Державний переворот 29 квітня 1918 р - реферат українською
План.
1. Державний переворот 29 квітня 1918 р в УНР і встановлення гетьманату
П. Скоропадського.
2. Зміни у внутрішній і зовнішній політиці Української держави. Державний лад.
3. Судова система і правохороні органи. Правова система.
1. Державний переворот 29 квітня 1918 р в УНР і встановлення гетьманату П. Скоропадмький.
В умовах іноземної окупації одночасно з втратою популярності Центральної Ради поширювався рух проти неї. Частина селян і міського населення прагнула встановити інший порядок. Своє розв’язання проблеми намічали й німці, передбачаючи в нових умовах нажитись за рахунок пограбування України.
Навесні 1918 р у києві було створено Українську народну громаду,до якої вступило багато старшин 1-го Українського корпусу та козаків з Вільного козацтва. Громада зав’язала тісні стосунки з партією українських хліборобів-демоккратів та з “Союзом земельних власників”, а у середині квітня 1918 р – і з німецьким командуванням. На одній з нарад німецького та австрійського командування було вирішено, зважаючи на неможливості співпраці з Центральною Радою, підтримати іншу владу, яка б встановилася внаслідок перевороту. Новий уряд передбачалось утворити у формі диктатури, з твердою владою, без народного представництва, принаймі на перший час. За найкращу форму влади було визнано гетьманат. Кандидатами на гетьмана називали різних осіб, у тому числі Є. Чикаленка – багатого поміщика, видатного громадського діяча, а також П. Скоропадського – колишнього командира 1-го Українського корпусу і почесного отамана Вільного козацтва. Кандидатура Є. Чикаленка незабаром відпала.
29 квітня у Києві відбувся хліборобський з’їзд,організований з ініціативи
“Союзу земельних власників”, на якому генерала Павла Скоропадського було проголошено гетьманом України. У ніч з 29 на 30 квітня його прибічники захопили усі державні інституції й найважливіші об’єкти. Місце УНР заступила Українська гетьманська держава.
Свою діяльність Скоропадський розпочав з відмови від соціальної політики Центральної Ради і обіцянок повернути життя “в норомальне річище”. У концентрованому вигляді все це містится в “Грамоті до всього українського народу” від 29 квітня 1918 р., уякій шлося, перш за все, проти захист інтересів власників.
2. Зміни у внутрішній і зовнішній політиці Української держави.
Державний лад.
Декларована Скоропадським ідея сильної влади політичних і соціальних реформ втілилась у затверджених ним 29 квітня 1918 р. “Законах про тимчасовий державний устрій України”. Так, виключно гетьману належала “влада управи” в усій Українській державі, він призначав “отамани Ради Міністрів” і за його поданням затверджував “Кабінет у повнім його складі”. Так само він і “скасовував” його. Гетьман виступав також як “найвищий керівничий всіх зносин української держави з закордонними державами” і “верховний воєвода української армії і флоту”, здійснював помилування.
Більше того, гетьман уособлював не тільки виконавчу, а й законодавчу владу, адже саме він “стверджував закони і без його санкції ніякий закон не міг мати сили”. Парламент же “Законами про тимчасовий державний устрій України” не передбачався.
Що стосується Ради Міністрів, то на неї покладалися “напрямок і об’єднання праці окремих секцій” (тобто відомств) по “прикметах як законодавства, так і найвищої державної управи”. Раду міністрів очолював Отаман –Міністр , а “керування” її справами покладалось на Генерального Секретаря і “підлягаючу йому державну Генеральну Канцелярію”. Щоправда, через деякий час Отаман-Міністр став називатися традиційпно – головою Ради Міністрів, а Генеральний Секретар – державним секретарем.
У складі гетьманського уряду, затвердженого на початку травня, були міністри внутрішніх справ , фінансів, торгівлі й промисловості, земельних справ, судових справ, закордонних справ, військовий міністр, генеральний контролер. Водночас з’являються нові інституції – міністерство народного здоров’я і міністерство сподівань, яке займалося релігійними проблемами.
Призначені Центральною Радою комісари були усунуті зі своїх посад, їх замінили так звані “старости”, які й очолили місцеві адміністрації. Було видано також закон про Державну варту – так за часів гетьманщини почала називатися міліція. Вона підпорядкувалась безпосередньо старостам: на рівні губернії функціонував “помічник – інспектор Державної варти”, на рівні повіту – “начальник повітової Державної варти”.
За своїм статусом губернські старости майже повністю відповідали російським губернаторам, тай взагалі вся система місцевої влади поступово наближалась до колишньої російської моделі.
Системою місцевої адміністрації “завідувало” міністерство внутрішніх справ. Визначаючи основні засади його політики, тодішній державний секретар Кістяковський заявив, що перед міністерством внутрішніх справ стоїть важке завдання впорядкування місцевого життя.
1. Державний переворот 29 квітня 1918 р в УНР і встановлення гетьманату
П. Скоропадського.
2. Зміни у внутрішній і зовнішній політиці Української держави. Державний лад.
3. Судова система і правохороні органи. Правова система.
1. Державний переворот 29 квітня 1918 р в УНР і встановлення гетьманату П. Скоропадмький.
В умовах іноземної окупації одночасно з втратою популярності Центральної Ради поширювався рух проти неї. Частина селян і міського населення прагнула встановити інший порядок. Своє розв’язання проблеми намічали й німці, передбачаючи в нових умовах нажитись за рахунок пограбування України.
Навесні 1918 р у києві було створено Українську народну громаду,до якої вступило багато старшин 1-го Українського корпусу та козаків з Вільного козацтва. Громада зав’язала тісні стосунки з партією українських хліборобів-демоккратів та з “Союзом земельних власників”, а у середині квітня 1918 р – і з німецьким командуванням. На одній з нарад німецького та австрійського командування було вирішено, зважаючи на неможливості співпраці з Центральною Радою, підтримати іншу владу, яка б встановилася внаслідок перевороту. Новий уряд передбачалось утворити у формі диктатури, з твердою владою, без народного представництва, принаймі на перший час. За найкращу форму влади було визнано гетьманат. Кандидатами на гетьмана називали різних осіб, у тому числі Є. Чикаленка – багатого поміщика, видатного громадського діяча, а також П. Скоропадського – колишнього командира 1-го Українського корпусу і почесного отамана Вільного козацтва. Кандидатура Є. Чикаленка незабаром відпала.
29 квітня у Києві відбувся хліборобський з’їзд,організований з ініціативи
“Союзу земельних власників”, на якому генерала Павла Скоропадського було проголошено гетьманом України. У ніч з 29 на 30 квітня його прибічники захопили усі державні інституції й найважливіші об’єкти. Місце УНР заступила Українська гетьманська держава.
Свою діяльність Скоропадський розпочав з відмови від соціальної політики Центральної Ради і обіцянок повернути життя “в норомальне річище”. У концентрованому вигляді все це містится в “Грамоті до всього українського народу” від 29 квітня 1918 р., уякій шлося, перш за все, проти захист інтересів власників.
2. Зміни у внутрішній і зовнішній політиці Української держави.
Державний лад.
Декларована Скоропадським ідея сильної влади політичних і соціальних реформ втілилась у затверджених ним 29 квітня 1918 р. “Законах про тимчасовий державний устрій України”. Так, виключно гетьману належала “влада управи” в усій Українській державі, він призначав “отамани Ради Міністрів” і за його поданням затверджував “Кабінет у повнім його складі”. Так само він і “скасовував” його. Гетьман виступав також як “найвищий керівничий всіх зносин української держави з закордонними державами” і “верховний воєвода української армії і флоту”, здійснював помилування.
Більше того, гетьман уособлював не тільки виконавчу, а й законодавчу владу, адже саме він “стверджував закони і без його санкції ніякий закон не міг мати сили”. Парламент же “Законами про тимчасовий державний устрій України” не передбачався.
Що стосується Ради Міністрів, то на неї покладалися “напрямок і об’єднання праці окремих секцій” (тобто відомств) по “прикметах як законодавства, так і найвищої державної управи”. Раду міністрів очолював Отаман –Міністр , а “керування” її справами покладалось на Генерального Секретаря і “підлягаючу йому державну Генеральну Канцелярію”. Щоправда, через деякий час Отаман-Міністр став називатися традиційпно – головою Ради Міністрів, а Генеральний Секретар – державним секретарем.
У складі гетьманського уряду, затвердженого на початку травня, були міністри внутрішніх справ , фінансів, торгівлі й промисловості, земельних справ, судових справ, закордонних справ, військовий міністр, генеральний контролер. Водночас з’являються нові інституції – міністерство народного здоров’я і міністерство сподівань, яке займалося релігійними проблемами.
Призначені Центральною Радою комісари були усунуті зі своїх посад, їх замінили так звані “старости”, які й очолили місцеві адміністрації. Було видано також закон про Державну варту – так за часів гетьманщини почала називатися міліція. Вона підпорядкувалась безпосередньо старостам: на рівні губернії функціонував “помічник – інспектор Державної варти”, на рівні повіту – “начальник повітової Державної варти”.
За своїм статусом губернські старости майже повністю відповідали російським губернаторам, тай взагалі вся система місцевої влади поступово наближалась до колишньої російської моделі.
Системою місцевої адміністрації “завідувало” міністерство внутрішніх справ. Визначаючи основні засади його політики, тодішній державний секретар Кістяковський заявив, що перед міністерством внутрішніх справ стоїть важке завдання впорядкування місцевого життя.
Скачати реферат Державний переворот 29 квітня 1918 р
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Державний Гімн України Один рядок цієї пісні, оці слова, що дали назву віршеві українського поета Павла Чубинського, понад 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польського-шляхетського, румунсько-боярського... У недалекому минулому за виконання цієї пісні... 2. Реферат: ДЕРЖАВНИЙ ЗАПОВІДНИК ДУНАЙСЬКІ ПЛАВНІ Дунай, друга після Волги річка за довжиною в Європі (2850 км) із загальним перепадом рівня води 678 м, утворює одну з найбільших у світі дельту за площею близько 5000 км2. Дельта має ряд рукавів, найбільші з яких Кілійський, Сулинський (головний судо... 3. Реферат: Державний контроль П Л А Н 1. Роль ДПА, Держказначейства, КРУ в здійсненні фінансового контролю в державі. 2.1. Навести офіційне визначення - оперативний, фінансовий та зворотний лізінг. 2.2. Навести офіційне визначення - теріторіальна громада. ... 4. Реферат: Державний контроль монопольної діяльності підприємств Монопольна діяльність підприємців виникає за умов монопольного становища на ринку одного підприємця або групи підприємців у виробництві та реалізації товарів. Дії органів влади і управління спрямовані на недопущення та істотне обмеження цієї діял... 5. Реферат: Державний кредит Державний кредит Вступ. 3 Історія виникнення кредиту 3 Кредитні відносини в Україні 4 Теоретичні аспекти 6 Сутність державного кредиту. Різниця між державним та банківським кредитами 6 Види державного кредиту 7 Державний борг. Йо... 6. Реферат: Державний кредит (сутність, функції, класифікація держпозик, управління кредитом, Україна як позивач та кредитор) План Вступ 1.Сутність і функції державного кредиту. 2.Класифікація державних запозичень. 3.Управління державним кредитом. 4.Україна як позивач і кредитор. Висновок Література Фінанси є фундаментальною підвалиною цивілізації. Я... 7. Реферат: Державний кредит і державний борг Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. Він не має ні окремого грошового фонду (кошти, що мобілізуються з його допомогою, проходять, як правило, через бюджет), ні відокремленого органу управління. Разом з тим він хар... 8. Реферат: Державний лад Росії XVII-XVIII ст План роботи: 1. Державний лад Росії наприкінці XVII ст. - напівабсолютна монархія. - державний апарат допетровської держави: а) центральне управління (прикази); б) місцеве самоврядування. 2. Державницькі реформи Петра І. Російська імпе... 9. Реферат: Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль (послуг) До найважливіших методів забезпечення належної якості та конкурентоспроможності продукції належать державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль. В Україні створено державну систему стандартизації та сертифікації. Націона... 10. Реферат: ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ, ЇХ ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПРАВА Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: — Державний комітет України з нагляду за охороною праці...
11. Реферат: Державний переворот 29 квітня 1918 р
План. 1. Державний переворот 29 квітня 1918 р в УНР і встановлення гетьманату П. Скоропадського. 2. Зміни у внутрішній і зовнішній політиці Української держави. Державний лад. 3. Судова система і правохороні органи. Правова система. 1.... 12. Реферат: Державний підхід до селекції та насінництва овоче-баштанних рослин Розглянувши сучасний стан української селекції овоче-баштанних рослин, слід зазначити, що вітчизняні селекційні здобутки і фундаментальні напрацювання, навіть в умовах нерівної конкурентної боротьби, свідчать про наявні перспективи як для внутрішньо... 13. Реферат: Державний устрій і суспільний лад країн Стародавнього Сходу ПЛАН 1. Державний устрій країн Стародавнього Сходу 3 1.1. Державний устрій Стародавнього Єгипту 3 1.2. Державний устрій у Месопотаміії 5 1.3. Державний устрій Стародавньої Індії 6 1.4. Державний устрій Китаю 8 2. Характеристика сусп... 14. Реферат: Державницька ідея в російській історігорафії Що являє собою «державницька школа» в російській історіографії? У літературі існує чимало її означень: «історична школа» (М. Чернишевський), «юридична школа» (П.Мілюков [8]), «державна школа» (М.Рубінштейн, В.Іллерицький, А.Сахаров, О.Шапіро [4; 5; 1... 15. Реферат: Державні вимоги до системи фізичного виховання учнівської молоді Фізичне виховання відіграє важливу роль у формуванні молодого покоління, зміцненні і збереженні його здоров’я, підготовці до майбутньої професійної діяльності та захисту Батьківщини. Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської... 16. Реферат: Державні випробування та реєстрація пестицидів і агрохімікатів Державні випробування та реєстрацію пестицидів і агрохімікатів проводять для того, щоб мінімізувати шкідливий вплив пестицидів і агрохімікатів, гарантувати високу біологічну ефективність цільового використання, безпечність для здоров’я людини та нав... 17. Реферат: Державні витрати: поняття, особливості та принципи фінансування Витрати у повному і всесторонньому обсязі характеризуються функціональною структурою, до якої долучаються: міжнародна діяльність; фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресові; правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки д... 18. Реферат: Державні гарантії регулювання діяльності релігійних організацій В Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України, а саме Конституцією України та Законом "Про свободу совісті та релігійні організації", що був прийнятий Верховною Рад... 19. Реферат: Державні інтереси можуть підсковзнутися на олії До підсумків соняшникових жнив можна зарахувати той факт, що наприкінці минулого місяця олія в крамницях стала на гривню-півтори дешевшою. Тепер покупець може купити літрову пляшку олії за 7–8 грн. Водночас насіння соняшнику, схоже, досягло точки ц... 20. Реферат: Державні пенсії План 1. Право громадян на матеріальне забезпечення в похилому віці і в разі наступлення окремих ситуацій. 2. Поняття пенсії, її ознаки. 3. Види державних пенсій. 4. Умови призначення пенсій. 5. Право вибору пенсії. 6. Юридичні гаран... 21. Реферат: Державні символи України (конспект уроку) Конспект уроку Державні символи України Тема уроку. Державні символи України Мета: 1) закцентувати увагу на державних символах; 2) повторити документи, які узаконюють державність; 3) показати відображення питань української символіки в літера... |
|