Нова історична школа та соціальний напрям - реферат українською
Нова історична школа та соціальний напрям
У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844-1931) і К.Бюхер (1877-1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала в тім, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей у суспільстві - і намагалися розробити конструктивні програми «класового миру» і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм важливим завданням ця школа вважала теоретичну та ідеологічну боротьбу з марксизмом як новою впливовою течією в робітничому русі Німеччини.
Засновником нової історичної школи вважають професора Берлінського університету Густава Шмоллера, який очолив праве консервативне крило економістів. Головний його твір - «Основи загального вчення про народне господарство» - хоча багато в чому і базувався на принципах і методах старої історичної школи В. Рошера і Б. Гільдебранда, проте в методологічному плані був суттєво іншим.
Основними теоретичними засадами, що визначали світогляд нової плеяди німецьких учених, були емпіризм, описовий підхід до вивчення економічних явищ і процесів, заперечення абстрактно-теоретичного методу пізнання дійсності, накопичення історичних фактів та статистичних даних для майбутнього раціонального мислення.
Нова історична школа у своїх дослідженнях наголошувала насамперед на історичному аспекті, ігноруючи при цьому логічний аналіз, який мав би бути неминучим наслідком описування послідовної низки подій. Своє завдання - «поглиблення історичного методу» - представники даної течії бачили в написанні великих монографій з окремих питань господарського розвитку Німеччини (економіки міст, торгових гільдій, ремісничих цехів та окремих підприємств), уникаючи аналізу проблем макроекономічного рівня.
Шмоллер сформулював це завдання так: «особливо важливо з'ясувати передовсім виникнення окремих господарських інституцій, а не всього народного господарства або універсального світового господарства. Немає потреби ставити широкі історичні проблеми, необхідно за допомогою строгого історичного методу вивчати одиничне». Він виходив з того, що народне господарство в цілому залишається незмінним, відбуваються лише часткові зміни в його окремих ланках. Такий підхід звужував спектр досліджень до інтерпретації одиничних, окремих форм виробничих відносин, не розкриваючи їхньої суті.
У застосуванні методу історизму німецькі вчені безумовно мали заслуги, проте, заперечуючи єдність логічного та історичного методів аналізу, вони значно знизили науковість своїх концепцій. Теорія і історія, як відомо, взаємозалежні: історія сама по собі не повна, а теорія без історії неадекватна. Недооцінивши важливість теорії, представники даної концепції, природно опинилися позаду вчених інших економічних шкіл, у тім числі і своїх попередників. Так, нова історична школа заперечувала найбільш плідну ідею класиків, щодо визнання об'єктивності економічних законів, закономірного характеру розвитку економічного життя суспільства. Хоча Шмоллер і визнавав, що економічні закони існують, але був переконаний, що вони не можуть бути сформульовані за допомогою методів класичної політекономії. Він стверджував, що теорія має грунтуватися на історичній основі, яка, у свою чергу, спирається на емпіричні факти. Саме таке завдання він ставив самому собі - сформулювати закони на підставі емпіричних фактів.
Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямовуючу роль держави у господарському житті суспільства. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава - це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий капітал. Він був активним прихильником міцної спадкової монархії, за допомогою якої можна вирішити будь-які соціальні суперечності. У рамках буржуазної системи реалізація ідеї соціальної справедливості можлива лише за умови сильного уряду. Мудрий і сильний уряд, на його думку, може протистояти проявам класового егоїзму і класових зловживань, забезпечити економічний розквіт. Ця теза поклала початок теорії «надкласової держави».
На думку Шмоллера, економічне життя - це частина активної культурної моделі, а економічна наука мала була б визначати засоби або закони культурного розшарування в економічному аспекті, в такий спосіб забезпечуючи узгодження змін у культурі з економічним зростанням або спадом. Оскільки історія - це послідовність подій, то вичерпний запис минулого культурного розвитку забезпечить культурну перспективу для розвитку в майбутньому.
У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844-1931) і К.Бюхер (1877-1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала в тім, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей у суспільстві - і намагалися розробити конструктивні програми «класового миру» і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм важливим завданням ця школа вважала теоретичну та ідеологічну боротьбу з марксизмом як новою впливовою течією в робітничому русі Німеччини.
Засновником нової історичної школи вважають професора Берлінського університету Густава Шмоллера, який очолив праве консервативне крило економістів. Головний його твір - «Основи загального вчення про народне господарство» - хоча багато в чому і базувався на принципах і методах старої історичної школи В. Рошера і Б. Гільдебранда, проте в методологічному плані був суттєво іншим.
Основними теоретичними засадами, що визначали світогляд нової плеяди німецьких учених, були емпіризм, описовий підхід до вивчення економічних явищ і процесів, заперечення абстрактно-теоретичного методу пізнання дійсності, накопичення історичних фактів та статистичних даних для майбутнього раціонального мислення.
Нова історична школа у своїх дослідженнях наголошувала насамперед на історичному аспекті, ігноруючи при цьому логічний аналіз, який мав би бути неминучим наслідком описування послідовної низки подій. Своє завдання - «поглиблення історичного методу» - представники даної течії бачили в написанні великих монографій з окремих питань господарського розвитку Німеччини (економіки міст, торгових гільдій, ремісничих цехів та окремих підприємств), уникаючи аналізу проблем макроекономічного рівня.
Шмоллер сформулював це завдання так: «особливо важливо з'ясувати передовсім виникнення окремих господарських інституцій, а не всього народного господарства або універсального світового господарства. Немає потреби ставити широкі історичні проблеми, необхідно за допомогою строгого історичного методу вивчати одиничне». Він виходив з того, що народне господарство в цілому залишається незмінним, відбуваються лише часткові зміни в його окремих ланках. Такий підхід звужував спектр досліджень до інтерпретації одиничних, окремих форм виробничих відносин, не розкриваючи їхньої суті.
У застосуванні методу історизму німецькі вчені безумовно мали заслуги, проте, заперечуючи єдність логічного та історичного методів аналізу, вони значно знизили науковість своїх концепцій. Теорія і історія, як відомо, взаємозалежні: історія сама по собі не повна, а теорія без історії неадекватна. Недооцінивши важливість теорії, представники даної концепції, природно опинилися позаду вчених інших економічних шкіл, у тім числі і своїх попередників. Так, нова історична школа заперечувала найбільш плідну ідею класиків, щодо визнання об'єктивності економічних законів, закономірного характеру розвитку економічного життя суспільства. Хоча Шмоллер і визнавав, що економічні закони існують, але був переконаний, що вони не можуть бути сформульовані за допомогою методів класичної політекономії. Він стверджував, що теорія має грунтуватися на історичній основі, яка, у свою чергу, спирається на емпіричні факти. Саме таке завдання він ставив самому собі - сформулювати закони на підставі емпіричних фактів.
Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямовуючу роль держави у господарському житті суспільства. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава - це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий капітал. Він був активним прихильником міцної спадкової монархії, за допомогою якої можна вирішити будь-які соціальні суперечності. У рамках буржуазної системи реалізація ідеї соціальної справедливості можлива лише за умови сильного уряду. Мудрий і сильний уряд, на його думку, може протистояти проявам класового егоїзму і класових зловживань, забезпечити економічний розквіт. Ця теза поклала початок теорії «надкласової держави».
На думку Шмоллера, економічне життя - це частина активної культурної моделі, а економічна наука мала була б визначати засоби або закони культурного розшарування в економічному аспекті, в такий спосіб забезпечуючи узгодження змін у культурі з економічним зростанням або спадом. Оскільки історія - це послідовність подій, то вичерпний запис минулого культурного розвитку забезпечить культурну перспективу для розвитку в майбутньому.
Скачати реферат Нова історична школа та соціальний напрям
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Німеччина в ІХ–ХІ ст. ПЛАН 1. Територія. Особливості феодального розвитку. 2. Походи проти слав`ян. Боротьба з угорцями. 3. Грабувальні походи в Італію. Утворення Священної Римської імперії. 4. Клюнійський рух. 5. Клюнійські реформи. 6. Вормський конк... 2. Реферат: Нітрати та нітриди та їх вплив на навколишнє середовище і організм людини У всіх країнах отримало широке застосування різних хімічних та природних сполук з метою подовження строку зберігання продуктів, прискорення технології виробництва та поліпшення якості продуктів харчування. Ці сполуки називаються харчовими добавками. ... 3. Реферат: НІТРАТИ,ФОСФАТИ. АЗОТНІ ТА ФОСФАТНІ ДОБРИВА НІТРАТИ. АЗОТНІ ДОБРИВА Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад: Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO22↑+ 2H2 O CaO + 2HNO... 4. Реферат: Нітрати. Азотні добрива Солі азотної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії азотної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад: Cu + 4HNO3 = Cu (NO3)2 + 2NO2 + 2H2O CaO +2HNO3 = Ca(NO3)2 + H2O Al(OH)3 + 3HNO3 =... 5. Реферат: Нітратна кислота, її властивості Нітратнакислота. Чиста Нітратнакислота HNO -безбарвна рідина густиною 1,51 р/см при - 42 °С застигаюча в прозору кристалічну масу. На повітрі вона, подібно концентрованій соляній кислоті, «димить», тому що пари її утворять із 'вологою повітря дрібн... 6. Реферат: Нова генерація сортів озимої пшениці Пройде зовсім небагато часу, і на зміну жнивам прийде осіння посівна кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему. В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекц... 7. Реферат: Нова драматургія Миколи Куліша Микола Куліш належить до того типу письменників, про яких можна сказати художником слова він народився, тому що від народження в Куліша було єдине призначення — велике й непохитне — писати З підліткового віку й до останніх своїх днів він сприймав, ро... 8. Реферат: Нова економіка і моделі її формування в Україні Поняття «нова економіка» введено в економічну науку порівняно недавно, і його ідеологам поки не вдалося знайти тлумачення, прийнятного для всіх. Проте у західних країнах проблематика нової економіки сприйнята не тільки як чергова наукова концепція, а... 9. Реферат: Нова історична школа та «соціальний напрям» У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала ... 10. Реферат: Нова історична школа та "соціальний напрям" У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала ...
11. Реферат: Нова історична школа та соціальний напрям
Нова історична школа та соціальний напрям У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844-1931) і К.Бюхер (1877-1930). Головна відмінність нової історичної школи від попе... 12. Реферат: Нова соціокультурна реальність в Україні План Соціокультурні модернізаційні трансформації. Формування нової соціокультурної реальності та її риси. Національна культура в умовах зростання національно-культурної ідентичності. Соціокультурні модернізаційні трансформації. Розвиток українс... 13. Реферат: Нова стратегія маркетингу українського зерна Міністерство агрополітики України зробило запит до проекту ЄС-TACIS “Покращання системи логістики та маркетингу для МСП у сільському господарстві” (“Агрологістика”) щодо надання рекомендацій для поліпшення маркетингових каналів збуту зернових між фе... 14. Реферат: Нова субстанціалізація зла та її антигуманный зміст Відомо, що на становлення внутрішнього ядра фашистської ідеології певний вплив справили замкнені, таємні товариства, поширені в Європі ще з другої половини XIX ст. Член такого товариства, що йменувалося «Золотий світанок», валлійський письменник Арту... 15. Реферат: Нова ультрарання культура комплексного використання Ця культура унікальна тим, що вона перевершила всі очікування і виявилася настільки цінною й перспективною, що, незалежно від бажань авторів, була оцінена народом і поширена не тільки в Україні, а й далеко за її межами: в країнах СНД, у Китайській Н... 16. Реферат: Нова чи оновлена концепція прав етнонаціональних меншин? У 80 – 90-х роках ХХ століття західні правознавці розділилися на дві основні наукові школи: 1) опоненти та 2) прихильники групових (колективних) прав етнонаціональних меншин. Між ними й досі точаться гострі дискусії. Водночас посилюється вплив нової ... 17. Реферат: Новаторство в поезії Павла Тичини. НОВАТОРСТВО В ПОЕЗІЇ ПАВЛА ТИЧИНИ Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна - сонцем російської поезії, Франка - Каменяр... 18. Реферат: Новаторство в поезії Павла Тичини Кожного великого митця історія нагороджує гучним найменням, у якому відбивається сутність його творчості. Шевченка вона назвала Кобзарем, Пушкіна - сонцем російської поезії, Франка - Каменярем, Горького - Буревісником, Лесю У... 19. Реферат: Новаторство Драматургії Чехова Новаторство Чехов-драматурга одухотворене відчуттям цілісної нероздільності мистецтва і життя, творчості людини і всієї його діяльності, у різних областях . Сам Чехов ніколи не говорив про своє новаторство. Незмінно стриманої і скромний, він тільк... 20. Реферат: Новаторська креація романного жанру (“Чесність з собою” Володимира Винниченка ) Жанровий спектр романістики Володимира Винниченка має велику варіантність форм. Що зумовило таку багатоманітність виявів пошукової свідомості автора? Як вона уживалась у художньо-естетичному тогочасcі прози, що доволі міцно трималась традицій побутов... 21. Реферат: Новаторські західноєвропейські літературні напрями та течії у творчій рецепції Василя Стефаника Формування творчого світогляду Василя Стефаника відбувалося на зламі двох століть. Кожна епоха диктує свої провідні ідеї, концепції, погляд на світ і людину. Характерною особливістю кожного fin de siecle є типове світовідчуття, яке передбачає прон... |
|