ІГОР СТАРИЙ - реферат українською
Подібно до Олега, князь Ігор у «Повісті временних літ» є таємничою фігурою. Коли помер його батько Рюрик, а це сталося 879 р., Нестор зауважив, що княжич був ще дуже малий. Із згадки тієї ж «Повісті» під 903 р. дізнаємося, що тоді Ігор одружився з Ольгою. А в рік смерті Ігоря — 944 р. — його єдиний син Святослав був ще настільки малий і слабосилий, що коли кинув у бік ворога легкий метальний дротик (сулицю), то влучив у ногу власного коня. Важко повірити, що дитина родилася в Ігоря з Ольгою на 35—37 році подружнього життя. Здається, хронологія «Повісті временних літ» була кимось штучно розтягнена між смертю Рюрика і сконом Ігоря і що в дійсності між Олегом та Ігорем на Русі міг правити ще якійсь князь, котрий лишився невідомим. А вже Нестор чи якесь незнане джерело (найшвидше, фольклорне) поєднали Олега з Ігорем, зробивши другого наступником першого.
Згідно авторитетної думки академіка О. Шахматова, в літописі проглядає тенденція, за якою давньоруська князівська династія мала одержати чітку генеалогію. Це й було зроблено шляхом пов'язування історичної особи Ігоря з Рюриком, якого новгородський літописець назвав першим князем. О. Шахматов не вважав такий зв'язок безсумнівним.
Загадковість постаті Ігоря підтверджує відсутність у науки впевненості в тому, що він дійсно був сином Рюрика. Найдавніші руські книжники XI ст. Іларіон та Іаков Мніх взагалі не визнавали існування Олега. Натомість вони розпочинали історію Руської землі з князювання Ігоря, прозваного вже в їхній час Старим. У знаменитому історико-філософському творі «Слово про закон і благодать», який Іларіон написав у 30-х або 40-х рр. XI ст., мовиться: «Похвалимо ж і ми, по силі нашій, великого кагана (царя. — Авт.) нашої землі Володимира, внука Старого Ігоря, сина ж славного Святослава». Виходить, найосвіченіша людина Руської землі XI ст. вважала, що не Рюрик чи Олег заснували давньоруську династію, а Ігор.
Не хотів визнавати існування Олега як одного з родоначальників київського правлячого дому й Іаков Мніх. Свою «Пам'ять і похвалу князеві Володимиру» цей вчений чернець Києво-Печерського монастиря створив у другій половині XI ст., приблизно 50 роками раніше від Несторової «Повісті временних літ». На його думку, саме Ігор заснував великокнязівський рід у Києві. Причини подібного ставлення до Рюрика й Олега цих двох літераторів XI ст. вченим не відомі.
Як гадає дехто з істориків, припущення, за яким Ігор не належав до норманської династії Рюрика, певною мірою грунтується на слов'янських іменах кількох членів його родини. Часом доводять, ніби мати Ігоря була слов'янкою, оскільки його син мав слов'янське ім'я Святослав, а в портреті останнього, створеному візантійським сучасником Левом Дияконом, буцімто немає «жодної норманської риси», як писав історик В. Мавродін. Здається, із слов'янкою був одружений один з племінників Ігоря, теж Ігор, бо його діти названі слов'янськими іменами: Володислав і Предслава.
І все ж таки спокусливу (особливо для дилетантів) думку щодо слов'янської приналежності Ігоря доводиться відкинути. Насамперед тому, що це ім'я поза будь-яким сумнівом є давньоскандінавським. Крім того, всі наведені аргументи про місцеве походження Ігоря не є безсумнівними. А от Нестор і новгородські літописці прямо свідчать, що він був сином Рюрика.
Наші літописи містять дуже мало звісток про життя Ігоря й князювання його в Києві. На щастя для істориків, новгородський літописець знав про Ігоря більше, ніж Нестор. Версії обох джерел про цього князя часом розбігаються, що створює для дослідників додаткову можливість пізнання його біографії.
Як мовилося, для новгородського літописця Ігор з першого дня по смерті Рюрика був князем: спочатку новгородським, а потім київським. Хоча в дійсності на київському престолі довгі роки сидів Олег, а Ігор був при ньому чи то формальним великим князем, чи то наступником престолу. Лише по смерті Олега Ігор розпочинає активні дії по збиранню союзів племен навколо Києва, тобто продовжує розбудову Давньоруської держави. Буквально ідучи за своїм попередником, Ігор скерував військо проти двох наймогутніших племінних об'єднань тогочасної Східної Європи: уличів і древлян.
Новгородський літопис відкриває розповідь про правління Ігоря в Києві такими словами: «Ігор же сидів у Києві, князюючи та воюючи проти древлян і уличів». А Нестор знав лише про кампанію Ігоря проти древлян. Тим часом підкорення уличів було тоді, мабуть, одним з першочергових завдань київського уряду, оскільки цей величезний і могутній союз посідав Нижнє Подніпров'я і перешкоджав зв'язкам Києва з Візантією та країнами Сходу.
Згідно авторитетної думки академіка О. Шахматова, в літописі проглядає тенденція, за якою давньоруська князівська династія мала одержати чітку генеалогію. Це й було зроблено шляхом пов'язування історичної особи Ігоря з Рюриком, якого новгородський літописець назвав першим князем. О. Шахматов не вважав такий зв'язок безсумнівним.
Загадковість постаті Ігоря підтверджує відсутність у науки впевненості в тому, що він дійсно був сином Рюрика. Найдавніші руські книжники XI ст. Іларіон та Іаков Мніх взагалі не визнавали існування Олега. Натомість вони розпочинали історію Руської землі з князювання Ігоря, прозваного вже в їхній час Старим. У знаменитому історико-філософському творі «Слово про закон і благодать», який Іларіон написав у 30-х або 40-х рр. XI ст., мовиться: «Похвалимо ж і ми, по силі нашій, великого кагана (царя. — Авт.) нашої землі Володимира, внука Старого Ігоря, сина ж славного Святослава». Виходить, найосвіченіша людина Руської землі XI ст. вважала, що не Рюрик чи Олег заснували давньоруську династію, а Ігор.
Не хотів визнавати існування Олега як одного з родоначальників київського правлячого дому й Іаков Мніх. Свою «Пам'ять і похвалу князеві Володимиру» цей вчений чернець Києво-Печерського монастиря створив у другій половині XI ст., приблизно 50 роками раніше від Несторової «Повісті временних літ». На його думку, саме Ігор заснував великокнязівський рід у Києві. Причини подібного ставлення до Рюрика й Олега цих двох літераторів XI ст. вченим не відомі.
Як гадає дехто з істориків, припущення, за яким Ігор не належав до норманської династії Рюрика, певною мірою грунтується на слов'янських іменах кількох членів його родини. Часом доводять, ніби мати Ігоря була слов'янкою, оскільки його син мав слов'янське ім'я Святослав, а в портреті останнього, створеному візантійським сучасником Левом Дияконом, буцімто немає «жодної норманської риси», як писав історик В. Мавродін. Здається, із слов'янкою був одружений один з племінників Ігоря, теж Ігор, бо його діти названі слов'янськими іменами: Володислав і Предслава.
І все ж таки спокусливу (особливо для дилетантів) думку щодо слов'янської приналежності Ігоря доводиться відкинути. Насамперед тому, що це ім'я поза будь-яким сумнівом є давньоскандінавським. Крім того, всі наведені аргументи про місцеве походження Ігоря не є безсумнівними. А от Нестор і новгородські літописці прямо свідчать, що він був сином Рюрика.
Наші літописи містять дуже мало звісток про життя Ігоря й князювання його в Києві. На щастя для істориків, новгородський літописець знав про Ігоря більше, ніж Нестор. Версії обох джерел про цього князя часом розбігаються, що створює для дослідників додаткову можливість пізнання його біографії.
Як мовилося, для новгородського літописця Ігор з першого дня по смерті Рюрика був князем: спочатку новгородським, а потім київським. Хоча в дійсності на київському престолі довгі роки сидів Олег, а Ігор був при ньому чи то формальним великим князем, чи то наступником престолу. Лише по смерті Олега Ігор розпочинає активні дії по збиранню союзів племен навколо Києва, тобто продовжує розбудову Давньоруської держави. Буквально ідучи за своїм попередником, Ігор скерував військо проти двох наймогутніших племінних об'єднань тогочасної Східної Європи: уличів і древлян.
Новгородський літопис відкриває розповідь про правління Ігоря в Києві такими словами: «Ігор же сидів у Києві, князюючи та воюючи проти древлян і уличів». А Нестор знав лише про кампанію Ігоря проти древлян. Тим часом підкорення уличів було тоді, мабуть, одним з першочергових завдань київського уряду, оскільки цей величезний і могутній союз посідав Нижнє Подніпров'я і перешкоджав зв'язкам Києва з Візантією та країнами Сходу.
Скачати реферат ІГОР СТАРИЙ
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Іван Франко і сербські епічні пісні Різних аспектів цієї теми в українській фольклористиці уже торкалися М. Гольберг, М. Гуць, О. Микитенко, Т. Руда, П. Рудяков, М. Яценко та інші вчені, але вона є настільки багатоаспектною, широкою, що полишає великий простір для ще багатьох наукових... 2. Реферат: Іван Франко як історіограф Галицького краєзнавства (до 150-річчя від дня народження) Розвиток і становлення українського географічного краєзнавства в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. невіддільно пов’язані з особливостями суспільно-політичного становища в регіоні. Пожвавленню вивчення території Галичини та розвитку краєз... 3. Реферат: Іван Франко – громадський діяч і перекладач Іван Франко – як громадянин, людина і творець Початок громадської діяльності Франка через співпрацю у журналі "Друг" Нові видання Франка: "Громадський друг", "Дзвін", "Молот" – як заклик до активного громадського життя Видання Франком ... 4. Реферат: Іван Франко-письменник Іван Франко – одна з найбільш видатних фігур української, вітчизняної і світової літератури кінця XІ – початку XX в. Суспільно-історичні умови в Росії, на Україні й у Галичині, що знаходилася тоді під владою Австро-Угорщини, наклали яскравий відбиток... 5. Реферат: Іван Цюпа НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА Любов до рідного народу і свого краю — споконвічна тема нашої літератури. І це закономірно, бо ж синівська відданість рідній землі, що тебе породила, рідному народу, який тебе виростив, притаманна кожній людині, яка мав в ... 6. Реферат: Іван Цюпа. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА Любов до рідного народу і свого краю — споконвічна тема нашої літератури. І це закономірно, бо ж синівська відданість рідній землі, що тебе породила, рідному народу, який тебе виростив, притаманна кожній людині, яка мав в грудях гаряче серце. Важко н... 7. Реферат: Івана Купала. За народним календарем 7 липня. Як святкували і що їли У православному календарі це одне з найбільших свят в ім’я Різдва святого Івана Предтечі і Хрестителя Господня (7 липня). В українській побутовій традиції його часто називають Івана Купала (Купайла). Купальська обрядовість, пов’язана з днями літн... 8. Реферат: Іванівське молоко за енергоощадною технологією В умовах практично тотального спаду виробництва молока в країні все ж є господарства, де галузь молочного скотарства успішно розвивається. Наприклад, племрепродуктор “Іванівське”, що на Тернопіллі, яким керує заслужений працівник сільського господар... 9. Реферат: Івано-Франківська область Історична та демографічна довідка У ІІ половині І тисячоліття на території нинішньої Івано-Франківщини з’являються слов’янські племінні об’єднання білих хорватів у передгір’ях та тиверців між Дністром і Прутом. У 981 році край став складовою Київс... 10. Реферат: Івано-Франківщина Рельєф. У межах Івано-Франківщини є території з рівнинним і гірським рельєфом. Рівнини охоплюють 2/3 її території в північно-східній частині. Решту площі займають гори Карпати. Межа гір чітко прослідковується по лінії Болехів — Долина — Перегінськ — ...
11. Реферат: ІГОР СТАРИЙ
Подібно до Олега, князь Ігор у «Повісті временних літ» є таємничою фігурою. Коли помер його батько Рюрик, а це сталося 879 р., Нестор зауважив, що княжич був ще дуже малий. Із згадки тієї ж «Повісті» під 903 р. дізнаємося, що тоді Ігор одружився з Ол... 12. Реферат: Ігри і фізичні вправи на перервах Щоденні ігри й заняття фізичними вправами на перервах є ефективним засобом відпочинку учнів між уроками. Вони знімають почуття втоми, тонізують нервову систему, підвищують емоційний стан і працездатність учнів. Активна цілеспрямована рухова активн... 13. Реферат: Ігри та вправи на розвиток моторики верхніх і нижніх кінцівок ПЛАН Вступ. Ігри на розвиток моторики верхніх кінцівок. Пальчикова гімнастика. Розвиток моторики нижніх кінцівок. Розвиток мовлення дітей засобами ігрових рухів пальців. Мета. Ознайомити вихователів з іграми і вправами, які поліпшую... 14. Реферат: Ігри-заняття із сюжетними картинками Мета. Вчити дітей слухати розповідь вихователя, відповідати на запитання реченнями, правильно вимовляючи слова українською мовою. Ввести до словника слова: сопілка, писанка, візерунок. Закріпити слова і дії народної гри... 15. Реферат: Ігрове навчання на уроках з шестирічними дітьми В учнів шестирічного віку, як і в дошкільнят, переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образний характер мислення, практичне ставлення до розв’язування завдань (спрямованість уваги на результат, а не спосіб дії). Зважаючи на ці риси... 16. Реферат: Ігрові заняття з теорії ймовірностей та математичної статистики В останній час більшість випускників шкіл намагаються вибрати учбовий заклад блище до домівки, а це, в свою чергу, створює проблему для викладачів. Полягає вона в тому, щоб дати можливість студенту вже в перші місяці навчання перевірити придатніс... 17. Реферат: Ігрові форми навчання в немовних вузах Використання ігрових ситуацій на заняттях іноземних мов у немовних вузах є важливим засобом закріплення та перевірки засвоєння пройденого матеріалу, а також підвищення інтересу студентів до вивчення іноземних мов. При використанні ігор важливо не л... 18. Реферат: Ідеальні_типи ПЛАН 1. Вступ ...................................................... 2 2. Проблеми методології в гуманітарних науках (кін.ХІХст) .......................................... 4 3. Неокантіантські витоки концепції ідеальних типів М.... 19. Реферат: Ідеї гуманізму в науці і освіті: історія та сучасні технології Одним з принципів реалізації Державної Національної програми “Освіта” (Україна – ХХІ ст..) є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних осв... 20. Реферат: Ідеї економістів першої половини 19 ст., як теоретична база наступних економічних теорій План Вступ 1. Давид Рікардо, та послідовники його економічне вчення. 2. Розвиток економічної теорії в першій половині 19 ст. в Англії. 3. Сісмонді та його послідовники 4. Розвиток економічної думки у Франції в першій половині 19 ст. Шк... 21. Реферат: Ідеї о. Потебні у працях м. Гнатишака Постать М. Гнатишака – історика, теоретика та літературного критика – і досі маловідома для широких наукових кіл. Його наукова спадщина з позиції сьогодення, а творив учений у 30-х роках минулого століття, становить значний інтерес. Передусім він... |
|