Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролью. Можливості та доцільності використання у вітчизняній практиці - реферат українською
Світовій практиці притаманні різні підходи до проблеми організації та функціонування фінансового й адміністративного контролю в державному секторі економіки. Обрання тієї чи іншої моделі базується на таких чинниках: історично прийнята в країні форма правління, унормована форма державного устрою, особливості розподілу функціональних повноважень між гілками влади, а також ступінь демократичного розвитку суспільства.
Історичний екскурс в епоху становлення державного контролю свідчить, що перші згадки про рахункові відомства з'явилися в Китаї майже З тисячі років тому, а в Кореї - понад 1,3 тисячі років.
У Європі найкласичнішої форми органи контролю набули у ХІІ-XIII ст. (Національне управління аудиту Великобританії - 1120 рік, Палата рахунків Франції - 1318 рік, Регулярна аудиторська організація Бельгії - 1386 рік). Автономні інститути аудиту Пруссії виникли в 1714 році (Генеральна палата рахунків), у Чехії - в 1761 році (Імперська облікова палата), в Австро-Угорщині - в 1768 році (Імперсько-Королівський Верховний суд аудиту), у Польщі - у 1808 році (Головна рахункова палата Варшавського Князівства), в Іспанії - у 1828 році (Суд рахунків), у Туреччині - у 1862 році (Вища бухгалтерська Рада Османської імперії), в Румунії - у 1864 році (Виший суд аудиту).
У жовтні 1977 року на IX Конгресі Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) прийнято Лімську декларацію про керівні принципи фінансового контролю (the Lima Declaration of Guidelines on Auditing Precepts). Хоча з погляду міжнародного права Лімська декларація не обов'язкова до застосування, нею проголошено первинні положення розвитку державного фінансового контролю у демократичних країнах, зокрема: особливості організації контролю як елементу управління; сфера застосування контролю; принципи побудови системи фінансового контролю; засади незалежності й підзвітності вищих контрольних органів, їхні повноваження тощо.
Правовою основою організації рахункових відомств та забезпечення їхнього функціонування у переважній більшості країн є конституції та прийняті на їх основі закони, які визначають місце, функції й права контрольних установ.
Порівнюючи нормативні, юридичні та інституційні особливості, вітчизняні науковці й фахівці застосовують різні підходи до визначення місця рахункових відомств у системі органів державного управління.
Наприклад, Н. Дорош привертає увагу до такої організаційної схеми контролю в зарубіжних країнах: перша категорія - вищий орган державного фінансового контролю підпорядковується парламенту або президенту і на нього покладено контроль за витрачанням коштів державного бюджету; друга категорія - державні контрольно-ревізійні підрозділи міністерств І відомств, що підпорядковуються як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству або відомству. Вони здійснюють повний контроль за правильністю витрачання державних коштів.
A.Соменков групує органи контролю за назвою, нагадуючи, що в окремих країнах виші контрольні установи належать до органів парламенту; в інших - наділені статусом служби державного контролю; ще один тип називає автор - це рахункові суди й рахункові трибунали; далі виділяє він офіси генерального аудиту на чолі з аудитором; окремо вказує на існування державних генеральних інспекцій, а в останній групі називає рахункові, контрольні та ревізійні палати2.
Я. Мазур поділяє вищі контрольні органи на дві групи: рахункові трибунали й контрольні установи. До рахункових трибуналів він відносить колегіальні незалежні від уряду органи контролю, що називаються судами (або діють як суди), які контролюють розрахунки і приймають рішення щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб (рахункова палата Італії; рахункові трибунали Франції, Бельгії і Іспанії), та інші колегіальні незалежні від уряду органи, не наділені подібними судовими повноваженнями (Федеральна рахункова палата Німеччини ). Контрольними установами автор називає Інші відомства, у яких рішення щодо проведення перевірок та результатів приймається або безпосередньо керівником (монократичні - Національне управління аудиту Великобританії), або колегією на чолі з керівником контрольного органу (Верховне контрольне бюро Чеської Республіки).
B.Мельничук звертає увагу, що у країнах Євросоюзу Існує чотири основних типи державних органів фінансового контролю: 1) аудиторські суди (Франція, Бельгія, Люксембург, Португалія, Іспанія, Італія) або судові органи, що є складовими судової системи країни (Греція, Португалія); 2) колегіальні органи, що не мають судових функцій (Нідерланди, Німеччина); 3) незалежні контрольні управління на чолі з Генеральним контролером (Великобританія, Ірландія, Данія); 4) контрольні управління у структурі уряду (Швеція, Фінляндія).
Історичний екскурс в епоху становлення державного контролю свідчить, що перші згадки про рахункові відомства з'явилися в Китаї майже З тисячі років тому, а в Кореї - понад 1,3 тисячі років.
У Європі найкласичнішої форми органи контролю набули у ХІІ-XIII ст. (Національне управління аудиту Великобританії - 1120 рік, Палата рахунків Франції - 1318 рік, Регулярна аудиторська організація Бельгії - 1386 рік). Автономні інститути аудиту Пруссії виникли в 1714 році (Генеральна палата рахунків), у Чехії - в 1761 році (Імперська облікова палата), в Австро-Угорщині - в 1768 році (Імперсько-Королівський Верховний суд аудиту), у Польщі - у 1808 році (Головна рахункова палата Варшавського Князівства), в Іспанії - у 1828 році (Суд рахунків), у Туреччині - у 1862 році (Вища бухгалтерська Рада Османської імперії), в Румунії - у 1864 році (Виший суд аудиту).
У жовтні 1977 року на IX Конгресі Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) прийнято Лімську декларацію про керівні принципи фінансового контролю (the Lima Declaration of Guidelines on Auditing Precepts). Хоча з погляду міжнародного права Лімська декларація не обов'язкова до застосування, нею проголошено первинні положення розвитку державного фінансового контролю у демократичних країнах, зокрема: особливості організації контролю як елементу управління; сфера застосування контролю; принципи побудови системи фінансового контролю; засади незалежності й підзвітності вищих контрольних органів, їхні повноваження тощо.
Правовою основою організації рахункових відомств та забезпечення їхнього функціонування у переважній більшості країн є конституції та прийняті на їх основі закони, які визначають місце, функції й права контрольних установ.
Порівнюючи нормативні, юридичні та інституційні особливості, вітчизняні науковці й фахівці застосовують різні підходи до визначення місця рахункових відомств у системі органів державного управління.
Наприклад, Н. Дорош привертає увагу до такої організаційної схеми контролю в зарубіжних країнах: перша категорія - вищий орган державного фінансового контролю підпорядковується парламенту або президенту і на нього покладено контроль за витрачанням коштів державного бюджету; друга категорія - державні контрольно-ревізійні підрозділи міністерств І відомств, що підпорядковуються як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству або відомству. Вони здійснюють повний контроль за правильністю витрачання державних коштів.
A.Соменков групує органи контролю за назвою, нагадуючи, що в окремих країнах виші контрольні установи належать до органів парламенту; в інших - наділені статусом служби державного контролю; ще один тип називає автор - це рахункові суди й рахункові трибунали; далі виділяє він офіси генерального аудиту на чолі з аудитором; окремо вказує на існування державних генеральних інспекцій, а в останній групі називає рахункові, контрольні та ревізійні палати2.
Я. Мазур поділяє вищі контрольні органи на дві групи: рахункові трибунали й контрольні установи. До рахункових трибуналів він відносить колегіальні незалежні від уряду органи контролю, що називаються судами (або діють як суди), які контролюють розрахунки і приймають рішення щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб (рахункова палата Італії; рахункові трибунали Франції, Бельгії і Іспанії), та інші колегіальні незалежні від уряду органи, не наділені подібними судовими повноваженнями (Федеральна рахункова палата Німеччини ). Контрольними установами автор називає Інші відомства, у яких рішення щодо проведення перевірок та результатів приймається або безпосередньо керівником (монократичні - Національне управління аудиту Великобританії), або колегією на чолі з керівником контрольного органу (Верховне контрольне бюро Чеської Республіки).
B.Мельничук звертає увагу, що у країнах Євросоюзу Існує чотири основних типи державних органів фінансового контролю: 1) аудиторські суди (Франція, Бельгія, Люксембург, Португалія, Іспанія, Італія) або судові органи, що є складовими судової системи країни (Греція, Португалія); 2) колегіальні органи, що не мають судових функцій (Нідерланди, Німеччина); 3) незалежні контрольні управління на чолі з Генеральним контролером (Великобританія, Ірландія, Данія); 4) контрольні управління у структурі уряду (Швеція, Фінляндія).
Скачати реферат Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролью. Можливості та доцільності використання у вітчизняній практиці
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Зародження ринкових відносин та початок промислового перевороту в Україні (кін. ХVIII- поч. ХІХ ст.) Зародження ринкових відносин та початок промислового перевороту в Україні (кін. ХVIII- поч. ХІХ ст.) Проникнення товарних відносин в поміщицьке господарство. Поміщицьке господарство було оплотом кріпосницьких відносин в Україні. Разом з тим сам... 2. Реферат: Зародження світового кінематографу. Брати Люмьєри Не набагато більше ста років тому, у грудні 1895 року, у Парижі на бульварі Капуцинок відбувся перший кіносеанс. Глядачі, яких залучило незвичайне рекламне оголошення, стали свідками чуда: на білому екрані виникали примарні, чорно-білі, але цілком пі... 3. Реферат: Зародження танцювальної культури як форми дозвіллєвої діяльності в первісному суспільстві «…складно було б уявити собі сучасне суспільство, аби воно було позбавлене танцювального мистецтва. Життя нашого століття за своїми тяжкими умовами дає мало хвилин насолоди та веселощів. Усе поглинає жага наживи, боротьба за існування; тисячі дрібних... 4. Реферат: Зародження театру. Усна народна творчість ХVІ – ХVІІ ст. Усна народна творчість, або так звана усна словесність, у всіх народів скоріше стала розвиватися, ніж письменство. Твори усної творчості постають тоді, коли якась талановита одиниця з-посеред широкого гурту дає у пісні вислів тим думкам та настроям, ... 5. Реферат: Зародження української юридичної термінології в західній Україні в середині ХІХ століття Розвиток української літературної мови на тих землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії, проходив у доволі суперечливих умовах. Лише в середині ХІХ ст., коли Європу охопила хвиля національно-визвольних змагань і революцій, на західноу... 6. Реферат: Зародження фемінізму в українській літературі на тлі західноєвропейських традицій Характерною рисою сучасного літературознавства є те, що постмодерний критичний дискурс розпочав ретроспективний перегляд української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст., коли чітко проявилися феміністичні тенденції. Їх виникнення в нашій літературні... 7. Реферат: Зародження фінансів, грошового обігу і кредиту у період феодалізму в Західній Європі. Мануфактурний період у Західній Європі. Фінанси в Україні у період мануфактур. Вступ Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Особливо жваво вона провадилася у міських республіках Північної Італії – Флоренції, Венеції, Генуї, де зростав торговий і позиковий капітал, зароджуються капіталістичні мануфактури, розвивала... 8. Реферат: Зарубіжна й українська культура в другій половині 60-80-их років Зарубіжна й українська культура в другій половині 60-80-х років Період 60—80-х років — один із суперечливих в історії зарубіжної культури, адже в цей час її розвиток відбувався у надзвичайно складних умовах подальшого поглиблення протистояння двох... 9. Реферат: Зарубіжна й українська культура в другій половині 60-80-х років Період 60—80-х років — один із суперечливих в історії зарубіжної культури, адже в цей час її розвиток відбувався у надзвичайно складних умовах подальшого поглиблення протистояння двох непримиренних між собою соціально-економічних систем, загостре... 10. Реферат: Зарубіжна культура ХІХ - початку ХХ ст. 1. В історію світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей час з'явилися твори, що становлять дорогоцінне надбання духовної культури всього людства. Аналізуючи розвиток ...
11. Реферат: Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролью. Можливості та доцільності використання у вітчизняній практиці
Світовій практиці притаманні різні підходи до проблеми організації та функціонування фінансового й адміністративного контролю в державному секторі економіки. Обрання тієї чи іншої моделі базується на таких чинниках: історично прийнята в країні форма ... 12. Реферат: Зарубіжний досвід попередження шахрайств з використанням пластикових платіжних карток Реферат на тему: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПОПЕРЕДЖЕННЯ ШАХРАЙСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИКОВИХ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК Широке впровадження у банківську діяльність сучасних технологій безготівкових розрахунків - пластикових платіжних карток, обіцяє стати частино... 13. Реферат: Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми Дальше вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного ... 14. Реферат: Засади зовнішньоекономічної діяльності Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв’язків. Включення національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сп... 15. Реферат: Засади і функції судової промови Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови. Процесуальна діяльність учасників ... 16. Реферат: Засади і функції судової промови Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови. Процесуальна діяльність учасник... 17. Реферат: Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику. Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві. Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизначеність, що притаманна, зокрема, найважливішим показникам, які характеризують основні технiко-економiчнi параметри господарської дія... 18. Реферат: Засади цивільного права Характерні риси цивільно-правового методу правового регулювання знайшли відображення в засадах цивільного права (у ст.3 ЦК вони іменуються засадами цивільного законодавства), під якими маються на увазі фундаментальні ідеї, згідно з якими здійснюється... 19. Реферат: ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ І ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ На протязі століть йшов пошук досконалих методів навчання історії; педагогами, психологами узагальнювався певний досвід, пропонувались нові ідеї в дій галузі. У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої істо... 20. Реферат: Засідка Засідка - раптовий напад з заздалегідь підготовлених позицій иа окремий підрозділ супротивника задля виконання поставленої мети Засідка вважається характерним елементом тактики партизанської війни це пояснюється кількома причинами перш за все за допо... 21. Реферат: Засновницькі документи та їх підготовка. Ринок та його функції Засновницькі документи та їх підготовка. Ринок та його функції 1. Засновницькі документи та їх підготовка Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих (засновницьких) документів. Саме поняття “установчі документи” опосередкован... |
|