Астрономічні спостереження та їх особливості - реферат українською
В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба.
Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – астрономія (астрон – зірка і номос – закон).
Головним приладом астрономії є телескоп. Телескоп з об’єктивом із лінз називається рефрактором, а телескоп з об’єктивом з угнутих дзеркал – рефлектором.
Переваги телескопа: 1) збільшення кута зору, під яким можна бачити небесні об’єкти; 2) збирає більше світла, щоб виявляти слабкі джерела випромінювання.
Кількість зібраного світла пропорціональна площі об’єктива. Чим більше світла зібрав телескоп, тим слабіші зорі в нього видно і тим більше зір в нього можна побачити.
Масштаб зображення. Що його дає об’єктив телескопа, пропорціоральний фокусній відстані об’єктива, тобто відстані від об’єктива, який збирає світло, до тієї точки, де виходить зображення світила. Зображення небесного об’єкта фотографують або розглядають в окуляри.
Телескоп дає збільшення зображення Місяця і планет, збільшує видимі в нього кутові відстані між зорями. Самі зорі навіть у дуже сильний телескоп видно як світлі точки через велику від нас віддаленість.
У телескопі виходить перевернуте зображення. Та це не істотно, бо в космосі, поза Землею, немає ні верху, ні низу.
При спостереженнях у телескоп рідко використовують збільшення понад 500 раз. Причина цього – повітряні течії, що викривляють зображення.
ІІ. Вивчаючи небесні світила, використовують фотографічні знімки, які одержують з допомогою астрографів.
Піонери-астрофотографії пройшли через великі труднощі. Так, наприклад, під час сонячного затемнення в 1887 році німецький астроном Фогель збирався фотографувати Сонце на “мокрих” пластинках, які перед самою зйомкою заливав розчином хлористого срібла. За декілька хвилин до початку затемнення Фогель залив пластинки колодієм, але в того гак обірвалась частин стелі і зйомки були зірвані.
В наш час використовують астрографи не телескопи, які призначені спеціально для фотографування або великих ділянок неба в малому масштабі, або малих ділянок неба у великому масштабі.
Блиск зір і його зміни у змінних зір вимірюють з допомогою фотоелектричних фотометрів. У них світло зорі, зібране телескопом, подає по фотоелемент, викаючи в ньому дуже слабий електрострум, сила якого пропорціональна інтенсивності освітлення.
Такий фотометр пригвинчують до кінця телескопа замість окуляра.
Уявлення про небесні тіла та їх системи надзвичайно збагатились після того, як стало можливим вивчати їхнє радіовипромінювання. Для цього створено радіотелескопи різних систем. У них радіохвилі збирає у фокусі металеве дзеркало.
Методом, що дає цінні і найрізноманітніші відомості про небесні світила, є спектральний аналіз. Він дає змогу визначити якісний і кількісний хімічний склад світила, його температуру, наявність і напруженість магнітного поля, швидкість руху.
Спектральний аналіз ґрунтується на тому, що складне світло при переході з одного середовища в інше, наприклад з повітря в скло, розкладається на складові частини. Світло поширюється у вигляді електромагнітних хвиль. Кожному кольору відповідає певна довжина електромагнітної хвилі. Довжина хвилі в спектрі зменшується від червоних променів до фіолетових приблизно від 700 до 400 ммк. За фіолетовими променями спектра лежать ультрафіолетові промені.
Нерідко, в ультрафіолетовому світлі багато те, що оком не видно. Наприклад, темні плями на знимках Венери, велика кількість туманностей, які світяться. Одна з них зайняла все сузір’я Оріона. Ультрафіолетова туманність, яка огортає спілу – головну зірку сузір’я Діви. Ще коротшу довжину хвилі мають ректченівські промені, що застосовуються в медицині.
За червоними променями спектра лежать інфрачервоні промені.
Зовсім інакше б виглядав Всесвіт, якщо спостерігати за ним в “інфрачервоному” світлі. Зникли б з неба такі сузір’я, як Велика Медведиця або Оріон.
Для вивчення спектрів застосовують прилад, що називаються спектроскопом і спектрографом.
Астрономічні дослідження проводяться в наукових інститутах, університетах, обсерваторіях. Пулковська обсерваторія біля Санки-Петербурга існує з 1839, є ще Кримська (поблизу Сімферополя), Голосіївська (під Києвом) в нас на Україні.
Особливість астрономічних спостережень:
1) полягає в тому, що спостереження пасивні й іноді потребують дуже тривалих строків. Ми не можемо активно впливати на небесні тіла, ставити досліди, як це роблять у фізиці, в біології. Тільки космонавтика дала в цьому відношенні деякі можливості.
2) Особливість. Ми спостерігаємо положення небесних тіл та їх рух з Землі, яка теж перебуває в складному русі. Наприклад, коли у нас зимовий день, у Південній Америці літня ніч, і навпаки.
Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – астрономія (астрон – зірка і номос – закон).
Головним приладом астрономії є телескоп. Телескоп з об’єктивом із лінз називається рефрактором, а телескоп з об’єктивом з угнутих дзеркал – рефлектором.
Переваги телескопа: 1) збільшення кута зору, під яким можна бачити небесні об’єкти; 2) збирає більше світла, щоб виявляти слабкі джерела випромінювання.
Кількість зібраного світла пропорціональна площі об’єктива. Чим більше світла зібрав телескоп, тим слабіші зорі в нього видно і тим більше зір в нього можна побачити.
Масштаб зображення. Що його дає об’єктив телескопа, пропорціоральний фокусній відстані об’єктива, тобто відстані від об’єктива, який збирає світло, до тієї точки, де виходить зображення світила. Зображення небесного об’єкта фотографують або розглядають в окуляри.
Телескоп дає збільшення зображення Місяця і планет, збільшує видимі в нього кутові відстані між зорями. Самі зорі навіть у дуже сильний телескоп видно як світлі точки через велику від нас віддаленість.
У телескопі виходить перевернуте зображення. Та це не істотно, бо в космосі, поза Землею, немає ні верху, ні низу.
При спостереженнях у телескоп рідко використовують збільшення понад 500 раз. Причина цього – повітряні течії, що викривляють зображення.
ІІ. Вивчаючи небесні світила, використовують фотографічні знімки, які одержують з допомогою астрографів.
Піонери-астрофотографії пройшли через великі труднощі. Так, наприклад, під час сонячного затемнення в 1887 році німецький астроном Фогель збирався фотографувати Сонце на “мокрих” пластинках, які перед самою зйомкою заливав розчином хлористого срібла. За декілька хвилин до початку затемнення Фогель залив пластинки колодієм, але в того гак обірвалась частин стелі і зйомки були зірвані.
В наш час використовують астрографи не телескопи, які призначені спеціально для фотографування або великих ділянок неба в малому масштабі, або малих ділянок неба у великому масштабі.
Блиск зір і його зміни у змінних зір вимірюють з допомогою фотоелектричних фотометрів. У них світло зорі, зібране телескопом, подає по фотоелемент, викаючи в ньому дуже слабий електрострум, сила якого пропорціональна інтенсивності освітлення.
Такий фотометр пригвинчують до кінця телескопа замість окуляра.
Уявлення про небесні тіла та їх системи надзвичайно збагатились після того, як стало можливим вивчати їхнє радіовипромінювання. Для цього створено радіотелескопи різних систем. У них радіохвилі збирає у фокусі металеве дзеркало.
Методом, що дає цінні і найрізноманітніші відомості про небесні світила, є спектральний аналіз. Він дає змогу визначити якісний і кількісний хімічний склад світила, його температуру, наявність і напруженість магнітного поля, швидкість руху.
Спектральний аналіз ґрунтується на тому, що складне світло при переході з одного середовища в інше, наприклад з повітря в скло, розкладається на складові частини. Світло поширюється у вигляді електромагнітних хвиль. Кожному кольору відповідає певна довжина електромагнітної хвилі. Довжина хвилі в спектрі зменшується від червоних променів до фіолетових приблизно від 700 до 400 ммк. За фіолетовими променями спектра лежать ультрафіолетові промені.
Нерідко, в ультрафіолетовому світлі багато те, що оком не видно. Наприклад, темні плями на знимках Венери, велика кількість туманностей, які світяться. Одна з них зайняла все сузір’я Оріона. Ультрафіолетова туманність, яка огортає спілу – головну зірку сузір’я Діви. Ще коротшу довжину хвилі мають ректченівські промені, що застосовуються в медицині.
За червоними променями спектра лежать інфрачервоні промені.
Зовсім інакше б виглядав Всесвіт, якщо спостерігати за ним в “інфрачервоному” світлі. Зникли б з неба такі сузір’я, як Велика Медведиця або Оріон.
Для вивчення спектрів застосовують прилад, що називаються спектроскопом і спектрографом.
Астрономічні дослідження проводяться в наукових інститутах, університетах, обсерваторіях. Пулковська обсерваторія біля Санки-Петербурга існує з 1839, є ще Кримська (поблизу Сімферополя), Голосіївська (під Києвом) в нас на Україні.
Особливість астрономічних спостережень:
1) полягає в тому, що спостереження пасивні й іноді потребують дуже тривалих строків. Ми не можемо активно впливати на небесні тіла, ставити досліди, як це роблять у фізиці, в біології. Тільки космонавтика дала в цьому відношенні деякі можливості.
2) Особливість. Ми спостерігаємо положення небесних тіл та їх рух з Землі, яка теж перебуває в складному русі. Наприклад, коли у нас зимовий день, у Південній Америці літня ніч, і навпаки.
Скачати реферат Астрономічні спостереження та їх особливості
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Астероїди і метеорити Астероїди і метеорити Нерідко у щільні шари атмосфери потрапляє з космосу великі тверді частинки, які називають метеорними тілами. Рухаючись в атмосфері, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється обширна світна оболонк... 2. Реферат: АСТОРОНОМІЯ: ВІД СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО ТЕОРІЇ Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього — ... 3. Реферат: АСТОРОНОМІЯ: ВІД СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО ТЕОРІЇ Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього — ... 4. Реферат: Астрід Ліндгрен – життєвий і творчий шлях Усе почалося з того, що в Стокгольмі на вулиці випав сніг. І сама звичайна хатня господарка по імені Астрід Ліндгрен посковзнулась і ушкодила ногу. Лежати в постелі виявилося запекло нудно, і фру Ліндгрен вирішила написати книгу. Не для друку, зрозум... 5. Реферат: Астрід Ліндґрен – дитяча письменниця Астрід Ліндґрен народилася 1907 року на хуторі біля невеликого містечка Вімерб'ю на півдні Швеції і виростала в сім'ї, де панували злагода й любов і між батьками, і між дітьми, - а в Астрід було три сестри й один брат. Дітей змалку привчали д... 6. Реферат: Астрологія Астрологія – зірка, вчення – псевдонаука, яка грунтується на визнанні безпосереднього зв'язку між розташуванням і рухом небесних тіл (головним чином планет) та явищами суспільного життя. Астрологія намагається довести наявність впливу світил та їхньо... 7. Реферат: АСТРОНОМІЧНА НАУКА І ПЕРЕДБАЧЕННЯ. БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. В ... 8. Реферат: Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. В ас... 9. Реферат: Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. ... 10. Реферат: Астрономічні основи календаря Відлічувати окремі проміжки часу люди вже здавна могли саме тому, що в навколишньому світі є декілька явищ, які періодично повторюються. Так, оскільки є зміна дня й ночі, то склалося уявлення про добу як найкоротшу календарну одиницю часу. Далі, Міс...
11. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості
В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – а... 12. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – а... 13. Реферат: Астрономічні спостереження і телескопи 1. Телескопи. Основним астрономічним приладом є телескоп. Призначення телескопа — зібрати якнайбільше світла від досліджуваного об'єкта і (при візуальних спостереженнях) збільшити його видимі кутові розміри. Основною оптичною частиною телескопа є о... 14. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – аст... 15. Реферат: АСТРОНОМІЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природничих наук. Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така,... 16. Реферат: Астрономія в стародавності Астрономія в стародавності. Важко точно сказати, коли саме зародилася астрономія: до нас майже не дійшли зведення, що відносяться до доісторичних часів. У ту віддалену епоху, коли люди були зовсім неспроможні перед природою, виникла віра в могутн... 17. Реферат: Астрономія від спостережень до теорії Астрономія від спостережень до теорії Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання... 18. Реферат: Астрономія і природознавство Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природничих наук. Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така, щ... 19. Реферат: Астрономія, авіація, космонавтика Діаметр 4878 км. Маса 3,28*1023 кг. Щільність 5500 кгм3. Період обертання 58,7 доби. Середня відстань від Сонця 0,39 а.е. Період звертання 88доби. Ексценрисітет орбіти 0,21. Нахил орбіти 7 градусів. Меркурій – найближча до Сонця планета і найменша з... 20. Реферат: Астрономія: від спостережень до теорії Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього... 21. Реферат: Ататюрк Мустафа Кемаль Ататюрк Мустафа Кемаль Мустафа Кемаль Ататюрк народився в грецькому місті Салоніки в родині дрібного митного службовця. Військову освіту одержав у військових училищах у Салоніках і Монистирі. У 1905 році успішно закінчив Академію генерального штаб... |
|