Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. - реферат українською
Коли наближаємося подумки до порога, з якого хочемо осягнути цей життєпис, а чи іншої історичної постаті, то одразу ж приходить думка: а яка ж генеалогія, який же це родовід, де його прапочатки.
Маємо розуміти, що вивчення історії поколінь то надто важлива як джерело-фактологічна база для об'єктивного з'ясування та пояснення минулих часів або й епох, так і складова того, аби вірно збагнути й потрактувати ментальні особливості, основоположні чинники життєдіяльності не одної верстви в українському родоводі. Генеалогію варто розуміти і як історичну дисципліну, що досліджує й упорядковано укладає в хронологічній послідовності найрізноманітніші матеріали про зародження, походження родинних зв'язків. Знання генеології, скажімо, одного родоводу часто-густо привносить немало нового у пізнання історичного минулого інших родів, їх взаємозв'язків.
Рід Білинкевичів (Бєліковичів) належить до одного з найстаріших українських родів. Прапочатки його сягають десь аж у XIV ст., на землі Новогрудського воєводства над Німаном, що входили до Литовського князівства (тепер це територія республіки Бєларусь). У фрагменті спогаду І. Білинкевича «Історія поколінь Білинкевичів (Бєліковичів) з 1528 року і досі» (зошит у клітинку, формату традиційних канцелярських книг на 46 с. У вступі є підзаголовки: «Лінія Новогрудська», «Волинська лініях, «Лінія Ошнанська», «Смоленська лінія», «Київська лінія», «Гродненська лінія», «Браплавська лінія», «Полоцька лінія», «Брест-Литовська лінія», «Оршівська лінія», «Коліно Тисменичанське», «Потемки ІУІ покоління Білинкевичів, починаючи з XVI ст. від Семеона-Степана Білинкевича», «Продовження родоводу Тисменичанських Білинкевичів, починаючи від Макса, п'ятого покоління». Описового, текстово-розповідного матеріалу практично немає, а весь фактаж рознесено в умовних розділах по «гніздах») читаємо: «Іван
Семенович Білинкевич подає в листі до мого батька ви 24.11.1938 р., що «щодо нашої генеалогії, то я виводжу й від 1424 р., коли то Хводько Бєлікович, властитель Барова над Німаном коло Новогрудки записав на монастир Пречистої Діви Марії у Лавришеві 6 кіп жита щороку. Це записано у рукописному Євангелію, що зберігається у Кракові, і яке описав д-р І. Свєнціцький...» (окремий листок із зошита лінійованого, формату канцелярської книги. – С. 5).
Поглиблює не інформаційне посилання й інше друковане джерело: так, 1. Свєнціцький у статті «Лаврошовское евангелие начала XIV века» пише, що «у бібліотеках князів Чорторийських у Кракові під № 2097 зберігається рукописне «апракосне» євангеліє руської редакції (тобто, українською народною мовою. В. К.) на 183 листах пергаменту...» (Известия Отделения русского язнка й словесности Императорской Акаде-м.ии наук. — С.-Петербург, 1913. Т. 18. С. 206—228). Далі автор стверджує, що в євангелію є дев'ять записів з 1484 р. й аж до XVI ст. усі вони ** на користь монастиря. Решта допоміжних, а може, й випадкових записів дають підставу здогадуватись, що євангеліє могло використовуватися при потребі як спеціальний юридичний документ.
Сам же Іван Білинкевич у своїй «Історії поколінь...» розкриває довгу творчо-пошукову дорогу до збирання і укладання матеріалів до генеалогії родоводу. А почав цю нелегку роботу його батько Омелян Михайлович, у минулому управитель народної школи у с. Стрільче на Городенківщині. Розпочав далекого 1923 р. і провадив її до смерті. Звичайно, самому з такою працею не впоратися, а тому послугувався інформаційними матеріалами родини, близьких та знайомих. Як свідчать записи Івана Омеляновича Білинкевича, його батько скористався задокументованими фактами Івана Семеновича Білинкевича, стриєчного брата, пароха у с. Грабовичі нинішнього Нестерівського району на Львівщині (у зошиті — з «Київської лінії»), який надсилав основні повідомлення у листах. Поповнювали папки інформаційними джерелами Олена Йосипівна Білинкевич, парох з Рукомиша поблизу Бучача на Тернопільщині. Йосафат Сильвестрович Білинкевич, що уклав родинний «Пам'ятник» (у зошиті з «Гродненської лінії»), що його згодом продовжувала дочка Діонізія Білинкевич (у зошиті — з Брацлавської лінії»), інші.
І. О. Білинкевич, пішовши за церковними шематизмами, зробив деякі уточнення, вніс виправлення у напрацювання батька, що довів родовідну до сьомого покоління, і пішов значно далі, довівши літопис до десятого покоління...
Маємо розуміти, що вивчення історії поколінь то надто важлива як джерело-фактологічна база для об'єктивного з'ясування та пояснення минулих часів або й епох, так і складова того, аби вірно збагнути й потрактувати ментальні особливості, основоположні чинники життєдіяльності не одної верстви в українському родоводі. Генеалогію варто розуміти і як історичну дисципліну, що досліджує й упорядковано укладає в хронологічній послідовності найрізноманітніші матеріали про зародження, походження родинних зв'язків. Знання генеології, скажімо, одного родоводу часто-густо привносить немало нового у пізнання історичного минулого інших родів, їх взаємозв'язків.
Рід Білинкевичів (Бєліковичів) належить до одного з найстаріших українських родів. Прапочатки його сягають десь аж у XIV ст., на землі Новогрудського воєводства над Німаном, що входили до Литовського князівства (тепер це територія республіки Бєларусь). У фрагменті спогаду І. Білинкевича «Історія поколінь Білинкевичів (Бєліковичів) з 1528 року і досі» (зошит у клітинку, формату традиційних канцелярських книг на 46 с. У вступі є підзаголовки: «Лінія Новогрудська», «Волинська лініях, «Лінія Ошнанська», «Смоленська лінія», «Київська лінія», «Гродненська лінія», «Браплавська лінія», «Полоцька лінія», «Брест-Литовська лінія», «Оршівська лінія», «Коліно Тисменичанське», «Потемки ІУІ покоління Білинкевичів, починаючи з XVI ст. від Семеона-Степана Білинкевича», «Продовження родоводу Тисменичанських Білинкевичів, починаючи від Макса, п'ятого покоління». Описового, текстово-розповідного матеріалу практично немає, а весь фактаж рознесено в умовних розділах по «гніздах») читаємо: «Іван
Семенович Білинкевич подає в листі до мого батька ви 24.11.1938 р., що «щодо нашої генеалогії, то я виводжу й від 1424 р., коли то Хводько Бєлікович, властитель Барова над Німаном коло Новогрудки записав на монастир Пречистої Діви Марії у Лавришеві 6 кіп жита щороку. Це записано у рукописному Євангелію, що зберігається у Кракові, і яке описав д-р І. Свєнціцький...» (окремий листок із зошита лінійованого, формату канцелярської книги. – С. 5).
Поглиблює не інформаційне посилання й інше друковане джерело: так, 1. Свєнціцький у статті «Лаврошовское евангелие начала XIV века» пише, що «у бібліотеках князів Чорторийських у Кракові під № 2097 зберігається рукописне «апракосне» євангеліє руської редакції (тобто, українською народною мовою. В. К.) на 183 листах пергаменту...» (Известия Отделения русского язнка й словесности Императорской Акаде-м.ии наук. — С.-Петербург, 1913. Т. 18. С. 206—228). Далі автор стверджує, що в євангелію є дев'ять записів з 1484 р. й аж до XVI ст. усі вони ** на користь монастиря. Решта допоміжних, а може, й випадкових записів дають підставу здогадуватись, що євангеліє могло використовуватися при потребі як спеціальний юридичний документ.
Сам же Іван Білинкевич у своїй «Історії поколінь...» розкриває довгу творчо-пошукову дорогу до збирання і укладання матеріалів до генеалогії родоводу. А почав цю нелегку роботу його батько Омелян Михайлович, у минулому управитель народної школи у с. Стрільче на Городенківщині. Розпочав далекого 1923 р. і провадив її до смерті. Звичайно, самому з такою працею не впоратися, а тому послугувався інформаційними матеріалами родини, близьких та знайомих. Як свідчать записи Івана Омеляновича Білинкевича, його батько скористався задокументованими фактами Івана Семеновича Білинкевича, стриєчного брата, пароха у с. Грабовичі нинішнього Нестерівського району на Львівщині (у зошиті — з «Київської лінії»), який надсилав основні повідомлення у листах. Поповнювали папки інформаційними джерелами Олена Йосипівна Білинкевич, парох з Рукомиша поблизу Бучача на Тернопільщині. Йосафат Сильвестрович Білинкевич, що уклав родинний «Пам'ятник» (у зошиті з «Гродненської лінії»), що його згодом продовжувала дочка Діонізія Білинкевич (у зошиті — з Брацлавської лінії»), інші.
І. О. Білинкевич, пішовши за церковними шематизмами, зробив деякі уточнення, вніс виправлення у напрацювання батька, що довів родовідну до сьомого покоління, і пішов значно далі, довівши літопис до десятого покоління...
Скачати реферат Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною.
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу Тяжіння до фрагментаризму пронизує всю людську діяльність ХХ ст. Відповідно одна з посутніх проблем рецепції мистецтва цього періоду пов’язана з апелюванням до фрагменту як основоположного принципу світобачення. Розвиток фрагментарності як категор... 2. Реферат: Фражаючі факти з життя ораторів ПЛАН Вступ 1. Демосфен – вершина ораторського мистецтва Стародавньої Греції 2. Цицерон – найвизначніша постать римського красномовства 3. Аристотель – видатний теоретик і практик ораторського мистецтва Використана література В... 3. Реферат: Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті Сучасний публіцистичний текст – динамічний об’єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспі... 4. Реферат: Фрактальний архетип психополітичного несвідомого Одвічне питання: чому серед людей, які живуть навіть в одному суспільстві, існують настільки різні уявлення про бажане життєвлаштування, що вони утворюють макросоціальний конфлікт, приречений на неконструктивне вирішення. Це те, що вважається двигу... 5. Реферат: Франко І.Я. - письменник, вчений, громадський діяч Франко Іван Якович (1856-1916) письменник, вчений, перекладач, філософ, громадський діяч Народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Львівської області. Після Дрогобицької гімназії вступив до Львівського університету. Че... 6. Реферат: Франко Іван Якович (1856-1916) письменник, вчений, перекладач, філософ, громадський діяч Народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Львівської області. Після Дрогобицької гімназії вступив до Львівського університету. Через 16 років закінчує Чернівецький університет. У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертаці... 7. Реферат: Франкова концепція середньовічної літератури Незважаючи на столітню історію франкознавства як науки, існує ще низка невисвітлених або недостатньо висвітлених питань стосовно науково-критичної спадщини Івана Франка, серед яких, зокрема, з’ясування його позицій як медієвіста. Історія літерату... 8. Реферат: Франкова присутність у поетичній творчості бойовиків УПА Духовний провідник покоління ХІХ віку, учитель “і живих, і мертвих, і ненарожденних земляків” своїх оживає знову й знову у творчості наступників, бійців національного і літературного фронту 40–50-х рр. під проводом ОУН – УПА. Говоримо про багатома... 9. Реферат: Франкова “Книга кааф” Цикл “Із книги Кааф” завершував останню оригінальну збірку Івана Франка “Semper tiro” (1906). Непомітний, як і вся поетична книга, в часи тотального захоплення каменярською ідеологією, він лише недавно став об’єктом окремих літературознавчих студі... 10. Реферат: Франкові “Чуда” Св. Миколая Чудес святого Миколая в Івана Франка, як відомо, три: одне прозове – “Чудо з половчином”, уперше оприлюднене у збірці “Староруські оповідання” (1900), і два поетичні – “Чудо з ковром” і “Чудо з утопленим хлопцем ”, перша публікація у збірці “Давнє...
11. Реферат: Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною.
Коли наближаємося подумки до порога, з якого хочемо осягнути цей життєпис, а чи іншої історичної постаті, то одразу ж приходить думка: а яка ж генеалогія, який же це родовід, де його прапочатки. Маємо розуміти, що вивчення історії поколінь то... 12. Реферат: Франсуа Вієт Франсуа Вієт – французький математик, поклавший початок алгебрі як науці про перетворення виразів, про розв’язування рівнянь у загальному вигляді, утворювач буквенного обчислення. Вієт став позначати буквами не тільки невідомі, але й дані великості... 13. Реферат: ФРАНСУА ВІЄТ (1540—1603 pp.) Знаменитий французький математик Франсуа Вієт народився 1540 р. у містечку Фонтеней. його батьки були заможними людьми. Вони мріяли, що син стане адвокатом. Після закінчення юридичної школи з 1559 р. Вієт почав свою адвокатську діяльність. Він вів сп... 14. Реферат: Франсуа Рабле. Гаргантюа і Пантагрюель (творча робота) Наука Олоферна та Недолуга безглузда, навіть більше – хибна, а мудрістю їхньою тільки памороки забивати. Так можна зробити бовдура із най розумнішого юнака... Людина виховується для долі. Гегель Вихователь сам повинен бути вихованим. ... 15. Реферат: Франц Шуберт КОРОТКА ДОВІДКА ШУБЕРТ (Schubert) Франц (1797-1828), австрійський композитор. Творець романтичні пісні і балади, вокального циклу, фортепіанної мініатюри, симфонії, інструментального ансамблю. Пісенність пронизує твору всіх жанрів. Автор близько 6... 16. Реферат: Франций План 1. Загальна характеристика 1.1. Фізичні властивості 1.2. Електронна конфігурація та будова атома 2. Історія відкриття 3. Методи отримання та дослідження 4. Хімічні властивості 5. Використання 6. Список використаної літера... 17. Реферат: Франція 1. Співвідношення політичних сил після визволення З усіх західних держав антигітлерівської коаліції Франції в роки війни довелося пережити найбільші потрясіння. За 4 роки окупації на значній території країни було зруйновано 210 тис. будинків, пошк... 18. Реферат: Франція у 80-90-х роках На президентських виборах у Франції 1981р. переміг представник соціалістичної партії Франсуа Міттеран. Після 23-річної перерви вибори у Національні збори також принесли перемогу лівому блокові, сформованому з соціалістів і комуністів. Ліва коаліці... 19. Реферат: Франція у другій половині ХХ ст. План 1. Становище Четвертої республіки в 40-х-50х рр.. 2. Проголошення П’ятої Республіки Ш.де Голль. 3. Франція у 70-х рр.. – 90-х рр. 4. Зовнішньополітична доктрина Франції. 1. Війна та окупація нанесли великі руйнування економіці Фра... 20. Реферат: Французька мова (загальна інформація) Французька мова (Fran?ais) - державна мова Франції (і залежних територій), Бельгії, Швейцарії, Канади (головним чином Квебеку) - загалом 25 країн. Для 75 мільйонів людей французька - рідна мова, ще для 52 мільйонів - друга мова. Вона одна з п'яти офі... 21. Реферат: Французький утопічний соціалізм, критика буржуазного ладу Сен-Сімона Французький утопічний соціалізм, критика буржуазного ладу Сен-Сімона Важливе місце в європейській суспільно-політичній думці займати соціологічні ідеї консерватизму, лібералізму й утопічного соціалізму Соціальні мислителі першої половини XIX ст. п... |
|