походить від нього та інтерпретації його робіт. До цієї традиції
належали, зокрема Йохан-Вольфганг фон Гьоте, Фрідріх фон Шіллер, Якоб
Буркхардт, Хосе Ортега-і-Гассет, Йохан Хейзінга, Ханс-Георг Гадамер.
До теперішнього часу більшість сучасних дослідників, як правило,
пов’язують початок активного використання інтерпретативних ресурсів гри
в філософській антропології з появою у тридцяті роки двадцятого століття
відомої роботи голанського історика і культуролога Йохана Хейзінги “Homo
ludens” (6). Проте, на нашу думку, вже у роботах Іммануїла Канта і, дещо
пізніше, в теоретичних творах Фрідріха Шіллера були визначені основні
особливості та еврістичні параметри лудологічного принципу в
антропології.
Можна вважати, що засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант,
який взагалі був найвеличнішою постаттю серед тих філософів Нового часу,
що досліджували феномен гри, приділяв їй велику увагу. Відзначимо, що у
всі періоди творчості Іммануїла Канта лудологічні проблеми займали
досить помітне місце в його філософських розбудовах, зокрема в таких
творах, як: “Критика чистого розуму“, “Критика практичного розуму“,
“Критика здатності судження“ (3), а також "Антропологія з практичної
точки зору" (2).
На відміну від багатьох своїх попередників на теренах лудології (Платон,
Арістотель, Плотін, середньовічні і ренесансні мислителі), Іммануїл Кант
не намагався гіпостазувати ігровий феномен у фундаментальних витоках
буття. Сфера лудологічного свідомо обмежувалась ним тільки суб’єктом та
сферою його свідомості. Саме тому ігровий феномен постає в кантіанській
Скачати реферат Лудологічний принцип в філософській антропології канта
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Локальнi компнi мережi В даний час з вiдносно невеликих комп’ютерних мереж зi швидкiстю передачi до 10 Мбiт/с найбiльш поширеною є Ethernet. Ця мережа призначена для об’єднання робочих станцiй рiзних установ (банкiв, офiсiв i т.п.) в локальну мережу. Мережа характеризує... 2. Реферат: Локальне внесення хімічних препаратів під час догляду за посівами Для отримання високих і стабільних урожаїв передбачено виконання цілої низки агротехнічних операцій. Серед них важливе місце належить застосуванню хімічних препаратів, що мають забезпечити захист рослин від бур’янів, шкідників і хвороб. На сьогодні ... 3. Реферат: Локальний конфлікт: Ізраїль і Палестина 1. Історія зародження конфлікту Для розуміння питання дуже важливо знати, що предки як євреїв (ізраїльсько-юдейська група), так і арабів (і одні, і другі є семітами), не були автохтонним населенням Палестини, Сирії, Загросу, Ливану, Месопотамії” .... 4. Реферат: Локально-правове регулювання щорічних відпусток на підприємствах Локальне регулювання робочого часу і часу відпочинку на підприємствах різних форм власності сьогодні все ще частково залежить від форми власності, на якій засноване підприємство, хоча у законодавстві накреслилась тенденція до уніфікації правового ре... 5. Реферат: Локус рольового конфлікту і стратегія особистісного вибору Розвиток особистості можна розглядати як баланс між двома тенденціями: соціалізацією й індивідуалізацією. Рольовий розвиток, з точки зору всіх рольових теорій, є однією з найістотніших сторін розвитку особистості. В теорії Міда цей розвиток розглядає... 6. Реферат: Ломбардний (разовий) кредит 17.1. Ломбардний (разовий) кредит Разовими називаються кредити, рішення про надання яких приймається банком окремо по кожній позиці на підставі заяви та інших документів клієнта. Під ломбардом розуміють заставу майна або права, які можна легко реал... 7. Реферат: Лопух павутинистий Arctium tomentosum Mili. (Lappa tomentosa Lam.) —. Реп'яшник, дідовник. У народі з тією ж лікувальною метою застосовують також Arctium lappa L. (Lappa major Gaertn.— лопух великий i Arctium minus Bernh. — лопух малий, він же —! Lappa minor DC. i Lap... 8. Реферат: Лохина високоросла Останнім часом серед українських виробників плодово-ягідної продукції зростає зацікавленість вирощуванням нових перспективних культур. Серед новинок за останні кілька років чи не найбільшої уваги удостоїлася лохина високоросла. Цьому, до певної мі... 9. Реферат: Лраматургія Винниченка та її роль у встановленні українського модерного театру. Національний Університет “Києво-Могилянська Академія” Реферат на тему: Драматургія В.Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. КИЇВ - 2002 Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українськ... 10. Реферат: Луганська область Історія регіону До XVII ст. територія Луганської області залишалася майже не заселеною: вона була складовою сумнозвісного "Дикого поля" - буферної зони між Кримським ханством і Московією. Північна і західна частина території сьогоднішньої Луганщин...
11. Реферат: Лудологічний принцип в філософській антропології канта
Дослідження ігрового феномену в філософії традиційно було пов’язане з намаганням зрозуміти та пояснити сутність людини, особливі стани її душі, певні моделі світосприйняття, а також мотивації вчинків та форми самоусвідомлення. Невипадково гра займає... 12. Реферат: Луцький верхній замок Луцький Верхній замок — один з найбільших і найдавніших на Україні. Побудований в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340–1385 роках, він слугував резиденцією глави держави... Верхній замок - своєрідна іс... 13. Реферат: Луцький замок - памятка архітектури кінця 13 - поч. 14 ст. “Славетним і столичним”, - так називали волиняни Любартів замок у Луцьку в ХVI ст. Збудований в основному великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340-1385 роках, як державна столична резиденція останнього правителя Галицько-Вол... 14. Реферат: Луцький замок – пам’ятка архітектури кінця 13 – початку 14 століття “Славетним і столичним”, - так називали волиняни Любартів замок у Луцьку в ХVI ст. Збудований в основному великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340-1385 роках, як державна столична резиденція останнього правителя Галицько-Волинс... 15. Реферат: Львів - місто-музей і місто музеїв Львів - велике місто України, найважливіший політичний та культурний осередок західного реґіону держави. Чарівність львівської атмосфери, своєрідний характер міста, як і всієї Львівщини, приваблює багатьох туристів. Допомогти їм краще пізнати Льві... 16. Реферат: Львів - у списку всесвітньої культурної спадщини Кожне історичне місто може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам'ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов'язані з найвидатнішими подіями міського життя. Далекого 1618 року в німец... 17. Реферат: Львівська область Коротка історична та статистична довідка Львівщина зі своїм адміністративним центром, який має репутацію "українського П’ємонта", вважається європейською візитівкою України. Перебування в складі різних державних утворень (Польща, Австро-Угорська ім... 18. Реферат: Львівський музей укр. мистецтва Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості Реферат на тему: «Львівський музей українського мистецтва» Виконала ст. гр. ХМК-3С Патляковська І.І. Львів 2000 Львівський музей українського мистецтва – це зібрання творів укр... 19. Реферат: Львівський музей українського мистецтва Львівський музей українського мистецтва – це зібрання творів українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Мистецтво XIX – поч. ХХ ст. представлено творчістю митців: Володимира Гнатюка, Станіслава Людкевича, Філарета Колеси , Васил... 20. Реферат: Льон — нова перспектива в родині олійних Сільгоспвиробники, яким довелося мати справу з льоном олійним, переконані, що не займатися такою культурою — гріх. Затрати на вирощування льону невеликі, попередник він добрий, а віддача — не гірша, ніж у соняшнику. Матеріал виник з поєднання дани... 21. Реферат: Любецькі укріплення XI-XIII століть ЛЮБЕЦЬКІ УКРІПЛЕННЯ ХІ-ХVІII СТОЛІТЬ смт. Любеч Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. Любеч уперше згадано в „Повісті времінних літ" під 882 ро-ком, коли київський князь Олег захопив його й настановив там свого посадника. У договорі Олега з греками... |
|