Запозичена лексика в давньоруській мові - реферат українською
До актуальних проблем слов’янського мовознавства належать питання, пов’язані з розвитком східнослов’янських мов, оскільки діахронічне дослідження мови не тільки розширює лінгвістичний кругозір, вчить розумінню мови давніх пам’яток, але й дає багатий матеріал для пізнання історії народу в цілому.
Особливий інтерес як об’єкт наукового студіювання викликають писемні джерела старокиївської доби. До нашого часу не дійшло жодної пам’ятки давньоруської епохи, яка за своїми художніми особливостями дорівнювала б “Слову о полку Ігоревім”. Словниковий склад давньоруської мови формувався протягом кількох історичних епох. Ця мова мала різноманітні контакти з сусідніми мовами, внаслідок чого ввібрала в себе іномовні елементи. Тому в лексиці “Слова” представлені гетерогенні за своїми генетичними характеристиками лексичні одиниці. Проте є очевидним, що запозичена лексика не переважила питомих словесних одиниць цієї пам’ятки, тому “Слово” виразно зберігає не лише свою ідейно-тематичну, але й мовну самобутність.
Мова пам’ятки східнослов’янська у своїй основі, це – “народно-поетична стихія і живе усне східнослов’янське мовлення” [3, 22]. Така оцінка стосується і питомої слов’янської лексики, і тюркізмів, які проникали через половецьку й огузьку мови кочівників. Це стосується й самого стилю “Слова”, його образів, епітетів, порівнянь, метафор, аналоги яких можна знайти у фольклорі деяких тюркських народів.
Дослідники єдині у кваліфікації тюркізмів “Слова” як одиниць, що стосуються домонгольського періоду, а своїми фонетичними характеристиками, фонетичним оформленням – до огузо-кипчацького типу з деякими наслідками булгарської фонетики, що пояснюється послідовними хвилями міграції тюркських народів до Східної Європи.
Наше дослідження побудоване за тематичним принципом, який активно використовують сучасні лексикологи та ономасіологи. Теоретичне обґрунтування вивчення лексики за тематичними принципами репрезентоване роботами Ф.П.Філіна, В.І.Кодухова, М.О.Баскакова, Ф.П.Сорокалєтова, В.М.Русанівського, В.В.Німчука, В.А.Передрієнка, І.П.Чепіги та ін. Так, Ф.П.Сорокалєтов пише з цього приводу: “Вивчення лексики за тематичними групами дозволяє з достатньою повнотою виявити зв’язки і відношення між позначуваним і тим, що позначає, встановити об’єм знань і, нарешті, окреслити значення і коло лексико-фразеологічних значень слів” [8, 21].
Серед неслов’янських запозичень “Слова о полку Ігоревім” можна виділити для дослідження такі тематичні групи слів: 1) військова термінологія; 2) соціальна термінологія; 3) побутова лексика; 4) лексика на позначення особливостей ландшафту, тварин, рослин; 5) міфологічні та етнічні імена; 6) власні назви. В нашій роботі проаналізовані перші дві групи запозичених слів, оскільки їх позамовні зв’язки по-різному актуалізувалися в різні періоди розвитку суспільства і їх студіювання особливо цікаве для пізнання історії східнослов’янських народів.
У групу неслов’янських запозичень, пов’язаних з військовою справою, об’єднані слова, які називають зброю чи військове спорядження: тулъ, шерешир, сабля, мечь, харалуг. Лексема тулъ “колчан для стріл” (множина тули) в пам’ятках зафіксована з ХІ ст. М.Фасмер та О.Преображенський порівнюють тулъ з φαρετρα, з праслов’янським *tulъ, що близьке до давньоіндійського tunas [15, 4, 117]. На думку М.М.Шанського, це слово запозичене з тюркської мови [16, 206]. О.Г.Преображенський підкреслює, що деякі дослідники дотримуються інших поглядів. Наприклад, О.Я.Козловський порівнює його з латинським toles “зоб на шиї”. Це, очевидно, не відповідає істині. Також повинно бути відкинуте зіставлення з групою санскриту: tula та ін., грецьким τδηυαι, ταδα, латинським tollo та ін. Стосовно спорідненості іменника тулъ і дієслів тулити, притулитися Ф.Міклошич висловлює сумнів. Він пояснює дієслова, виходячи із значення тулъ – “трубка, куди ховають стріли”, порівнює із сучасним втулка, втулковий [11, 11, 1154].
Лексема тулъ широко використовувалась у давньоруській літературній мові в значенні “колчан для стріл”. В “Слові о полку Ігоревім” читаємо: А мои ти Куряни свhдоми къмети:….. пути имь вhдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени… [13, 8]; Сыпахуть ми тъщими тулы поганыхъ тльковинъ великыи женчюгь на лоно [13, 23]; Въ полh безводнh жаждею имь лучи съпряже, тугою имъ тули затче [13, 39].
Вживання лексеми тулъ у значенні “колчан для стріл” спостерігається і в інших писемних пам’ятках ХП – ХІV ст. Наприклад, в Іпатіївському літописі записано: Андрhи же не удоси его, но удоси владыку, и слуги его разъграби гордые, и тулы ихъ бобровые раздра [12, 6, 75].
Цей іменник міг вживатися в переносному значенні для створення певного образу. Наприклад, И сыпа своихъ врагъ стрhлы из душетьлhньна тула [14, ІІІ, 1037]; Оружие съкровено имыи въ тулh сердцю [12, 6, 75].
Особливий інтерес як об’єкт наукового студіювання викликають писемні джерела старокиївської доби. До нашого часу не дійшло жодної пам’ятки давньоруської епохи, яка за своїми художніми особливостями дорівнювала б “Слову о полку Ігоревім”. Словниковий склад давньоруської мови формувався протягом кількох історичних епох. Ця мова мала різноманітні контакти з сусідніми мовами, внаслідок чого ввібрала в себе іномовні елементи. Тому в лексиці “Слова” представлені гетерогенні за своїми генетичними характеристиками лексичні одиниці. Проте є очевидним, що запозичена лексика не переважила питомих словесних одиниць цієї пам’ятки, тому “Слово” виразно зберігає не лише свою ідейно-тематичну, але й мовну самобутність.
Мова пам’ятки східнослов’янська у своїй основі, це – “народно-поетична стихія і живе усне східнослов’янське мовлення” [3, 22]. Така оцінка стосується і питомої слов’янської лексики, і тюркізмів, які проникали через половецьку й огузьку мови кочівників. Це стосується й самого стилю “Слова”, його образів, епітетів, порівнянь, метафор, аналоги яких можна знайти у фольклорі деяких тюркських народів.
Дослідники єдині у кваліфікації тюркізмів “Слова” як одиниць, що стосуються домонгольського періоду, а своїми фонетичними характеристиками, фонетичним оформленням – до огузо-кипчацького типу з деякими наслідками булгарської фонетики, що пояснюється послідовними хвилями міграції тюркських народів до Східної Європи.
Наше дослідження побудоване за тематичним принципом, який активно використовують сучасні лексикологи та ономасіологи. Теоретичне обґрунтування вивчення лексики за тематичними принципами репрезентоване роботами Ф.П.Філіна, В.І.Кодухова, М.О.Баскакова, Ф.П.Сорокалєтова, В.М.Русанівського, В.В.Німчука, В.А.Передрієнка, І.П.Чепіги та ін. Так, Ф.П.Сорокалєтов пише з цього приводу: “Вивчення лексики за тематичними групами дозволяє з достатньою повнотою виявити зв’язки і відношення між позначуваним і тим, що позначає, встановити об’єм знань і, нарешті, окреслити значення і коло лексико-фразеологічних значень слів” [8, 21].
Серед неслов’янських запозичень “Слова о полку Ігоревім” можна виділити для дослідження такі тематичні групи слів: 1) військова термінологія; 2) соціальна термінологія; 3) побутова лексика; 4) лексика на позначення особливостей ландшафту, тварин, рослин; 5) міфологічні та етнічні імена; 6) власні назви. В нашій роботі проаналізовані перші дві групи запозичених слів, оскільки їх позамовні зв’язки по-різному актуалізувалися в різні періоди розвитку суспільства і їх студіювання особливо цікаве для пізнання історії східнослов’янських народів.
У групу неслов’янських запозичень, пов’язаних з військовою справою, об’єднані слова, які називають зброю чи військове спорядження: тулъ, шерешир, сабля, мечь, харалуг. Лексема тулъ “колчан для стріл” (множина тули) в пам’ятках зафіксована з ХІ ст. М.Фасмер та О.Преображенський порівнюють тулъ з φαρετρα, з праслов’янським *tulъ, що близьке до давньоіндійського tunas [15, 4, 117]. На думку М.М.Шанського, це слово запозичене з тюркської мови [16, 206]. О.Г.Преображенський підкреслює, що деякі дослідники дотримуються інших поглядів. Наприклад, О.Я.Козловський порівнює його з латинським toles “зоб на шиї”. Це, очевидно, не відповідає істині. Також повинно бути відкинуте зіставлення з групою санскриту: tula та ін., грецьким τδηυαι, ταδα, латинським tollo та ін. Стосовно спорідненості іменника тулъ і дієслів тулити, притулитися Ф.Міклошич висловлює сумнів. Він пояснює дієслова, виходячи із значення тулъ – “трубка, куди ховають стріли”, порівнює із сучасним втулка, втулковий [11, 11, 1154].
Лексема тулъ широко використовувалась у давньоруській літературній мові в значенні “колчан для стріл”. В “Слові о полку Ігоревім” читаємо: А мои ти Куряни свhдоми къмети:….. пути имь вhдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени… [13, 8]; Сыпахуть ми тъщими тулы поганыхъ тльковинъ великыи женчюгь на лоно [13, 23]; Въ полh безводнh жаждею имь лучи съпряже, тугою имъ тули затче [13, 39].
Вживання лексеми тулъ у значенні “колчан для стріл” спостерігається і в інших писемних пам’ятках ХП – ХІV ст. Наприклад, в Іпатіївському літописі записано: Андрhи же не удоси его, но удоси владыку, и слуги его разъграби гордые, и тулы ихъ бобровые раздра [12, 6, 75].
Цей іменник міг вживатися в переносному значенні для створення певного образу. Наприклад, И сыпа своихъ врагъ стрhлы из душетьлhньна тула [14, ІІІ, 1037]; Оружие съкровено имыи въ тулh сердцю [12, 6, 75].
Скачати реферат Запозичена лексика в давньоруській мові
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику Структура та види резервів і запасів Управління запасами пов’язане з проблемою досягнення оптимальної рівноваги між двома конкуруючими чинниками: мінімізацією капіталовкладень у запаси та максимізацією рівня надійності обслуговування споживачів про... 2. Реферат: Запилення та запліднення. Суть подвійного запліднення. Будова насінини одно- і дводольних рослин Запилення та запліднення. Суть подвійного запліднення. Будова насінини одно- і дводольних рослин Запилення - процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Розрізняють два типи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Самозапилен... 3. Реферат: Запис сигналу Запис сигналу являє собою результат фіксації цього сигналу на матеріалі, називаному звуконосієм, чи фонограмою. Поширено три методи звукозапису: механічний, оптичний і магнітний. Механічний запис на грамплатівку здійснюється в студійних умовах Широке... 4. Реферат: Записка спеціаліста Записка спеціаліста № Дата "___"__________200___р. Угода: касова на строк Зафіксована угода купівлі-продажу цінних паперів між ___________________________________ і _____________________________________ (№ брокера-продавця) ... 5. Реферат: Запліднення Запліднення Онтогенез - процес індивідуального розвитку організму з моменту запліднення організму до природної смерті. В ньому розрізняють такі періоди: ембріональний - з моменту запліднення (утворення зиготи) до моменту народження дитини, та пост... 6. Реферат: Запліднення, розвиток зародка та плоду Запліднення, розвиток зародка та плоду Заплідненням називають процес з'єднання (злиття) зрілої чоловічої (сперматозоїда) і жіночої (гамета) статевих клітин, в результаті якого утворюється одна клітина (зигота, яйце), що є початком нового організму... 7. Реферат: Заповідник “Кам’яні могили” та “кам’яна бібліотека” Наші знання про цивілізації далекого минулого весь час вдосконалюються. При цьому XX сторіччя дало ряд сміливих гіпотез і відкриттів щодо найвідоміших древніх культур: шумерської, вавілонської, єгипетської, індійської, давньослов'янської тощо. Сьогод... 8. Реферат: Заповідники, заказники, парки, резервати Івано-Франківської області Зміст Заповідники Ботанічні резервати та пам'ятки природи Зоологічні заказники Ландшафтні парки Ландшафтно-естетичні траси Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи У гірських районах Івано-Франківщини, яка займає... 9. Реферат: ЗАПОВІДЬ БОЖА – ЗАКЛИК ДО СПІЛКУВАННЯ З БОГОМ МЕТА УРОКУ: Вчити дітей самостійно мислити та аналізувати, роздумуючи над молитвою "Отче наш": розвивати почуття усвідомленості ролі Божих заповідей та молитви в житті людини: виховувати учнів в дусі християнської етики. ДОПОМІЖНІ МАТЕРЫАЛИ: Святе... 10. Реферат: Заповіт Т. Шевченка - патріотичний гімн «Заповіт» Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літ...
11. Реферат: Запозичена лексика в давньоруській мові
До актуальних проблем слов’янського мовознавства належать питання, пов’язані з розвитком східнослов’янських мов, оскільки діахронічне дослідження мови не тільки розширює лінгвістичний кругозір, вчить розумінню мови давніх пам’яток, але й дає багатий ... 12. Реферат: Запозичення в чеській економічній термінології Кінець ХХ – початок ХХІ століття – період активних інтегральних та глобалізаційних процесів, які не оминули і Чеської Республіки. Політична та економічна ситуація на теренах держави сприяє її активному залученню в світові інтеграційні процеси. Це,... 13. Реферат: Запозичення як складова частина іменників-юкстапозитів науково-технічної сфери У дослідженні української лексики, яка є складовою частиною української технічної термінології, сучасне мовознавство має вагомі й незаперечні здобутки. Це зумовлено використанням різних підходів, методів та прийомів до їх вивчення у традиційній л... 14. Реферат: Запорізька область Історія регіону Протягом багатьох століть територія Запорізького краю була своєрідним коридором, де перехрещувалися різні культури. Крізь запорізькі землі проходив водяний шлях "із варяг у греки", який відігравав величезну роль у торгівлі й політиц... 15. Реферат: Запорізька січ в історії України Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликати активну протидію магнатів та шляхти. Вони не могли змиритися з формуванням окремого незалежного від них соціального стану та... 16. Реферат: Запорізька Січ – козацько-демократична республіка, продовжувач державотворчих традицій Проголошення державної незалежності України стало каталізатором багатьох позитивних процесів у вітчизняному правознавстві. Після затяжної кризи почала виходити на новий виток свого розвитку ураїнська історико-правова наука. В умовах відродження ... 17. Реферат: Запорозький козак Характеристика запорозького козака І зовні, й за внутрішніми якостями запорозькі козаки загалом являли собою характерні типи своєї народності й свого часу. За описом сучасників, вони були здебільшого зросту середнього, плечисті, ставні, міцні, дужі... 18. Реферат: Запорука ефективності тваринництва — вчасне технічне обслуговування доїльного обладнання Практика свідчить, що тимчасові зупинки машин у тваринництві порушують весь режим певної виробничої лінії, а це впливає на фізіологічні функції тварин, порушення яких призводить до зниження продуктивності. Тому одним із найважливіших питань є ... 19. Реферат: Започаткування та розвиток авіації в Україні. Київський інститут інженерів авіації Реферат Започаткування та розвиток авіації в Україні. Київський інститут інженерів авіації З польоту американських братів О. і В. Райт 17 грудня 1903 р. почалася світова авіація. Цей епохальний успіх піонерів авіації сприяв розвитку авіац... 20. Реферат: Запровадження інституту волонтерів податкової служби України (громадських податкових консультантів) 1. Запровадження інституту волонтерів податкової служби України (громадських податкових консультантів) В умовах постійного зростання кількості суб’єктів підприємницької діяльності з одного боку та обмеження чисельності працівників податкових орган... 21. Реферат: Запровадження християнства на Русі План 1. Вступ 2 2. Християнство у східних слов’ян до середини ІХ ст. 3 3. Перше (Аскольдове) хрещення Русі. 4 4. Боротьба християнства та язичництва на протязі Х ст. 6 5. Хрещення Володимира 988 р. 14 6. Висновок... |
|