Українська культура в ХVII-XVIII ст - реферат українською
Реферат на тему:
“Українська культура в ХVII-XVIII ст.”
Культура України ІІ пол. XVIІ - XVIII ст.
Проблемна ситуація. Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вмістив у собі кілька історичних діб – визвольну війну, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення – в культурному відношенні був надзвичайно плідним. Незважаючи на складні політичні обставини на українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з’явилися архітектура, що не поступалася гармонійністю та пишністю світовим зразкам, оригінальне малярство, самобутня музика.
Проблемне питання. Визначте головні суперечності розвитку української культури у ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Що забезпечило культурний підйом України на межі XVIІ - XVIII ст.? Що визначило національну своєрідність і специфіку українського мистецтва ІІ пол. XVIІ - XVIII ст.?
1. Особливості розвитку української культури у ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу (1648-1764 рр.) очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва.
Шкільна освіта в XVIІ - першій половині XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському, Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів.
Наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст. в Україні істотно збільшується кількість шкіл при братствах. Після Берестейської унії на зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам'янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці школи називали "грецькими". Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах. Освітній рух охопив майже все населення України. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок в Україні були письменними.
У Києві 1615 р. відбулася знаменна подія для культурно-освітнього життя. Галшка Гулечівна, "палаючи побожною ревністю до віри грецької", подарувала Київському братству земельну ділянку на Подолі під забудову монастиря та школи для дітей шляхетських і міських. Навчальний процес у школі відбувався за 4 напрямами: студенти вивчали граматику, риторику, філософію, мови грецьку, латинську, слов'янську, польську та українську (руську). Зразком були програми провідних європейських університетів. З-поміж перших ректорів — Іов Борецький. Мелетій Смотрицькнй, Касіян Сакович.
П. Могила 1631 р. заснував школу при Києво-Печерській Лаврі. Це викликало невдоволення у братчиків та козаків, які бачили в ній конкуренцію братській школі. Конфлікт закінчився злиттям обох шкіл, що спричинило занепокоєння і протест поляків-католиків. Тому 1634 р. вони вийшли з клопотанням до сейму про заборону православним мати латинські школи, але успіху не мали. Так було утворено Києво-Могилянську колегію.
За своєю суттю, на зразок західноєвропейських колегій, наукових центрів і вищих навчальних закладів, Києво-Могилянську колегію прирівнювали до академії. Її можна порівняти з такими національними святинями й світочами знань, як Оксфорд у англійців, Сорбонна у французів, Карлів університет у чехів, Ягеллонський університет у поляків.
Навчання в Києво-Могилянському колегіумі тривало 12 років. Особливе значення надавалося вивченню й читанню лекцій латинською мовою, так як це давало можливість підтримувати духовні й практичні відносини з іншими країнами, мати доступ до багатої літературної класичної спадщини. Вільне володіння латиною відкривало студентам шлях для продовження освіти в університетах Європи. За традиціями братських шкіл почесне місце посідала старослов’янська мова, якою писали трактати, художньо-поетичні твори, драми для театру.
Першоосновою всієї навчальної програми в колегіумі, крім вивчення мов, були також сім вільних наук. Дисципліни розумілися досить широко, охоплювали собою увесь найважливіший спектр знань як гуманітарних, так і природничих чи богословських. Водночас із читанням логіки, метафізики, слухачам пропонували моральну філософію (етику) та філософію природи (фізику). Київські професори надавали увагу вивченню логіко-раціоналістичних здобутків, їхні курси пройняті ідеями Відродження, Реформації й раннього Просвітництва.
“Українська культура в ХVII-XVIII ст.”
Культура України ІІ пол. XVIІ - XVIII ст.
Проблемна ситуація. Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вмістив у собі кілька історичних діб – визвольну війну, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення – в культурному відношенні був надзвичайно плідним. Незважаючи на складні політичні обставини на українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з’явилися архітектура, що не поступалася гармонійністю та пишністю світовим зразкам, оригінальне малярство, самобутня музика.
Проблемне питання. Визначте головні суперечності розвитку української культури у ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Що забезпечило культурний підйом України на межі XVIІ - XVIII ст.? Що визначило національну своєрідність і специфіку українського мистецтва ІІ пол. XVIІ - XVIII ст.?
1. Особливості розвитку української культури у ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу (1648-1764 рр.) очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва.
Шкільна освіта в XVIІ - першій половині XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському, Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів.
Наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст. в Україні істотно збільшується кількість шкіл при братствах. Після Берестейської унії на зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам'янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці школи називали "грецькими". Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах. Освітній рух охопив майже все населення України. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок в Україні були письменними.
У Києві 1615 р. відбулася знаменна подія для культурно-освітнього життя. Галшка Гулечівна, "палаючи побожною ревністю до віри грецької", подарувала Київському братству земельну ділянку на Подолі під забудову монастиря та школи для дітей шляхетських і міських. Навчальний процес у школі відбувався за 4 напрямами: студенти вивчали граматику, риторику, філософію, мови грецьку, латинську, слов'янську, польську та українську (руську). Зразком були програми провідних європейських університетів. З-поміж перших ректорів — Іов Борецький. Мелетій Смотрицькнй, Касіян Сакович.
П. Могила 1631 р. заснував школу при Києво-Печерській Лаврі. Це викликало невдоволення у братчиків та козаків, які бачили в ній конкуренцію братській школі. Конфлікт закінчився злиттям обох шкіл, що спричинило занепокоєння і протест поляків-католиків. Тому 1634 р. вони вийшли з клопотанням до сейму про заборону православним мати латинські школи, але успіху не мали. Так було утворено Києво-Могилянську колегію.
За своєю суттю, на зразок західноєвропейських колегій, наукових центрів і вищих навчальних закладів, Києво-Могилянську колегію прирівнювали до академії. Її можна порівняти з такими національними святинями й світочами знань, як Оксфорд у англійців, Сорбонна у французів, Карлів університет у чехів, Ягеллонський університет у поляків.
Навчання в Києво-Могилянському колегіумі тривало 12 років. Особливе значення надавалося вивченню й читанню лекцій латинською мовою, так як це давало можливість підтримувати духовні й практичні відносини з іншими країнами, мати доступ до багатої літературної класичної спадщини. Вільне володіння латиною відкривало студентам шлях для продовження освіти в університетах Європи. За традиціями братських шкіл почесне місце посідала старослов’янська мова, якою писали трактати, художньо-поетичні твори, драми для театру.
Першоосновою всієї навчальної програми в колегіумі, крім вивчення мов, були також сім вільних наук. Дисципліни розумілися досить широко, охоплювали собою увесь найважливіший спектр знань як гуманітарних, так і природничих чи богословських. Водночас із читанням логіки, метафізики, слухачам пропонували моральну філософію (етику) та філософію природи (фізику). Київські професори надавали увагу вивченню логіко-раціоналістичних здобутків, їхні курси пройняті ідеями Відродження, Реформації й раннього Просвітництва.
Скачати реферат Українська культура в ХVII-XVIII ст
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Українська діаспора По світу Діаспора (від гр. слова діаспора - розсіяння) – розсіяння в різних країнах народу, вигнаного з батьківщини чужинцями. Вперше поняття “діаспора” вжите щодо єврейського народу, вигнаного римлянами в I ст. н. е. з Палестини і розсіяного по т... 2. Реферат: Українська економічна термінологія 1. Поняття про термінологію і термінологічні словники Офіційно-діловий стиль, крім загальновживаної лексики, послуговується термінами. Терміни – це слова, словосполучення, які називають предмети, явища, дії, різні поняття з якої-небудь галузі суспі... 3. Реферат: Українська етнографічна границя та особливості її формування (за проф. В. О. Гериновичем) Із здобуттям Україною незалежності значно зріс інтерес до діяльності представників української інтелігенції. Досліджено чимало особистостей, їхніх праць та внесок у розвиток науки й розбудову нашої держави. Проте багато імен та діяльність учених ще з... 4. Реферат: Українська етнопедагогіка про здоров'я та фізичний розвиток дитини "Здоровому все здорово". - говориться в одному народному прислів'ї. В іншому - стверджується: "Без здоров'я і сили, то й світ немилий". Споконвіків правила хорошого гону зобов'язували запитувати про здоров'я рідних, близьких, знайомих. Зичимо здоров'... 5. Реферат: Українська історична пісня Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми, а пізніше їх прямі спадкоємці — кобзарі. Микола Васильович Гоголь вважав їх за охоронців бойової слави України. Минали роки, сторіччя,... 6. Реферат: Українська книжна мова другої половини ХVI - середини ХVII ст.: „Non est inculta” Однією з іманентних ознак літературної мови є нормативність, яка забезпечує існування мови як цілісної одиниці у її різних функціональних виявах. В основі норм української літературної мови, зорієнтованої на живе розмовне мовлення, лежить відпові... 7. Реферат: Українська культура після ІІ світової війни У перші післявоєнні роки в Україні настала політико-ідеологічна реакція, яка за ім‘ям секретаря ЦК ВКП(б), який керував ідеологічною роботою в країні, отримала назву “жданівщина”. Брутальній критиці та обвинуваченням в “перекрученнях буржуазно-націон... 8. Реферат: Українська культура в 17 ст. Культурологічне училище ім.Івана Яковича Франка Р Е Ф Е Р А Т на тему: “Українська культура в 17 столітті” Підготувала студентка групи Бергель Оксана Викладач: Солошко І.В. - 2001 р. - Своєрідний характер культурного життя України XIV... 9. Реферат: Українська культура в 17 столітті Міністерство освіти та науки України Коломийське медичне училище ім. І.Франка Р Е Ф Е Р А Т н а т е м у : “Розвиток освіти й науки. Медицина”. Підготувала: ст. гр. 2П9 Семчишин Мирослава Коломия, 2001 р. Освічені люди першої половини 17 ст... 10. Реферат: Українська культура в міжнародних відносинах Реферат на тему: „Українська культура в міжнародних відносинах” Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами. В резуль...
11. Реферат: Українська культура в ХVII-XVIII ст
Реферат на тему: “Українська культура в ХVII-XVIII ст.” Культура України ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Проблемна ситуація. Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вміс... 12. Реферат: Українська культура доби національного відродження Розпад Радянського Союзу і крах комуністичної системи ознаменували початок нової історичної доби в геополітичних, суспільних, економічних і культурних процесах цілого світу. Безкровна поява майже в центрі Європи суверенної України, її політичне відр... 13. Реферат: Українська культура другої половини XVII-XVIII ст. 1. Умови розвитку української культури в цей період. Вплив української культури на російську. 2. Освіта, наука. Розвиток медичних знань. 3. Книгодрукування та розвиток літератури. 4. Зародження і розвиток українського театру. Музика. 5.... 14. Реферат: Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина ХIII – XV ст.) 1. Історичні умови розвитку культури Розвиток культури у другій половині ХIII - XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Київська Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або ... 15. Реферат: Українська культура початку ХІV - першої половлини ХVII ст. 1. Умови культурного розвитку України у складі Литовська-Руської та Польської держав. 2. Церковні братства та їхня культурно-просвітня діяльність. 3. Розвиток освіти і науки. Медицина. 4. Книгодрукування та література. 5. Архітектура та... 16. Реферат: Українська культура початку ХХ ст. Розвиток української культури був невід'ємною складовою тих загальних процесів, які проходили в країні. Ці процеси мали складний, неоднозначний характер: досягнення супроводжувалися значними труднощами й перепонами, і сфера культури, природно, не бул... 17. Реферат: Українська культура та література ХІХ-ХХ ст. Розвиток культури в Україні надзвичайно ускладнювався мовною політикою, яку здійснювали уряди Польщі та Росії. У 1817 р. була закрита Києво-Могилянська академія як освітній центр України. У Росії Емським актором вводилася жорстка цензура, на украї... 18. Реферат: Українська культура у міжнародних зв’язках Поняття "культура" складне і багатогранне. Чимало філософів та інших дослідників давніх і новітніх часів цікавились цим питанням. Саме слово "культура" латинського походження і означає "обробіток", "догляд". Вперше це поняття вжив видатний римськи... 19. Реферат: Українська культура ХІХ - початок ХХ ст. 1. Історичні обставини розвитку української культури. 2. Освіта. Наукові знання. Медицина. 3. Розвиток української мови та літератури. 4. Драматургія і театр. Музика. 5. Образотворче мистецтво та архітектура. 1. Багата українська культ... 20. Реферат: Українська культура ХХ ст. Література Культурно-історичні та культуротворчі процеси початку століття. Трагедійність культурного відродження 20-х—30-х років. Українська культура в роки Другої світової війни та повоєнного часу. У ХІХ ст. відбувається нагромадження матеріал... 21. Реферат: Українська кухня Українська кухня має давню історію і славиться свою різноманітністю. Борщі і пампушки , паляниці і галушки, вареники і ковбаси, печеня і напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Національна кулінарія нараховує сотні рецептів. Деякі ст... |
|