Організація роботи з оподаткування у платників податків - реферат українською

1. Податкова робота господарчих суб’єктів засновується на законодавчо визначених правах та обов’язках платників податків.

На основі Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобов’язані:

а) вести бухгалтерський та податковий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законом;

б) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів,

в) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни;

г) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов’язані давати пояснення з питань щодо оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Платники податків і зборів мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведеними державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб.

2. З розвитком ринкових відносин податковий облік стає одним з основних видів обліку в державі. Доволі довгий час в Україні він існував у складі бухгалтерського обліку, але з 1998 року був виокремлений як обов’язковий для ведення всіма суб’єктами господарювання. В основному він базується на законодавстві про оподаткування прибутку і про податок на додану вартість. Цими двома законами встановлено правила ведення податкового обліку.

В основному податковий облік користується тими ж первинними документами та реєстрами, що й бухгалтерський, але водночас має суттєві відмінності, які полягають в необхідності ведення таких документів, як податкові накладні, і таких реєстрів, як книга обліку продажу товарів та книга обліку придбання товарів. Крім того, з метою спрощення обліку податку на прибуток суб’єктам господарювання рекомендовано вести книгу обліку валових доходів і книгу обліку валових витрат. У системі ж бухгалтерського обліку названі документи не застосовуються.

Податковий облік регулюється не лише законодавством, а також підзаконними актами ДПА України та Міністерства фінансів. Однак кожному суб’єкту господарювання слід пам’ятати, що нормативні акти, видані ДПА України чи Міністерством фінансів і не зареєстровані в Міністерстві юстиції, не мають юридичної сили, тобто носять пояснювальний характер і не повинні братися до уваги судами при розгляді справ щодо суперечок між платниками та податковими органами.

Податковий облік існує не лише в Україні. Його необхідність полягає у забезпеченні умов для проведення державного контролю за дотриманням податкового законодавства суб’єктами господарювання.

Основні правила податкового обліку в Україні викладені в законодавстві про оподаткування прибутку та податку на додану вартість (порядок обліку інших податків співпадає з бухгалтерським). Вони стосуються встановлення таких параметрів:

• податкових періодів (квартал, рік);

• дати збільшення валових доходів, валових витрат, податкових зобов’язань, податкового кредиту;

• правил оформлення і надання податкових накладних:

• правил ведення реєстрів обліку.

Подвійний запис у податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, здійснюється не завжди.

За даними податкового обліку суб’єкти господарювання складають податкову звітність, яку подають до низових органів державної податкової служби.

У податковій звітності відображається база, об’єкти оподаткування, користування пільгами, суми нарахованих і сплачених податків за кожним з їх видів.

Розрізняють податкову звітність 2 видів:

1) податкові декларації;

2) розрахунки податків та зборів.

Юридичні особи складають податкові декларації з 2 податків: ПДВ і податку на прибуток. Фізичні особи, коли не є платниками ПДВ, складають одну декларацію про доходи фізичних осіб.

Час та порядок подання податкової звітності жорстко регламентує податкове законодавство. Щодо складу форм податкової звітності, її конкретної форми та конкретного обсягу даних, то ці питання регламентуються нормативними актами ДПА та Міністерством фінансів.

Також на законодавчому рівні визначається відповідальність платників за неподання або несвоєчасне подання ними податкової звітності. Це передбачає застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання і адміністративних штрафів до посадових осіб.

• А
• Б
• В
• Г
• Д
• Е
• Є
• Ж
• З
• И
• І
• Ї
• Й
• К
• Л
• М
• Н
• О
• П
• Р
• С
• Т
• У
• Ф
• Х
• Ц
• Ч
• Ш
• Щ
• Ю
• Я