Гетьман І. Мазепа та зростання авторитету гетьманської влади - реферат українською
План.
1. Участь українського козацтва в Кримських та Азовських походах. Початок Північної війни.
2. Боротьба за відновлення незалежності України. Антимосковський виступ І. Мазепи та причини його поразки.
В 1654 р. гетьман Б. Хмельницький вступив у союз з Москвою, підписавши Переяславську угоду. Ця угода підписувалась на умовах, що обидві сторони не втрачають своєї незалежності, то була, навіть не автономія, а федерація двох держав. Але Москва мала свої погляди на цю угоду. Вона відразу почала дивитись на Україну, як на свою провінцію і вживала максимум зусиль аби вбити в українському народі дух самостійності. Найявнішим затвердженням намірів самодержавної Москви стало введення до Києва сильного гарнізону московського війська та призначення там московського воєводи. З того часу в Україні починаються антимосковський рух. Яскравими представниками якого були на той час Виговський, Тетеря, Брюховецький, Дорошенко. Сплески цієї боротьби за долю свого народу бачимо при гетьмані Мазепі.
25 червня 1687 р., тобто через 30 років після смерті Хмельницького, у Глухові було обрано гетьманом військовий осавул Іван Мазепа. По звичаю новообраний гетьман та московський уряд підписували додаткові угоди. Було укладено таку угоду і між Мазепою та князем В. Голіциним з московського боку. Всього та угода налічувала 22 пункти. В першому ж пункті цієї угоди Москва визнає за Україну збереження всіх прав та свобод. Як завжди було до того, Москва давала згоду на все тільки на папері, вже на той час крім Києва, московські воєводства стояли у Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі. Крім того, Москва залишила право обирати гетьмана вільним голосуванням, але вводилося нова умова, якої до цього не було: узгоджувати кандидатуру гетьмана з царем і брати в нього дозвіл на вибори. Зберігалося і право гетьмана вести незалежну від Москви зовнішню політику, за одним лише виключенням: гетьман не мав права мати відносити з Кримом і заборона торгівлі з Кримом. Найцікавішим з погляду історії є 19 пункт, який був прямим втручанням в економіку тогочасної України. Царський уряд самодержавної Москви на оплату війська випускало так звані “чехи” – паперові замінники грошей, у 19 пункті угоди між Мазепою і Голіциним Москва вимагала щоб гетьман звелів приймати ці “чехи”, а за непокору передбачувалася смертна кара. А найважливішим було закінчення цього пункту:
“… никто б голосов таких не испущал, что малороский край – Гетманского Регименту, а отзывались везде единогласно – Их Царского Пресветлаго Величества Самодержавной Державы…”
Тобто цим пунктом передбачалось знищення України як держави.
Після підписання цієї угоди 13 жовтня Мазепа отримує офіційну “жалувальну грамоту”, де було вписано всі пункти тієї угоди і ще дещо було додано. А саме було накладене значне обмеження на зносини гетьмана з іншими державами, по суті гетьману було заборонено писати листи іншим правителям, а отримавши листи від них було наказано негайно пересилати ці листи цареві. Крім того зменшувалися і свободи українських старшин, хоча їх і не підчиняли напряму Москві, але прив`язували до гетьмана намертво, чого раніше не було. Військо гетьмана повинно було взяти на себе обов`язок по охороні кордонів і державної цілісності Московської держави. Столицю гетьману приписувався Батурин і вводився в Батурин полк московських стрільців, якоби для охорони гетьмана. А гетьману було приписано збудувати своїм коштом фортеці навпроти Кодака, на р. Самарі, р. орелі та в устях річок Берестової та Корчика. Найважливішою з тих фортець була фортеця на р. Самарі, але вона мусіла стояти на запорозьких землях. Гетьман знав, що запорожці будуть протестувати, тому мотивав це запорожцям скорим походом на Крим, а фортецю лише тимчасовим явищем на час того походу. Проте час йшов, а походу все не було. Запорожці почали хвилюватися, наростало заворушення. Було чути вимоги до гетьмана негайно розірвати угоду з Москвою.
Похід на Крим почався лише 19 вересня 1688 року. На чолі війська стояв князь Василь Голіцин. В його підпорядкування перейшла і значна частина козацького війська. Князь не вирізнявся особливим талантом ведення війни, тому похід був невдалим і велика частина козацького війська було загублена.
В цей час в Москві назрівали великі зміни. Виростав малий царевич Петро. Петро скинув з престолу свою сестру, а з нею і Голіцина, і сам став на чолі держави. Софію він заточив у монастир, а Голіцина відіслав до Сибіру, боярам порубав голови. Ходили чутки, що Петро розправиться і з Мазепою, але новий цар залишив гетьмана при його уряді. Але на Україні все ж таки почалися невеликі заворушення, відомо про лист, написаний запорожцями польському королеві з проханням заступництва перед свавіллям Москви. Хоча з того листа нічого не вийшло, але це показує, що в Україні на той час не було стовідсоткової покори царському уряду.
1. Участь українського козацтва в Кримських та Азовських походах. Початок Північної війни.
2. Боротьба за відновлення незалежності України. Антимосковський виступ І. Мазепи та причини його поразки.
В 1654 р. гетьман Б. Хмельницький вступив у союз з Москвою, підписавши Переяславську угоду. Ця угода підписувалась на умовах, що обидві сторони не втрачають своєї незалежності, то була, навіть не автономія, а федерація двох держав. Але Москва мала свої погляди на цю угоду. Вона відразу почала дивитись на Україну, як на свою провінцію і вживала максимум зусиль аби вбити в українському народі дух самостійності. Найявнішим затвердженням намірів самодержавної Москви стало введення до Києва сильного гарнізону московського війська та призначення там московського воєводи. З того часу в Україні починаються антимосковський рух. Яскравими представниками якого були на той час Виговський, Тетеря, Брюховецький, Дорошенко. Сплески цієї боротьби за долю свого народу бачимо при гетьмані Мазепі.
25 червня 1687 р., тобто через 30 років після смерті Хмельницького, у Глухові було обрано гетьманом військовий осавул Іван Мазепа. По звичаю новообраний гетьман та московський уряд підписували додаткові угоди. Було укладено таку угоду і між Мазепою та князем В. Голіциним з московського боку. Всього та угода налічувала 22 пункти. В першому ж пункті цієї угоди Москва визнає за Україну збереження всіх прав та свобод. Як завжди було до того, Москва давала згоду на все тільки на папері, вже на той час крім Києва, московські воєводства стояли у Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі. Крім того, Москва залишила право обирати гетьмана вільним голосуванням, але вводилося нова умова, якої до цього не було: узгоджувати кандидатуру гетьмана з царем і брати в нього дозвіл на вибори. Зберігалося і право гетьмана вести незалежну від Москви зовнішню політику, за одним лише виключенням: гетьман не мав права мати відносити з Кримом і заборона торгівлі з Кримом. Найцікавішим з погляду історії є 19 пункт, який був прямим втручанням в економіку тогочасної України. Царський уряд самодержавної Москви на оплату війська випускало так звані “чехи” – паперові замінники грошей, у 19 пункті угоди між Мазепою і Голіциним Москва вимагала щоб гетьман звелів приймати ці “чехи”, а за непокору передбачувалася смертна кара. А найважливішим було закінчення цього пункту:
“… никто б голосов таких не испущал, что малороский край – Гетманского Регименту, а отзывались везде единогласно – Их Царского Пресветлаго Величества Самодержавной Державы…”
Тобто цим пунктом передбачалось знищення України як держави.
Після підписання цієї угоди 13 жовтня Мазепа отримує офіційну “жалувальну грамоту”, де було вписано всі пункти тієї угоди і ще дещо було додано. А саме було накладене значне обмеження на зносини гетьмана з іншими державами, по суті гетьману було заборонено писати листи іншим правителям, а отримавши листи від них було наказано негайно пересилати ці листи цареві. Крім того зменшувалися і свободи українських старшин, хоча їх і не підчиняли напряму Москві, але прив`язували до гетьмана намертво, чого раніше не було. Військо гетьмана повинно було взяти на себе обов`язок по охороні кордонів і державної цілісності Московської держави. Столицю гетьману приписувався Батурин і вводився в Батурин полк московських стрільців, якоби для охорони гетьмана. А гетьману було приписано збудувати своїм коштом фортеці навпроти Кодака, на р. Самарі, р. орелі та в устях річок Берестової та Корчика. Найважливішою з тих фортець була фортеця на р. Самарі, але вона мусіла стояти на запорозьких землях. Гетьман знав, що запорожці будуть протестувати, тому мотивав це запорожцям скорим походом на Крим, а фортецю лише тимчасовим явищем на час того походу. Проте час йшов, а походу все не було. Запорожці почали хвилюватися, наростало заворушення. Було чути вимоги до гетьмана негайно розірвати угоду з Москвою.
Похід на Крим почався лише 19 вересня 1688 року. На чолі війська стояв князь Василь Голіцин. В його підпорядкування перейшла і значна частина козацького війська. Князь не вирізнявся особливим талантом ведення війни, тому похід був невдалим і велика частина козацького війська було загублена.
В цей час в Москві назрівали великі зміни. Виростав малий царевич Петро. Петро скинув з престолу свою сестру, а з нею і Голіцина, і сам став на чолі держави. Софію він заточив у монастир, а Голіцина відіслав до Сибіру, боярам порубав голови. Ходили чутки, що Петро розправиться і з Мазепою, але новий цар залишив гетьмана при його уряді. Але на Україні все ж таки почалися невеликі заворушення, відомо про лист, написаний запорожцями польському королеві з проханням заступництва перед свавіллям Москви. Хоча з того листа нічого не вийшло, але це показує, що в Україні на той час не було стовідсоткової покори царському уряду.
Скачати реферат Гетьман І. Мазепа та зростання авторитету гетьманської влади
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Герб України Зміст • 1 Історія використання тризуба як герба України o 1.1 Тризуб в Київській Русі o 1.2 Історичні знаки і герби o 1.3 Тризуб в УНР o 1.4 Незалежна Україна 1.4.1 Постанова Верховної Ради України Про Державний герб Україн... 2. Реферат: Герб України та його історія Що таке герб? З історії Герба України Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів. „Герб - це відмітний знак, символічна ем... 3. Реферат: ГЕРДЕР Йоганн Готфрід ГЕРДЕР Йоганн Готфрід (1744–1803) - німецький філософ і батько-засновник історії культури. Гердер був сином побожного шкільного вчителя з Морунгена, що знаходився у відсталій провінції Східної Прусії. Навчаючись у Кенігсберзькому університеті, він за... 4. Реферат: Герої й антигерої в історичних романах І.Нечуя Левицького ГЕРОЇ Й АНТИГЕРОЇ В ІСТОРИЧНИХ РОМАНАХ І.НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО Історична проза на українському ґрунті має давню історію та заслужену шану, її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, житійній літературі, літописах, поемах і драмах н... 5. Реферат: Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара «Прапороносці») I. «Згустки фронтових вражень» О. Гончара. (Студбатівцем розпочав війну Олесь Гончар у надросянських боях, закінчив мінометником, звільняючи Європу. Ця дорога довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимів. «Якщо лишуся жив... 6. Реферат: Героїчне минуле українського народу в ранній творчості Т.Г.Шевченка У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема “Тарасов... 7. Реферат: Герой у зв’язках із сакральною землею: нові аспекти прочитання української класики Ухвалена Міністерством освіти і науки України програма з української літератури, підготовлена Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАНУ, успішно впроваджується в загальноосвітніх школах. Її укладачі пропонують розглядати літературу в єдині... 8. Реферат: Гетероскедастичність Поняття гетероскедастичності Припущення, які були зроблені при оцінюванні параметрів моделі 1МНК [див. (4.2) — (4.5)], на практиці можуть порушуватися. У розд. 6 було розглянуто проблеми мультиколінеарності, які пов’язані з порушенням умови (4.5).... 9. Реферат: ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА (1687-1709) Ще за гетьманування Дорошенка був гетьманом на Лівобережжі Дам'ян Многогрішний. Він гетьманував всього 4 роки (1668 — 1672). Але й за той час показав, що бажав добра Україні. Заводив порядок і лад, і перший завів на Україні кінну почту. Скінчив він т... 10. Реферат: Гетьман І. Мазепа Міністерство освіти України Державний університет “Львівська політехніка” Інститут підприємництва та перспективних технологій КОНТРОЛЬНА РОБОТА З історії Укрїни на тему: Гетьман І. Мазепа та зростання авторитету гетьманської влади. ...
11. Реферат: Гетьман І. Мазепа та зростання авторитету гетьманської влади
План. 1. Участь українського козацтва в Кримських та Азовських походах. Початок Північної війни. 2. Боротьба за відновлення незалежності України. Антимосковський виступ І. Мазепи та причини його поразки. В 1654 р. гетьман Б. Хмельницький вст... 12. Реферат: Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України План: 1. Державна діяльність гетьмана України І.Мазепи. 2. Участь у Північній війні. Союз Мазепи з Швеціею. 1. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Більше двох століть кожен рік, у першу неділю великоднього посту в усіх держ... 13. Реферат: Гетьманство Богдана Хмельницького Богдан Хмельницький був першим і на жаль останнім в історії України ХІІІ – ХХ ст. політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики об’єднати для досягнення цієї мети з... 14. Реферат: Гетьманство Богдана Хмельницького Богдан Хмельницький був першим і на жаль останнім в історії України ХІІІ – ХХ ст. політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики об’єднати для досягнення цієї мети з... 15. Реферат: Гетьманщина Гетьманщина До весни 1918 р. широким верствам населення України вже набридли революція й хаос. Закономірно, що ці настрої переважали серед маєтних класів, заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, фабрикантів, великих землевласників, вищ... 16. Реферат: Гетьманщина після Переяславської ради. Руїна По смерті Б. Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений І. Виговським і посланий у Київ завершувати навчання. Тим самим династію Хмельницьких було відсторонено від влади. Порушення принцип... 17. Реферат: Гетьманщина: початок занепаду вільної української преси. Зародження партійно-радянської преси України Квітневий переворот 1918 року, що усунув з історичної сцени Центральну Раду та привів до влади під прихильним поглядом німецького генштабу гетьмана Скоропадського, дав політичному настрою українства і його пресі новий водорозділ. Чи вже Центральна Ра... 18. Реферат: Гі де Мопассан і Василь Стефаник: спільне та відмінне Українські дослідники світової новелістики, аналізуючи прозу малого жанру кінця ХІХ – початку ХХ ст., уже не раз ставили імена Гі де Мопассана та Василя Стефаника поряд, з одного боку, вказуючи на учнівство українського майстра слова у свого француз... 19. Реферат: Гібридні хвилі Гібридна хвиля – це хвиля, яка має всі компоненти; це суперпозиція Е, Н, Т. У випадку розглянутому вище, хвильовода (стержня), ми маємо три граничні умови і дві константи в рівняннях, а тому рівняння в загальному випадку не буде мати розв’язків. О... 20. Реферат: Гігієна та профілактика травматизму на заняттях атлетичними видами спорту ПЛАН Розділ І Роль і санітарії в системі фізичного виховання, спорті і спортивній боротьбі. Розділ ІІ Добові коливання працездатності людини, - циркодні біоритми. Розділ ІІІ Гігієнічні вимоги до заходів відновлення організму в спорт... 21. Реферат: Гігієнічні вимоги до розумової праці учнів Однією з головних умов забезпечення високої розумової працездатності є міцне здоров'я, значення якого часто недооцінюють батьки та учні. Ще видатний фізіолог М.Є. Введенський вважав, що при вмілому розподілі розумової праці можна не тільки розвину... |
|