БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ - реферат українською
40 - кові роки XVII століття...
Більша частина України увіходить до складу Речі Посполітої. Українське козацтво розподілено на реєстрове та нереєстрове. Реєстр юридично означав звільнення від магнатського свавілля, яке в посилювалося в умовах кризи центральної королівської влади. Проблеми ж нереєстрових козаків ніяк не вирішувались, ії стан все погіршувався. Це й призвело до повстаннь начолі з Іваном Сулімою, Павлом Павлюком, Дмитром Гунею на іншими.
На цьому тлі польський уряд знов вдається до тактики «твердої руки». Суворими заходами примусу, терору польській владі вдалося на певний час встановити політичну рівновагу, яка в польскій історіографії називається «золотим спокоєм».
Але, як відомо, тиша та спокій частіше за все стають провісниками бурі. Саме таким буревієм стало наприкінці 40-их років Велике повстання під орудою Б. Хмельницького.
Отримавши гетьманську булаву та очоливши козацьке військо, Богдан Хмельницькій на першій стадії військових дій досягає значних успіхів. Але обставини змінювались і вносили свої корективи в тактику і стратегію гетьманській політики.
Збоівський мир, підписаний у серпні 1649 року, хоч і збільшував реєстр з 6 до 40 тисяч чоловік та надавав певних пильг козацькій старшині, все ж таки не вирішував усіх питань, зокрема і тих, що стосувалися селянства, яке знову було змушено повернутись у кріпацтво.
Другий єтап у ході Великого повстання був невдалим для козаків. Їх військо було розбито під Берестечком. Підсумки цього єтапу знайшли своє втілення в Білоцерковському мирі, який був підписаний у 1651 році. Реєстр скорочувався удвічі (до 20 тисяч чоловік). Влада гетьмана була обмежена Київським воєводством.
Розпочинався третій єтап. Війна ставала млявою, позиційною. За таких умов шукають або компромису, або ж надійних союзників. До компромісу, який передбачав визнання рівними собі колишніх підданних - козаків, шляхта була не готова. Кримське ханство як союзник було ненадійним. Це довели військові події (зрада кримського хана була причиною поразки армії Богдана Хмельницького під Берестечком).
За таких обставин найсприятливішим варіантом здавався московський цар. Чи не найголовнішим мотивом такого вибору було єдиновірство, православне віровизнання. Однак воно не квапило царя на рішучій крок, аж поки козаки не заявили про можливість переходу під протекцію Оттоманській Потри, що змусило монарха скликати Земський собор (1653 рок) і прийняти козаків «під свою високу руку».
Під час переговорів у Переяславлі відбувся лише попередній обмін думками про статус України. Російське посольство, очолюване В. В. Бутурліним, запевнило гетьманський уряд, що на Україні будут збережені порядки, яки існували до возз’єднання з Росією. 17 лютого 1654 року до Москви виїхало посольство начолі з С. Богдановічем-Зарудним і П. Тетерею. Переговори відбувалися з 13 до 27 березня. Крім листів Богдана Хмельницького, українське посольство передало російському урядові «Просительные статьи» з 23 пунктів (статей) - про підтварження всіх прав, привілей то маєтностей козацьких (статті 1, 7, 13). Зазначався в них 60-тисячний козацький реєстр (ст. 2), права козацької старшини (ст. 3) плата старшині та кошти на утримання війська (ст. 8-12, 21, 23), вільні вибори козаками гетьмана та передача Чигиринського староства на його утримання (ст. 5, 6). Йшлося про збереження місцезнаходження місцевої адміністрації та збір через неї податків на Україні царським урядом (ст. 4, 15), про невтручання царських воєвод та інших російських урядовців у внутрішні справи України (ст. 16). Говорилося про надання царським урядом грамот на вільність козацтву, але селянство (посполиті) залишалось феодально залежним: «кто козак, тот будет вольность козацкую иметь, а кто пашенный крестьянин, тот будет должность обыклую его величеству отдавать, как и прежде сего» (ст. 17), про збереження прав київського мітрополіта (ст. 18), про спільний з російським військом виступ проти Польші (ст. 19) і проти Кримського ханства (ст. 22), про право зносин гетьманського уряду з іншими державами з відому російського уряду (ст. 14). Остаточне затвердження всіх 23 статей про збереження прав і вільностей Війська Запорізького, козацької старшини, володіння гетьманом Чигиринським староством та іншими маєтностями було оформлене у царських грамотах 27 березня. Додаткові статті (з 11 пунктів) були затверджені 21 березня.
Згодом царський уряд, проводячи колонізаторську політику на Україні, поступово скасував статті і в другій половині XVIII століття ліквідував автономію України.
Література:
1. Крип’якевіч І. П. Богдан Хмельницький.
2. Українська Радянська Єнциклопедія
3. С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр Нариси з історії українського державотворення.
Більша частина України увіходить до складу Речі Посполітої. Українське козацтво розподілено на реєстрове та нереєстрове. Реєстр юридично означав звільнення від магнатського свавілля, яке в посилювалося в умовах кризи центральної королівської влади. Проблеми ж нереєстрових козаків ніяк не вирішувались, ії стан все погіршувався. Це й призвело до повстаннь начолі з Іваном Сулімою, Павлом Павлюком, Дмитром Гунею на іншими.
На цьому тлі польський уряд знов вдається до тактики «твердої руки». Суворими заходами примусу, терору польській владі вдалося на певний час встановити політичну рівновагу, яка в польскій історіографії називається «золотим спокоєм».
Але, як відомо, тиша та спокій частіше за все стають провісниками бурі. Саме таким буревієм стало наприкінці 40-их років Велике повстання під орудою Б. Хмельницького.
Отримавши гетьманську булаву та очоливши козацьке військо, Богдан Хмельницькій на першій стадії військових дій досягає значних успіхів. Але обставини змінювались і вносили свої корективи в тактику і стратегію гетьманській політики.
Збоівський мир, підписаний у серпні 1649 року, хоч і збільшував реєстр з 6 до 40 тисяч чоловік та надавав певних пильг козацькій старшині, все ж таки не вирішував усіх питань, зокрема і тих, що стосувалися селянства, яке знову було змушено повернутись у кріпацтво.
Другий єтап у ході Великого повстання був невдалим для козаків. Їх військо було розбито під Берестечком. Підсумки цього єтапу знайшли своє втілення в Білоцерковському мирі, який був підписаний у 1651 році. Реєстр скорочувався удвічі (до 20 тисяч чоловік). Влада гетьмана була обмежена Київським воєводством.
Розпочинався третій єтап. Війна ставала млявою, позиційною. За таких умов шукають або компромису, або ж надійних союзників. До компромісу, який передбачав визнання рівними собі колишніх підданних - козаків, шляхта була не готова. Кримське ханство як союзник було ненадійним. Це довели військові події (зрада кримського хана була причиною поразки армії Богдана Хмельницького під Берестечком).
За таких обставин найсприятливішим варіантом здавався московський цар. Чи не найголовнішим мотивом такого вибору було єдиновірство, православне віровизнання. Однак воно не квапило царя на рішучій крок, аж поки козаки не заявили про можливість переходу під протекцію Оттоманській Потри, що змусило монарха скликати Земський собор (1653 рок) і прийняти козаків «під свою високу руку».
Під час переговорів у Переяславлі відбувся лише попередній обмін думками про статус України. Російське посольство, очолюване В. В. Бутурліним, запевнило гетьманський уряд, що на Україні будут збережені порядки, яки існували до возз’єднання з Росією. 17 лютого 1654 року до Москви виїхало посольство начолі з С. Богдановічем-Зарудним і П. Тетерею. Переговори відбувалися з 13 до 27 березня. Крім листів Богдана Хмельницького, українське посольство передало російському урядові «Просительные статьи» з 23 пунктів (статей) - про підтварження всіх прав, привілей то маєтностей козацьких (статті 1, 7, 13). Зазначався в них 60-тисячний козацький реєстр (ст. 2), права козацької старшини (ст. 3) плата старшині та кошти на утримання війська (ст. 8-12, 21, 23), вільні вибори козаками гетьмана та передача Чигиринського староства на його утримання (ст. 5, 6). Йшлося про збереження місцезнаходження місцевої адміністрації та збір через неї податків на Україні царським урядом (ст. 4, 15), про невтручання царських воєвод та інших російських урядовців у внутрішні справи України (ст. 16). Говорилося про надання царським урядом грамот на вільність козацтву, але селянство (посполиті) залишалось феодально залежним: «кто козак, тот будет вольность козацкую иметь, а кто пашенный крестьянин, тот будет должность обыклую его величеству отдавать, как и прежде сего» (ст. 17), про збереження прав київського мітрополіта (ст. 18), про спільний з російським військом виступ проти Польші (ст. 19) і проти Кримського ханства (ст. 22), про право зносин гетьманського уряду з іншими державами з відому російського уряду (ст. 14). Остаточне затвердження всіх 23 статей про збереження прав і вільностей Війська Запорізького, козацької старшини, володіння гетьманом Чигиринським староством та іншими маєтностями було оформлене у царських грамотах 27 березня. Додаткові статті (з 11 пунктів) були затверджені 21 березня.
Згодом царський уряд, проводячи колонізаторську політику на Україні, поступово скасував статті і в другій половині XVIII століття ліквідував автономію України.
Література:
1. Крип’якевіч І. П. Богдан Хмельницький.
2. Українська Радянська Єнциклопедія
3. С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр Нариси з історії українського державотворення.
Скачати реферат БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Безплідний шлюб Шлюб вважають безплідним, якщо впродовж року регулярного статевого життя без застосування контрацептивів не настає вагітність. Безпліддя трапляється у 10-12% усіх шлюбів, його поділяють на чоловіче, жіноче та змішане. Близько 45% випадків безплідних... 2. Реферат: Безпровідні мережі Відлік історії безпровідникової мережі слід починати з 2001 р. логічніше всього почати з домінуючої технології 802.11, точніше, з численного сімейства технологій, що останнім часом ховається за цими цифрами. Нагадаю, що в 1999 р. зусилля однієї з роб... 3. Реферат: Безробіття ПЛАН ВСТУП 1. ФОРМИ, ПРИЧИНИ ТА МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ. 2. БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА ВСТУП На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспіль... 4. Реферат: Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття Вступ. Праця і земля – два основні джерела багатства, два основні фактори зростання виробництва, бо всі інші фактори – капітал, організація, інформація – це справа рук і розуму людини. Тому суспільство на всіх етапах розвитку цікавило питання про ... 5. Реферат: Безробіття трудових ресурсів в Україні Безробіття трудових ресурсів в Україні Сутність та причини безробіття За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому безробіття є центральною соці... 6. Реферат: БЕЗРОБІТТЯ, ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА НАСЛІДКИ 1. Напрями основних потоків ринку праці та їх зв'язок із ви- дами безробіття. 2. Вплив відхилень безробіття від природнього рівня на вели- чину фактичного ВНП. Закон Оукена. 3. Суть неокласичного та кейнсіанського пояснень явища без- ... 7. Реферат: Беніто Мусоліні Беніто Мусоліні-основоположник італійського і фактично європейського фашизму, що приніс незліченні біди мільйонам людей і що поставив людство на грань катастрофи. У 1920-1930е рр. ім'я Муссоліні знала вся Італія від малого до старого. Його профіль з ... 8. Реферат: Беніто_Мусоліні Беніто Мусоліні-основоположник італійського і фактично європейського фашизму, що приніс незліченні біди мільйонам людей і що поставив людство на грань катастрофи. У 1920-1930е рр. ім'я Муссоліні знала вся Італія від малого до старого. Його профіль з ... 9. Реферат: Береза Betula L. — береза У народній медицині застосовуються бруньки, листки і сік як берези звичайної, або бородавчастої — Betula verrucosa Ehrh., так і берези пухнатої — Betula pubes-cens Ehrh. Російські назви: береза бородавчатая, береза пушистая; поль... 10. Реферат: БЕРЕЗА БОРОДОВЧАСТА Рослина. Дерево висотою 10-20 см з білою корою. У старих деревах основа стовбора чорного-сірого кольору. З глибокими тріщинами. Вітки повислі, молоді червоно-бурі, густо насадженні бородавочками. Для лікування використовують листя, бруньки, кору, ...
11. Реферат: БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ
40 - кові роки XVII століття... Більша частина України увіходить до складу Речі Посполітої. Українське козацтво розподілено на реєстрове та нереєстрове. Реєстр юридично означав звільнення від магнатського свавілля, яке в посилювалося в умовах кри... 12. Реферат: Березневі статті Богдана Хмельницького 1. Вступ. В історичній науці і до цього часу нема сталої думки, щодо характеру Переяславського договору. Сучасники вважали, що це був договір, який жодною мірою не порушував суверенних прав України. Першими зрозуміли це в Москві, для якої Укр... 13. Реферат: Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви Питання релігійного порозуміння між католицькою і православною конфесіями в Україні-Русі постало у кінці XII ст., коли Київська держава припинила своє існування як політична єдність. На півдні утворилися князівства, які продовжували традиції України... 14. Реферат: Берестейщина - регіон в лабетах геополітики Коли у ХIХ ст. посилився процес формування новiтньої української нацiї, територiя заселена українським етносом була пошматована полiтичними i адмiнiстрацiйними межами. В цiй ситуацiї однiєю з основних проблем, перед якими стали українськi вченi й ми... 15. Реферат: Берізка польова Convolvulus аг-vensis L.— берізка польова. Повійка, в'юнок, повуйка. Російські назви: вьюнок полевой, березка; польські: powoj polny, powojka. Родина: Convolvulaceae— берізкові. Трав'яниста багаторічна рослина з сланким і витким стеблом завдовжки ... 16. Реферат: Берлін Берлін Берлін 52°31? пн. ш.; 13°25? сх. д. Поділ міста 12 округів, 90 частин міста Міська влада Веб-сторінка www.berlin.de Мер міста Клаус Воверайт (SPD) Розташування План Розташування Підсоння Поділ міста Прилеглі міс... 17. Реферат: Берлінська стіна З осені 1949 року на території Німеччини і зокрема Берліна фактично існувало дві німецькі держави – ФРН і НДР. Протягом 45 років німецьке питання породжувало напруженість. У центрі Європи зберігалась небезпечна зона конфронтації, де два військово-пол... 18. Реферат: Бертольд Брехт Бертольд БРЕХТ (1898 - 1956) Шлях Бертольда Брехта — драматурга, поета і прозаїка, режисера і теоретика театру, — починаючи вже з його перших театральних рецензій, віршів та п'єс, завжди супроводжувався різкою полемікою, його творчість була привод... 19. Реферат: Бесіда і лекція – традиційні жанри прилюдних виступів 1. Бесіда як найбільш поширена форма спілкування Бесіда – це найбільш поширена форма спілкування, яка використовується для обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництв... 20. Реферат: БЕСІДИ З УЧНЯМИ про символи України Мета. Поглибити знання учнів про символи України, ознайомити з історією створення гімну, його авторами, виховувати повагу до символів Української держави. Обладнання. Конституція України, на плакатах зображення герба України, прапора, книжка «Ще н... 21. Реферат: БИТВА НА КОСОВОМУ ПОЛІ ПЛАН 1. Передумови битви на Косовому полі 2. Сербське протистоянням туркам 3. Вирішальна битва на Косовому полі 4. Наслідки битви на Косовому полі 5. Карта битви на Косовому полі (1389 рік) 6. Список використаної літератури 1. Пе... |
|