Історичне побутування (буття) людей як феномен культури - реферат українською
Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку.
Концепція універсальної еволюції дає можливість визначити базові закономірності культурно-історичного процесу, загальну тенденцію розвитку основних культурних форм, систем і підсистем напрямків культури. Універсальна концепція робить спробу через конкретне вивчення окремого регіону довести значущість культурної інтеграції для порівняльного аналізу соціокультурних систем в еволюційній перспективі різних стадій розвитку сім'ї, народу, держави. Вона пропонує вивчення культурно-мистецьких процесів за такими розділами: культура первіснообщинного ладу; культура рабовласницького суспільства; культура епохи феодалізму, буржуазна (капіталістична) культура; культура нового і новітнього часу.
Новітні дослідження і вироблені модельні засади наукового осмислення культури пропонують вважати культуру цивілізацією. Щоправда, ці поняття не завжди тотожні, хоча й тісно взаємопов'язані. Доведено, що цивілізація — це певний рівень розвитку, певний тип культури з яскраво визначеними, характерними ознаками. Керуючись цією науковою концепцією, можна вивчати близькосхідну, античну чи іншу цивілізацію; при цьому модель залишиться незмінною, а напрямок дослідження залежатиме від того, яку точку зору обере дослідник, адже напрямків багато: філософія, історична типологія культури, етнографія, мистецтвознавство, етика, естетика та ін.
Поняття "цивілізація" як соціокультурна єдність активно почали вивчати наприкінці XIX ст. У XX ст. М. Данилевський виокремив 12 автономних цивілізацій, або історико-культурних типів: єгипетську, китайську, ассиро-вавилоно-фінікійську, індійську, іранську, єврейську, грецьку, римську, аравійську, германо-романську, або європейську, мексиканську, перуанську. Згідно з нормами цієї типології доходимо висновку:
• кожна велика цивілізація — це своєрідний архетип, вибудований за власним оригінальним планом;
• життя і побутування у просторі й часі має певні межі, одна цивілізація змінює іншу;
• порівняльне вивчення часткових і загальних ознак цивілізацій сприятиме глибшому розумінню історії в цілому.
Кожний дослідник, розглядаючи зазначену проблему, шукав власні підходи і вирішення з метою наукового обгрунтування своєї концепції. Так, філософ О. Шпенглер виокремив вісім основних культур. А. Тойнбі на основі порівняльного аналізу доводив, що людство поділяється на самозамкнені, дискретні одиниці — цивілізації. Він не класифікує їх як культури, а зводить до узагальненого чинника, вважаючи культурними спільнотами.
Своєрідну концепцію типів культури вивів відомий вчений Дж. Фейблман. На його думку, внутрішня специфіка культури визначається культурно детермінованою поведінкою індивіда. При цьому він виокремлює п'ять її провідних типів: допервісно-об-щинний, первіснообщинний, військовий, релігійний, цивіліза-ційний. Щоправда, він обумовлює окреме функціонування ще двох: наукового та постнаукового. Усі вони є магічними системами цінностей, які можуть взаємозамінюватись або просто замінювати одна одну в будь-якій послідовності. Як правило, це рухливі утворення, до яких входять два і більше типів культури. Такі утворення не можуть мати ідеальної моделі та завжди мають перехідні форми. Тому належність конкретної культури до якогось ідеального типу суто умовна.
Філософсько-культурологічні визначення цивілізаційних процесів доповнюють історичні і так само поділяються на періоди: бронзовий вік; період великих цивілізацій, або "осьових", за К. Ясперсом; язичницький — християнський період (перевага віддається біблійній точці зору, як у Г. Гегеля чи С. Соловйова);
традиційне суспільство (мається на увазі сучасне); докапіталістичне суспільство, за К. Марксом; рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм, за історичним матеріалізмом; Схід — Захід, їх протистояння та єдність; Близький Схід — Китай, Індія, Західна Європа — типологічні критерії, за М. Вебером; нормальні цивілізації — цивілізації відхилення, за Р. Геноном, М. Петровим.
Концепція універсальної еволюції дає можливість визначити базові закономірності культурно-історичного процесу, загальну тенденцію розвитку основних культурних форм, систем і підсистем напрямків культури. Універсальна концепція робить спробу через конкретне вивчення окремого регіону довести значущість культурної інтеграції для порівняльного аналізу соціокультурних систем в еволюційній перспективі різних стадій розвитку сім'ї, народу, держави. Вона пропонує вивчення культурно-мистецьких процесів за такими розділами: культура первіснообщинного ладу; культура рабовласницького суспільства; культура епохи феодалізму, буржуазна (капіталістична) культура; культура нового і новітнього часу.
Новітні дослідження і вироблені модельні засади наукового осмислення культури пропонують вважати культуру цивілізацією. Щоправда, ці поняття не завжди тотожні, хоча й тісно взаємопов'язані. Доведено, що цивілізація — це певний рівень розвитку, певний тип культури з яскраво визначеними, характерними ознаками. Керуючись цією науковою концепцією, можна вивчати близькосхідну, античну чи іншу цивілізацію; при цьому модель залишиться незмінною, а напрямок дослідження залежатиме від того, яку точку зору обере дослідник, адже напрямків багато: філософія, історична типологія культури, етнографія, мистецтвознавство, етика, естетика та ін.
Поняття "цивілізація" як соціокультурна єдність активно почали вивчати наприкінці XIX ст. У XX ст. М. Данилевський виокремив 12 автономних цивілізацій, або історико-культурних типів: єгипетську, китайську, ассиро-вавилоно-фінікійську, індійську, іранську, єврейську, грецьку, римську, аравійську, германо-романську, або європейську, мексиканську, перуанську. Згідно з нормами цієї типології доходимо висновку:
• кожна велика цивілізація — це своєрідний архетип, вибудований за власним оригінальним планом;
• життя і побутування у просторі й часі має певні межі, одна цивілізація змінює іншу;
• порівняльне вивчення часткових і загальних ознак цивілізацій сприятиме глибшому розумінню історії в цілому.
Кожний дослідник, розглядаючи зазначену проблему, шукав власні підходи і вирішення з метою наукового обгрунтування своєї концепції. Так, філософ О. Шпенглер виокремив вісім основних культур. А. Тойнбі на основі порівняльного аналізу доводив, що людство поділяється на самозамкнені, дискретні одиниці — цивілізації. Він не класифікує їх як культури, а зводить до узагальненого чинника, вважаючи культурними спільнотами.
Своєрідну концепцію типів культури вивів відомий вчений Дж. Фейблман. На його думку, внутрішня специфіка культури визначається культурно детермінованою поведінкою індивіда. При цьому він виокремлює п'ять її провідних типів: допервісно-об-щинний, первіснообщинний, військовий, релігійний, цивіліза-ційний. Щоправда, він обумовлює окреме функціонування ще двох: наукового та постнаукового. Усі вони є магічними системами цінностей, які можуть взаємозамінюватись або просто замінювати одна одну в будь-якій послідовності. Як правило, це рухливі утворення, до яких входять два і більше типів культури. Такі утворення не можуть мати ідеальної моделі та завжди мають перехідні форми. Тому належність конкретної культури до якогось ідеального типу суто умовна.
Філософсько-культурологічні визначення цивілізаційних процесів доповнюють історичні і так само поділяються на періоди: бронзовий вік; період великих цивілізацій, або "осьових", за К. Ясперсом; язичницький — християнський період (перевага віддається біблійній точці зору, як у Г. Гегеля чи С. Соловйова);
традиційне суспільство (мається на увазі сучасне); докапіталістичне суспільство, за К. Марксом; рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм, за історичним матеріалізмом; Схід — Захід, їх протистояння та єдність; Близький Схід — Китай, Індія, Західна Європа — типологічні критерії, за М. Вебером; нормальні цивілізації — цивілізації відхилення, за Р. Геноном, М. Петровим.
Скачати реферат Історичне побутування (буття) людей як феномен культури
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Історична постать: Річард Ніксон Історична постать: Річард Ніксон Коротка біографічна довідка Ричард Милхаус Никсон родился 9 января 1913 года в южнокалифорнийской Йорбе-Линда и поднялся из простых условий жизни до высшей государственной должности. Его родители, глубоко религи... 2. Реферат: Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника «Камінний хрест» І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. (З 90-х років XIX століття тисячі трудівників Західної України виїжджали за кордон. Доведені до відчаю безземеллям, податками, відсутністю заробітків і голодом, селяни за безцінок продав... 3. Реферат: Історична проза Юрія Мушкетика Відомо, проблематика і жанрова своєрідність що Юрій Мушкетик починав як історичний белетрист. У 1954 році «Радянський письменник» видав його роман, який був одразу перекладений російською мовою і вийшов у цьому ж таки році в «Молодой гвардии» — приз... 4. Реферат: Історична спадщина Гуго Гроція Історична спадщина Гуго Гроція 1.1. Політична ситуація в Європі на початку XVII ст. Час життя і діяльності видатного голландського вченого-юриста Гуго Гроція (1583-1645 рр.) співпав з епохою початку розладу феодалізму і остаточного руйнування п... 5. Реферат: Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря — це твори на історичну тематику: «І... 6. Реферат: Історична типологія мистецтва Мистецтво, як і кожне соціальне явище, має свою історію, яка започаткована наскельними зображеннями тварин, ритуальними танцями і співами, кам'яними ідолами тощо. Триває і збагачується вона й понині, коли поряд з живописом і музикою, театром і архіте... 7. Реферат: Історична школа в Німеччині Послідовники Ліста в Німеччині проблему класичної науки вбачали в тім, що абстрактні узагальнення не розкривали всієї глибини економічних явищ і не могли бути використані на практиці. Вони охоче сприймають і абсолютизують тезу Ліста, що вивчення конк... 8. Реферат: Історичне виділення моралі у сфері вільного вибору особистості між добром і злом Основними поняттями в моралі є «добро» і «зло». В них найповніше виявляється специфіка моралі на відміну від мистецтва, науки, головними змістовими орієнтирами яких виступають поняття «прекрасне» та «істина». Поняття «благо» фіксує наявність родових ... 9. Реферат: Історичне зародження філософії і міфології Реферат на тему: Історичне зародження філософії і міфології Історія філософії дає величезну кількість картин світобудови, створених як окремими філософами, так і певними філософськими школами. Вона не тільки збагачує світогляд людини, а й об... 10. Реферат: Історичне значення Запорізької Січі Вступ Щоб краще зрозуміти історичне значення Запорізької Січі, на мою думку, потрібно простежити основні етапи її формування, прояву та впливу на загальнодержавне життя. У такий спосіб можна визначати головні риси цього видатного явища на українсь...
11. Реферат: Історичне побутування (буття) людей як феномен культури
Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного пр... 12. Реферат: Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні Сучасний стан розвитку податкових систем у країнах Заходу та в нових незалежних державах, до яких належить і Україна, наблизився до того моменту, коли зміни податків і режимів оподаткування, маневрування податковими ставками вичерпують свій реформато... 13. Реферат: Історичний аспект створення та використання комп'ютерних мереж у навчанні Розглянемо історичний аспект створення комп’ютерних мереж, провідні ідеї, що були покладені в основу глобальної комп’ютерної мережі Інтернет та локальних комп’ютерних мереж, що надасть можливість встановити форми та методи використання мережних техно... 14. Реферат: Історичний огляд міграційних процесів в Україні Міграції населення є важливим чинником суспільного розвитку. Здійснюючи вплив на економіку, народонаселення та інші соціальні системи, міграції сприяють їх ефективному функціонуванню. В умовах ринкової економіки і формування ринку праці вони стануть ... 15. Реферат: Історичний огляд розвитку ЗЕД ПЛАН Вступ 1. Формування світового ринку в стародавні часи та середні віки 2. Подальші етапи формування світового ринку 3. Характерні риси сучасного світового капіталістичного ринку Висновок Список використаної літератури Всту... 16. Реферат: ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ОЛЕКСИ ДОВБУША Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем! Іван Франко У сузір'ї національних героїв Украї... 17. Реферат: Історичний портрет Констянтина Острозького Поринаючи думками крізь багатовіковий простір та час у долю і життя одного із тисяч славних синів України, вікопомного князя К.В.Острозького, осмислюючи його плідні справи і діяння на благо рідного народу і Вітчизни, відчуваємо і бачимо його потужну ... 18. Реферат: Історичний портрет Олекси Довбуша Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі І сильні, корилися горді? Перед Довбушем! Іван Франко У сузір'ї національних героїв Украї... 19. Реферат: Історичний розвиток державного податкового менеджменту на території України Наповнення державної скарбниці в усі часи історичного розвитку державності на території України було досить актуальним. Ефективність вирішення питання наповнення дохідної частини державного бюджету завжди залишалося за вмінням держави керувати оподат... 20. Реферат: Історичний розвиток енергетики як галузі ПЛАН 1. Міжнародний розвиток енергетики 2. Етапи розвитку енергетики в Україні 3. Шляхи вирішення енергетичних проблем через повернення до минулих технологій Висновки Використана література 1. Міжнародний розвиток енергет... 21. Реферат: Історичний розвиток і умови звершення Літургії. Євхаритстія. Визначення Літургії Увесь зміст східної духовності лежить у Святій Літургії. Саме слово „лі-тургія" походить з давньогрецької мови і під ним розуміли „діло одного для до-бра цілої громади, загалу". Навіть сплачення податків, приношення жертви, слу... |
|