Технологічні принципи забезпечення виробництва біологічно цінної овочевої продукції - реферат українською

Енергозберігаюча підготовка ґрунту до посіву.

Класичні вимоги щодо якості цієї технологічної операції передбачають приведення ґрунту до стану, який дозволяє висівати дрібне насіння овочевих культур рівномірно і на однакову глибину. Це досягається багаторазовою дією різних сільськогосподарських механізмів. Як наслідок, такі технологічні заходи зумовлюють погіршення водно-фізичних властивостей, зміни катіонового складу грунтово-поглинального комплексу та інших показників родючості ґрунтів. Спостерігаються швидкі темпи зменшення вмісту в них органічної речовини, що може спричинити інтенсивний розвиток ерозійних та деструкційних процесів.

Складність впровадження енергозберігаючих систем підготовки ґрунту в овочевих сівозмінах зумовлюється такими факторами:

• через малі розміри для забезпечення якісного посіву насіння більшості овочевих культур потребує інтенсивної підготовки ґрунту;

• необхідне проведення висіву насіння на невелику глибину (в основному 1-3 см);

• енергія проростання насіння та темпи росту і розвитку рослин на початкових етапах онтогенезу, є низьким що призводить до високого забур’янення посівів в цей період;

• вітчизняні сівалки не забезпечують висіву насіння овочевих культур із заданою густотою, що зумовлює необхідність проріджування посівів;

• реалізація системи удобрення овочевих культур, яка вимагає рівномірного розподілу поживних елементів через особливий характер розвитку кореневої системи у верхньому 30 сантиметровому шарі ґрунту є проблемною;

• створення "тепличних" умов живлення у верхньому шарі ґрунту призводить до концентрації в ньому кореневої системи, що зумовлює порушення оптимального співвідношення між надземною та підземною частинами, ослаблення стійкості рослин до несприятливих умов (посуха, надмірні опади тощо);

• за систематичного поверхневого обробітку на глибині 10-12 см створюється тверда підошва ґрунту, яка перешкоджає проникненню поживних речовин та вологи в нижні шари ґрунту, особливо до бокових коренів, і блокує створення в них оптимальних умов аерації;

Отже, мінімалізувати обробіток ґрунту під час вирощування овочевих культур можливо лише за рахунок скорочення кількості технологічних операцій. Тому нова система вирощування передбачає проведення за весь вегетаційний період лише 2-х обробітків, пов’язаних з активним рихленням ґрунтового шару.

Суть мінімалізації технології в овочівництві полягає в наступному:

проведення на весні оранки на задану глибину з використанням реверсних плугів і середніх борін;

культивація ґрунту фрезерним культиватором кільчасто-шпоровими катками для утворення гряд.

Весняна оранка забезпечує рівність поверхні ґрунту, його оптимальний технологічний стан (проведення оранки ґрунту з високою вологістю фізично не можливе) і знищення вегетуючих бур’янів. Послідуюча культивація з грядоутворенням вирішує питання вирівнювання поверхні, формування оптимальної робочої структури ґрунту, заробку добрив, внесених в передпосівну культивацію, ущільнення ґрунту (за допомогою котків), підняття вологи у верхній шар. Грядоутворення сприяє кращому прогріванню ґрунту та скиданню зайвої вологи у технологічні колії у випадку надмірних весняних дощів. Найкраща якість оранки забезпечується при використанні реверсного плуга. Застосування традиційних плугів створює борозди, які погано заробляються. Крім витрат часу й коштів, це не дозволяє проводити якісну культивацію та посів.

Впровадження зазначеної системи підготовки ґрунту забезпечує вирішення наступних питань:

• зведення до мінімуму механічного впливу на ґрунт тракторів, ґрунтообробних машин і знарядь. Враховуючи, що термін від оранки до посіву є коротким, можна вважати, що ґрунт з циклом у півроку (посів-збір врожаю-посів) знаходиться в природному стані. Крім того, при збиранні врожаю не відбувається перевертання верхнього горизонту;

• вирівнювання поверхні ґрунту, забезпечення його оптимального технологічного стану для висіву дрібнонасінних культур (за рахунок роторного культиватора). За його застосування грудочки подрібнюються до дрібногрудкувато-зернистого стану;

• досягнення якісної заробки гною або компостів;

• забезпечення рівномірності розподілу в верхньому 15-сантиметровому шарі ґрунту мінеральних та органічних добрив нового типу (вермикомпост, купогран тощо);

• запобігання створенню коренепроникної ґрунтової підошви;

• оптимальна аерація та контакт насіння з ґрунтом на період його проростання і перших етапів онтогенезу;

• забезпечення природного ущільнення ґрунту, що попереджає прискорену мінералізацію гумусових сполук, а в зоні внесення органічних добрив створює умови, що сприяють процесу гуміфікації.

Підбір сортів та гібридів.

• А
• Б
• В
• Г
• Д
• Е
• Є
• Ж
• З
• И
• І
• Ї
• Й
• К
• Л
• М
• Н
• О
• П
• Р
• С
• Т
• У
• Ф
• Х
• Ц
• Ч
• Ш
• Щ
• Ю
• Я