Дипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р. - реферат українською
Паралельно з цим досить рано визначилася тенденція розглядати дане посольство крізь призму ідеологічно забарвлених схем. У такому ключі написано невелику передмову П. Куліша до опублікованих ним архівних документів про посольську місію запорожців до московського царя 1620 р. її автор виходив із засновку, що запорозькі козаки — закоренілі грабіжники і дикуни. За логікою П. Куліша, саме цією обставиною пояснювалося прихильне ставлення царського уряду до козацьких послів, оскільки, мовляв, "москвичі думали про козаків, як про людей диких і дратувати цих диких людей поганим прийомом, очевидно, вважали вони справою безрозсудною" [3]. На думку П. Куліша, запорожців не цікавили інтереси православної церкви в Україні, а програму відновлення церковної ієрархії православної Київської митрополії було розроблено у Москві [4].
У радянській історіографії, для якої підміна наукових методів дослідження ідеологемами не була новиною, запорозьке посольство 1620 р. до московського царя могло тлумачитися як свідчення того, що П. Сагайдачний "став прихильником возз`єднання України з Росією" [5], або, приміром, як прояв "прагнення українських земель до возз`єднання з Росією" [6]. Автор останньої тези — В. Голобуцький — в подальшому відмовився від неї. У другому виданні своєї книги "Запорозьке козацтво" він висловив припущення (утім, без підтвердження джерелами), що серед ініціаторів переговорів запорожців з царським урядом у 1620 р. був єрусалимський патріарх Феофан. Як і П. Куліш, В. Голобуцький схилявся до думки, що відновленню в Україні православної церковної ієрархії посприяв царський уряд, який цим хотів привернути до себе запорозьких козаків [7].
На наш погляд, історія запорозького посольства 1620 р. до царя Михайла Федоровича потребує більш уважного вивчення. При дослідженні цього питання слід враховувати політичні і соціальні чинники, пов`язані із ситуацією в середовищі козацтва, що склалася під впливом Роставицької польсько-запорозької угоди 1619 р. Потребує врахування фактор пожвавлення у цей час національно-релігійного руху в українському суспільстві, а також те, якою мірою посольство Війська Запорозького вписувалося у геополітичні інтереси царського уряду. Вважаємо, що у дослідницькому підході, пов`язаному з вивченням запорозького посольства 1620 р., важливо подолати історіографічну традицію розглядати його як якийсь одномоментний дипломатичний акт, дослідивши натомість хронологію, фактичний перебіг та конкретні результати всіх офіційних прийомів, у яких взяли участь козацькі дипломати в Москві.
Назріла потреба висвітлити також дипломатичний церемоніал, що проектувався на членів запорозької посольської делегації, окреслити прикмети їхнього посольського побуту, а також з`ясувати засвідчені послами Війська Запорозького політичні позиції в контексті політичної культури і дипломатичної практики запорозької спільноти. Нарешті, потрібно дати оцінку укладеній за результатами роботи цього посольства московсько-запорозькій угоді 1620 р., яку, до речі, досі чомусь не помічали дослідники. Саме в такому ключі ми спробуємо розглянути у нашій статті дану тему, наукова значущість якої видається очевидною.
Політичні і воєнні події передодня запорозького посольства
Відправленню до Москви посольства Війська Запорозького передували події політичного і воєнного характеру, без врахування яких складно зрозуміти мотивацію, а також дипломатичний інструментарій запорозьких політиків, які взяли курс на зближення з московським царем. Найважливішим в даному випадку стало укладення 8-17 жовтня 1619 р. польсько-запорозької Роставицької угоди. Не зупиняючись спеціально на аналізі цієї угоди, зауважимо, що немає підстав вважати її поразкою запорозької дипломатії. Водночас вона, безперечно, становила велику загрозу козацьким інтересам.
Мирна передишка для запорожців, яку у протистоянні з польською владою давало їм укладення Роставицької угоди, не могла бути довгою. Рано чи пізно козакам довелося б вибиратися із шляхетських та церковних маєтків на територію королівщин, робити виписку із Війська Запорозького не на власний розсуд, а згідно зі спущеним "згори" королівським циркуляром, а також приймати накинутого польським урядом "старшого". Для досвідченого у політиці П. Сагайдачного така логіка розвитку польсько-козацьких відносин не могла бути таємницею. Щоб запобігти цьому, потрібно було не пасивно спостерігати за розвитком подій, ідучи у фарватері урядової політики, а спробувати грати у власну політичну гру.
У радянській історіографії, для якої підміна наукових методів дослідження ідеологемами не була новиною, запорозьке посольство 1620 р. до московського царя могло тлумачитися як свідчення того, що П. Сагайдачний "став прихильником возз`єднання України з Росією" [5], або, приміром, як прояв "прагнення українських земель до возз`єднання з Росією" [6]. Автор останньої тези — В. Голобуцький — в подальшому відмовився від неї. У другому виданні своєї книги "Запорозьке козацтво" він висловив припущення (утім, без підтвердження джерелами), що серед ініціаторів переговорів запорожців з царським урядом у 1620 р. був єрусалимський патріарх Феофан. Як і П. Куліш, В. Голобуцький схилявся до думки, що відновленню в Україні православної церковної ієрархії посприяв царський уряд, який цим хотів привернути до себе запорозьких козаків [7].
На наш погляд, історія запорозького посольства 1620 р. до царя Михайла Федоровича потребує більш уважного вивчення. При дослідженні цього питання слід враховувати політичні і соціальні чинники, пов`язані із ситуацією в середовищі козацтва, що склалася під впливом Роставицької польсько-запорозької угоди 1619 р. Потребує врахування фактор пожвавлення у цей час національно-релігійного руху в українському суспільстві, а також те, якою мірою посольство Війська Запорозького вписувалося у геополітичні інтереси царського уряду. Вважаємо, що у дослідницькому підході, пов`язаному з вивченням запорозького посольства 1620 р., важливо подолати історіографічну традицію розглядати його як якийсь одномоментний дипломатичний акт, дослідивши натомість хронологію, фактичний перебіг та конкретні результати всіх офіційних прийомів, у яких взяли участь козацькі дипломати в Москві.
Назріла потреба висвітлити також дипломатичний церемоніал, що проектувався на членів запорозької посольської делегації, окреслити прикмети їхнього посольського побуту, а також з`ясувати засвідчені послами Війська Запорозького політичні позиції в контексті політичної культури і дипломатичної практики запорозької спільноти. Нарешті, потрібно дати оцінку укладеній за результатами роботи цього посольства московсько-запорозькій угоді 1620 р., яку, до речі, досі чомусь не помічали дослідники. Саме в такому ключі ми спробуємо розглянути у нашій статті дану тему, наукова значущість якої видається очевидною.
Політичні і воєнні події передодня запорозького посольства
Відправленню до Москви посольства Війська Запорозького передували події політичного і воєнного характеру, без врахування яких складно зрозуміти мотивацію, а також дипломатичний інструментарій запорозьких політиків, які взяли курс на зближення з московським царем. Найважливішим в даному випадку стало укладення 8-17 жовтня 1619 р. польсько-запорозької Роставицької угоди. Не зупиняючись спеціально на аналізі цієї угоди, зауважимо, що немає підстав вважати її поразкою запорозької дипломатії. Водночас вона, безперечно, становила велику загрозу козацьким інтересам.
Мирна передишка для запорожців, яку у протистоянні з польською владою давало їм укладення Роставицької угоди, не могла бути довгою. Рано чи пізно козакам довелося б вибиратися із шляхетських та церковних маєтків на територію королівщин, робити виписку із Війська Запорозького не на власний розсуд, а згідно зі спущеним "згори" королівським циркуляром, а також приймати накинутого польським урядом "старшого". Для досвідченого у політиці П. Сагайдачного така логіка розвитку польсько-козацьких відносин не могла бути таємницею. Щоб запобігти цьому, потрібно було не пасивно спостерігати за розвитком подій, ідучи у фарватері урядової політики, а спробувати грати у власну політичну гру.
Скачати реферат Дипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р.
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Динаміка норм банківських резервів в Україні Динаміка норм банківських резервів в Україні ЗМІСТ : Вступ.........................................................................................................................3 Розділ І. Грошово-кредитна політика держави Суть, мета та... 2. Реферат: Динаміка обертового руху матеріальної точки Основні теоретичні дані……………………………………………………... 3 Методика розв’язку…………………………………………………………... 4 рух у горизонтальній площині……………………………………….… 4 рух у вертикальній площині………………………………………….… 8 рух планет та супутників по коловій орбіті………………... 3. Реферат: Динаміка розвитку фізичних якостей у представників різного соматотипу впродовж 15-17 років Сьогодні в галузі фізичної культури продовжується пошук шляхів найбільш ефективного диференційованого управління фізичним станом учнівства. При цьому, загальновизнаним є факт, що його основу повинні складати біологічні закономірності росту та розв... 4. Реферат: Динаміка сільськогосподарської конкуренції: уроки політики іноземних держав Бразилія та Аргентина подають приклад іншим Маючи в сумі загальну площу землі, більшу, ніж у США, родючі грунти та сприятливий клімат, Бразилія та Аргентина впродовж тривалого часу мають переваги у виробництві зернових і у тваринництві на пасов... 5. Реферат: Динамічне підпорогове дефектоутворення у вузькозонних напівпровідниках АIIIВV Є ціла низка експериментальних даних незворотної взаємодії лазерного випромінювання з вузькозонними напівпровідниками АIIIВV [1-3]. Ці результати наводять на думку, що в напівпровідниках при опроміненні випромінюванням рубінового лазера виникають деф... 6. Реферат: Динамічні властивості нелінійних локалізованих мод у лінійних молекулярних ланцюжках Зміст Вступ Частина І. Лінійні моди коливань та їх поширення у одновимірному молекулярному ланцюжку Частина ІІ. Нелінійні моди. Поширення колективних збуджень з урахуванням взаємодії електрона з деформацією ланцюжк... 7. Реферат: Динамічні параметри. Шуми АЦП Виникнення динамічних похибок пов'язано з дискретизацією сигналів, які змінюються в часі. Можна виділити наступні параметри АЦП, що визначають його динамічну точність Максимальна частота дискретизації (перетворення) - це найбільша частота, з я... 8. Реферат: Динамічні ряди (лекція) Лекція Динамічні ряди При вивченні змін якого-небудь явища в часі складається динамічний ряд. Динамічним рядом називається сукупність однорідних статистичних величин, що показують зміну якого-небудь явища протягом визначеного проміжку часу. Вели... 9. Реферат: Династія Романових Вступ 21 лютого 1913 року Росія святкувала 300-річчя царювання Дома Романових. 300 років тому, 21 лютого 1613 року, на московський престол Земським Собором був обраний шістнадцятирічний боярин Михайло Федорович Романов, якому призначено було стат... 10. Реферат: Дипломатична діяльність М. Лозинського Вагомим чинником утвердження суверенітету будь-якої держави є її зовнішньополітична діяльність. Різноманітні державні структури, особливо дипломатичні, покликані всіма доступними їм засобами, згідно з нормами міжнародного права, сприяти формуванню п...
11. Реферат: Дипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р.
Паралельно з цим досить рано визначилася тенденція розглядати дане посольство крізь призму ідеологічно забарвлених схем. У такому ключі написано невелику передмову П. Куліша до опублікованих ним архівних документів про посольську місію запорожців до ... 12. Реферат: Директорія Української Народної Республіки 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки. На Софійській площі відбулися молебень і військовий парад. 26 грудня створено уряд УНР під головуванням В. Чехівського, представника УСДРП. Були відновлені закони... 13. Реферат: Дискантне (публічне) рейтингування суб'єктів страхового бізнесу Рейтингування (тобто присвоєння рейтингу) страхових компаній — поширений у закордонній практиці процес незалежного оцінювання, який здійснюється за визначеними правилами і методиками. Це дає змогу: • страховим компаніям засвідчити свою фінансовою... 14. Реферат: Дискова операційна система (DOS) Операційна система DOS складається з наступних частин: Операційна система - це програма, що завантажується при включенні комп'ютера. Вона робить діалог з користувачем, здійснює керування комп'ютером, його ресурсами (оперативною пам'яттю, місцем... 15. Реферат: Дискретний логарифм Проблема обчислення дискретного логарифма є не лише цікавою, а й вкрай корисною для систем захисту інформації. Ефективний алгоритм знаходження дискретного логарифму значною мірою знизив би безпеку систем ідентифікації користувача та схеми обміну ключ... 16. Реферат: Дискреційна та автоматична фіскальна політика 1. Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет. Між фіскальною політикою і держбюджетом існує пряма і зворотна залежність - з одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики, з іншого – фіскальна п... 17. Реферат: Дискурс Миколи Євшана та Української хати У статті “Молода Муза” Остап Луцький писав: “Знаменем останніх десятків літ є те, що на всіх полях людської думки ломляться давні правди і поняття. Незвичайно ( як на фільозофа) спопуляризований Ніцше вислав у широкі круги сучасного світового суспіл... 18. Реферат: Дискурс міста в прозі Миколи Хвильового: феноменологія марґінальності Як відомо, місто для української літератури початку ХХ ст. було не розробленою темою. Традиція відтворення міського життя, ландшафтів була майже відсутня. „...Хвильовий тут був одним з першопроходців. Він уміє виділяти, фіксувати найвиразніші риси... 19. Реферат: Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності Вивчення тексту як найвищого рівня мовної системи у мовноцентричній лінгвістичній парадигмі або як процесу і результату комунікації в антропоцентричній передбачає розгляд основних текстових категорій, серед яких виділяють дискретність як одну із про... 20. Реферат: Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі У сучасних умовах формування демократичної держави й громадянського суспільства в Україні постають нові завдання історичної освіти. Шкільна історична освіта має дати учням не лише суму нових знань, але й сприяти серйозній внутрішній роботі щодо форму... 21. Реферат: Дискусія і суперечка Вирішення багатьох проблем сучасності можливе тільки на шляхах відкритого обміну думками, широкого суспільного діалогу, громадської згоди. Загальним для всіх значень слова спір є наявністю розбіжностей у поглядах, відсутність єдиної думки. В су... |
|