Освіта в Україні у XVIII ст - реферат українською
У другій половині XVIII ст. культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулося соціальне розмежування і почався природний процес формування культурних блоків — феодального класу і народних мас.
В Україні спостерігається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа.
Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.
Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших країн Європи й Азії.
В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. Обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведений хор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови.
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів — університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися.
На Правобережній Україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки заважало іноземне панування. Польські реакційні кола всіляко перешкоджали українському спрямуванню Львівського університету, єдиного вищого навчального закладу в Галичині, але активно підтримувались єзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер.
На Буковині стан був ще гірший. За турецького панування тут не було майже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпатті при активній політиці мадяризації працювала невелика кількість церковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". І тільки наприкінці XVIII ст. у Мукачевому було відкрито семінарію.
У районах центральної України науковими осередками стали Київ, Харків, пізніше Одеса. Незважаючи на 30-річні репресії після мазепинського виступу, Академія продовжувала свої наукові традиції. Починаючи з 1844 р. вона активно працює; багато сил та енергії до цього доклали Д. Апостол і митрополит Р. Заборовський. Чергове своє піднесення Академія пережила в період гетьманування К. Розумовського. Тут працювали професори Г. Кониський, Ю. Щербацький, М. Максимович, Д. Ніщинський, С. Ляскоронський. За словами О. Оглоб-ліна, вони зробили б честь кожному західноєвропейському університетові. Загалом за 150 років існування Академії в ній навчалося близько 25 тисяч українців, з її стін вийшла більша частина свідомої української інтелігенції, яка у XVIII ст. займала всі урядові місця, підготувала національне відродження XIX ст.
В Україні спостерігається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа.
Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.
Соціальний стан студентів був досить різний — від дітей заможних родин до дітей міщан. Багато вихованців стали викладачами різних навчальних закладів України, Болгарії, Росії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших країн Європи й Азії.
В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. Одними з найпопулярніших стали театральні вистави; авторами п'єс, режисерами й акторами були викладачі та студенти Академії. Вони відіграли важливу роль у зародженні українського театру. Обов'язковою дисципліною для всіх слухачів було вивчення поетики і музики, а любов до хорового співу українців загальновідома, тож і при Академії працювали великий зведений хор і оркестр. Театр, хор і оркестр зажили популярності серед киян. Академія стала взірцем для навчальних закладів України. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови.
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів — університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися.
На Правобережній Україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки заважало іноземне панування. Польські реакційні кола всіляко перешкоджали українському спрямуванню Львівського університету, єдиного вищого навчального закладу в Галичині, але активно підтримувались єзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер.
На Буковині стан був ще гірший. За турецького панування тут не було майже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпатті при активній політиці мадяризації працювала невелика кількість церковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". І тільки наприкінці XVIII ст. у Мукачевому було відкрито семінарію.
У районах центральної України науковими осередками стали Київ, Харків, пізніше Одеса. Незважаючи на 30-річні репресії після мазепинського виступу, Академія продовжувала свої наукові традиції. Починаючи з 1844 р. вона активно працює; багато сил та енергії до цього доклали Д. Апостол і митрополит Р. Заборовський. Чергове своє піднесення Академія пережила в період гетьманування К. Розумовського. Тут працювали професори Г. Кониський, Ю. Щербацький, М. Максимович, Д. Ніщинський, С. Ляскоронський. За словами О. Оглоб-ліна, вони зробили б честь кожному західноєвропейському університетові. Загалом за 150 років існування Академії в ній навчалося близько 25 тисяч українців, з її стін вийшла більша частина свідомої української інтелігенції, яка у XVIII ст. займала всі урядові місця, підготувала національне відродження XIX ст.
Скачати реферат Освіта в Україні у XVIII ст
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Орнамент Буковини. Загальні відомості. Елементи орнаменту буковинського килима Орнамент Буковини. Загальні відомості. Елементи орнаменту буковинського килима. На декоративність народної тканини в значній мірі впливає техніка ткання. Кожне сплетіння створює свій декоративний ефект. Наприклад, гладке і рівномірне сплетіння вр... 2. Реферат: Орнітологія Серед великої різноманітності тварин, поширених на Україні, особливе місце належить птахам. Вони зустрічаються майже в кожному куточку природи і всюди є дуже помітними. Для того, щоб побачити птаха, достатньо подивитися у вікно. На земній кулі нар... 3. Реферат: ОРФОГРАМИ В ПРЕФІКСАХ 1. З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схил. Перед усіма іншими приголосними пишемо з- (иноді із-): зба́вити, звести́, зжи... 4. Реферат: Орфографічні норми сучасної української мови (правопис префіксів, суфіксів, апострофа, м’якого знака, великої літери) 1. Написання префіксів і суфіксів В українській мові функціонує багато префіксів і суфіксів, які можуть викликати труднощі в написанні. При вживанні префіксів слід керуватися такими правилами: 1) перед буквами, що позначають голосні, дзвінк... 5. Реферат: Орфографічні норми сучасної української мови (правопис складних слів, географічних назв, іншомовних слів) 1. Написання складних слів Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться складні іменники, утворені за допомогою сполучних голосних (е, є, о) або без них з двох чи кількох основ, напр.: жиробанк, ціноутворення; з першими ча... 6. Реферат: Орфоепічні норми сучасної української мови 1. Основні норми вимови звуків і звукосполучень Орфоепічні норми – це загальноприйняті правила літературної вимови. Систему норм літературної вимови вивчає орфоепія. Українська орфоепія включає норми вимови звуків (голосних і приголосних), а тако... 7. Реферат: Осавул української ідеї (повернення Вячеслава Будзиновського) Говорячи про літературний рух і взагалі про духовне життя в Галичині на зламі 70-80-х років, І. Франко серед молодшої парослі, «котра виросла під впливами польського позитивізму та соціального демократизму», називає передусім Юліана Бачинського та... 8. Реферат: Освальд Шпенглер (1880— 1936) Німецький учений історії і математики Освальд Шпенглер (1880— 1936) прославився як автор культурологічного бестселера «Захід Європи» (1914), що витримав в короткий термін більше тридцяти видань. Секрет успіху книги, насиченої величезною кількістю іде... 9. Реферат: Освіта в культурі людства Освіта, освітні програми, міністр освіти, письменність, перші вищі навчальні заклади України, перший президент ВУАН, реформа освіти, акредитація, афінська система виховання, братська школа, риторська школа Квінтіліана, квадріум, тривіум, бакалавр, м... 10. Реферат: Освіта в Україні у XVI-XVIII ст Однією з характерних рис української культури XVI-XVIII ст. є особливий інтерес, який виявляло суспільство до питань освіти. Оскільки культура розвивалася в умовах польської експансії, зіткнення католицької і православної церков, то кожна з сторін...
11. Реферат: Освіта в Україні у XVIII ст
У другій половині XVIII ст. культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулося соціальне розмежування і почався природний процес ... 12. Реферат: Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст. У межах українських губерній, які входили до Харківського учбового округу, діяла система шкіл за статутом 1804 р. («Статут університетів» і «Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетам»), що регламентували структуру і принципи побудови ... 13. Реферат: Освіта та наукові знання Київської Русі Поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із зміцненням держави, впровадженням християнства. Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті. Набір в школи, як свідчить літопис, здійснюва... 14. Реферат: Освіта ХХ століття У педагогіці та освіті ХХ ст. існує чимало течій, що є ознакою розмаїття і свободи педагогічної думки, їх можна звести до трьох напрямів: філософського, психолого-педагогічного, соціального. Філософський напрям утворюють течії педагогіки, що ґрунт... 15. Реферат: Освіта, наука і техніка у першій половині ХХ ст. Ернест Резерфорд ХХ століття характеризується досить великими відкриттям в науці саме в точних областях і галузях, таких як фізика, математика та психологія. Е.Резерфорд – яскравий представник вченого цього періоду, який відкрив багато нового як у фізиці, так і у ... 16. Реферат: Освіта, наука Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації Медичне училище ім. І.Я.Франка Освіта, наука Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації студентки групи 2М11 Сороковської Т.Я. м.Коломия 2001 р.1. Життя Тараса Шевченка. Геніальний український поет, національна гордість народу Тарас Григ... 17. Реферат: Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у XX ст У 1917—1919 рр. влада в Україні неодноразово змінювалася, і кожний уряд вирішував питання розвитку української освіти по-своєму. Так від часу Лютневої революції до проголошення І універсалом Центральної Ради 10 червня 1917 р. автономії України влада ... 18. Реферат: Освітні інновації як основа якісних змін в економіці та розвитку трудового потенціалу Сучасний ринок праці в Україні потребує робочої сили, яка здатна буде до постійного самонавчання і вдосконалення своїх трудових навичок. Адже, вимоги до трудового потенціалу постійно зростають. Так, у ХХ столітті радикальні технічні зміни відбувал... 19. Реферат: Освітня спрямованість фізичного виховання студентів в умовах дозвілля Сьогодення змінює вимоги до фізичної підготовленості студентів, спонукає до визначення та усвідомлення ролі фізичної культури, як складової частини загальної культури, та необхідності вирішення проблем пов’язаних із здоров’ям. Низький рівень фізи... 20. Реферат: Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності На сучасному етапі виникає необхідність відновлення історичної правди щодо багатьох українських діячів, які в радянські часи під тиском партійно-тоталітарного режиму були незаслужено забуті. До них належить відомий український політичний діяч, публі... 21. Реферат: Осінні явища у природі Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч добу навпіл ділять. Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені — перший п... |
|
