ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ ШИРОТИ ЗА АСТРОНОМІЧНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ - реферат українською
1. Висота полюса світу над горизонтом. Звернемося до малюнка 12. Ми бачимо, що висота полюса світу над горизонтом hр = РСN, а географічна широта місця = СОR. Ці два кути (РСN і СОR.) дорівнюють один одному як кути із взаємно перпендикулярними сторонами: [ОС][СN], [ОR] [СР]. Рівність цих кутів дає найпростіший спосіб визначення географічної широти місцевості : кутова відстань полюса світу від горизонту , дорівнює географічній широті місцевості. Щоб визначити географічну широту місцевості, досить виміряти висоту полюса світу над горизонтом, оскільки
hp = .
2. Добовий рух світил на різних широтах. Тепер нам відомо, що із зміною географічної широти місця спостереження змінюється орієнтація осі обертання небесної сфери відносно горизонту. Розглянемо, якими будуть видимі переміщення небесних світил у районі Північного полюса, на екваторі й на середніх широтах Землі.
На полюсі Землі полюс світу знаходиться в зеніті, і зорі рухаються по колах, паралельних горизонту (мал. 14, а). Тут зорі не заходять і не сходять, їх висота над горизонтом незмінна.
На середніх географічних широтах зорі сходять і заходять, але є й такі, що ніколи не опускаються під горизонт (мал. 14, б). Наприклад, навколополярні сузір'я (див. мал. 10) на географічних широтах СРСР ніколи не заходять. Сузір'я, розташовані далі від Північного полюса світу, ненадовго показуються над горизонтом, а сузір'я, які лежать біля Південного полюса світу, не сходять.
Та чим далі на південь просувається спостерігач, тим більше південних сузір'їв він може бачити. На земному екваторі, якби вдень не заважало Сонце, за добу можна було б побачити сузір'я всього зоряного неба (мал. 14, в).
Для спостерігача на екваторі всі зорі сходять і заходять перпендикулярно до площини горизонту. Кожна зоря тут проходить над горизонтом рівно половину свого шляху. Північний полюс світу збігається для спостерігача з точкою півночі, а Південний полюс світу — з точкою півдня. Вісь світу лежить у площині горизонту (див. мал. 14, в).
3. Висота світил у кульмінації. Полюс світу при позірному обертанні неба, що відображає обертання Землі навколо осі, займає незмінне положення над горизонтом на даній широті (див. мал. 12). Зорі за добу описують над горизонтом навколо осі світу кола, паралельні небесному екватору. При цьому кожне світило за добу двічі перетинає небесний меридіан (мал. 15).
Явища проходження світил через небесний меридіан називаються кульмінаціями. У верхній кульмінації висота світила максимальна, у нижній:— мінімальна. Проміжок часу між к \ л ь,м і н а щям_и^д суданлІЕ» Одсішши-а 66 к.
У світила M1, яке на даній широті ф не заходить (див. мал. 15), видно (над горизонтом) обидві кульмінації, у зір, які сходять і заходять (M1, М2, М3), нижня кульмінація відбувається під горизонтом, нижче від точки півночі. У світила М4. яке знаходиться далеко на південь від небесного екватора, обидві кульмінації можуть бути невидимі (світило, що не сходить) .
Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а момент нижньої кульмінації — справжньою північчю.
Знайдемо залежність між висотою h світила М у верхній кульмінації, його схиленням 6 і широтою місцевості . Для цього скористаємося малюнком 16, на якому зображено прямовисну лінію ZZ',— вісь світу РР' і проекції небесного екватора
hp = .
2. Добовий рух світил на різних широтах. Тепер нам відомо, що із зміною географічної широти місця спостереження змінюється орієнтація осі обертання небесної сфери відносно горизонту. Розглянемо, якими будуть видимі переміщення небесних світил у районі Північного полюса, на екваторі й на середніх широтах Землі.
На полюсі Землі полюс світу знаходиться в зеніті, і зорі рухаються по колах, паралельних горизонту (мал. 14, а). Тут зорі не заходять і не сходять, їх висота над горизонтом незмінна.
На середніх географічних широтах зорі сходять і заходять, але є й такі, що ніколи не опускаються під горизонт (мал. 14, б). Наприклад, навколополярні сузір'я (див. мал. 10) на географічних широтах СРСР ніколи не заходять. Сузір'я, розташовані далі від Північного полюса світу, ненадовго показуються над горизонтом, а сузір'я, які лежать біля Південного полюса світу, не сходять.
Та чим далі на південь просувається спостерігач, тим більше південних сузір'їв він може бачити. На земному екваторі, якби вдень не заважало Сонце, за добу можна було б побачити сузір'я всього зоряного неба (мал. 14, в).
Для спостерігача на екваторі всі зорі сходять і заходять перпендикулярно до площини горизонту. Кожна зоря тут проходить над горизонтом рівно половину свого шляху. Північний полюс світу збігається для спостерігача з точкою півночі, а Південний полюс світу — з точкою півдня. Вісь світу лежить у площині горизонту (див. мал. 14, в).
3. Висота світил у кульмінації. Полюс світу при позірному обертанні неба, що відображає обертання Землі навколо осі, займає незмінне положення над горизонтом на даній широті (див. мал. 12). Зорі за добу описують над горизонтом навколо осі світу кола, паралельні небесному екватору. При цьому кожне світило за добу двічі перетинає небесний меридіан (мал. 15).
Явища проходження світил через небесний меридіан називаються кульмінаціями. У верхній кульмінації висота світила максимальна, у нижній:— мінімальна. Проміжок часу між к \ л ь,м і н а щям_и^д суданлІЕ» Одсішши-а 66 к.
У світила M1, яке на даній широті ф не заходить (див. мал. 15), видно (над горизонтом) обидві кульмінації, у зір, які сходять і заходять (M1, М2, М3), нижня кульмінація відбувається під горизонтом, нижче від точки півночі. У світила М4. яке знаходиться далеко на південь від небесного екватора, обидві кульмінації можуть бути невидимі (світило, що не сходить) .
Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а момент нижньої кульмінації — справжньою північчю.
Знайдемо залежність між висотою h світила М у верхній кульмінації, його схиленням 6 і широтою місцевості . Для цього скористаємося малюнком 16, на якому зображено прямовисну лінію ZZ',— вісь світу РР' і проекції небесного екватора
Скачати реферат ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ ШИРОТИ ЗА АСТРОНОМІЧНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Визначений інтеграл (лекція) Розглянемо функцію ?(х), визначену на відрізку [а; b]. Як і в § 7, відрізок [а; b] точками поділимо на n рівних за довжиною відрізків. У кожному х цих відрізків [Х1-1; Х1], і=1, ..., n, довільно візьмемо по одній точці і позначимо її ?1; ?1 ... 2. Реферат: Визначені інтеграли. Теорема Ньютона-Лейбніца Реферат на тему: Визначені інтеграли. Теорема Ньютона-Лейбніца План Властивості визначеного інтеграла Теорема Ньютона-Лейбніца Властивості визначеного інтеграла Означення визначеного інтеграла було до цього часу дане для інтерв... 3. Реферат: Визначені та невласні інтеграли Визначений інтеграл є одним із основних понять математичного аналізу і широко використовується в різних галузях науки, техніки та в економічних дослідженнях. 1. Означення та властивості визначеного інтеграла 1.1. Задачі, що привели до поняття в... 4. Реферат: Визначення відстаней до зір. Їх основні характеристики Зорі — найпоширеніший тип небесних тіл у Всесвіті. Зір до 6-ї зоряної величини налічується близько 6000, до 11-ї зоряної величини приблизно мільйон, а до 21-ї зоряної величини їх на всьому небі близько 2 млрд. Усі вони, як і Сонце, є розжареними сам... 5. Реферат: Визначення антропології як науки Антропологія — область наукового пізнання, у рамках якої вивчаються фундаментальні проблеми існування людини в природні та середовищі. Іншими словами: антропологія - це наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні в... 6. Реферат: Визначення визначника методом Гауса Сучасні комп'ютерні технології дозволяють автоматизувати математичні задачі. Завдяки цьому їх використання стало простішим і доступнішим. Б цій курсовій роботі я надаю приклад такої задачі. Теоретичні відомості : Матриці та їх властивості Визначн... 7. Реферат: Визначення відстаней до зір. Їх основні характеристики Зорі — найпоширеніший тип небесних тіл у Всесвіті. Зір до 6-ї зоряної величини налічується близько 6000, до 11-ї зоряної величини приблизно мільйон, а до 21-ї зоряної величини їх на всьому небі близько 2 млрд. Усі вони, як і Сонце, є розжареним... 8. Реферат: Визначення відстаней і розмірів тіл у Сонячнії системі, та рух небесних тіл під дією сил тяжіння. І. Визначення відстаней і розмірів тіл в Сонячній системі. Сонячна система, складається з центра, світила – Сонця і 9 великих планет, шо обертаються навколо нього, їх сопутників, багато малих планет, комет і метеоритних частинок (міжпланетного поро... 9. Реферат: Визначення відстаней і розмірів тіл у Сонячній системі І РОЗМІРІВ ТІЛ У СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ І. Визначення відстаней. Середню відстань усіх планет від Сонця в астрономічних одиницях можна обчислити, використовуючи третій закон Кеплера. Визначивши середню відстань Землі від Сонця (тобто значення 1 а.... 10. Реферат: Визначення впливу рекламного звернення на цільову аудиторію Тестування рекламного звернення є найважливішою складовою рекламної кампанії. В Україні тільки почалися такого роду дослідження ефективності реклами, в економічно розвинутих країнах вони використовуються вже давно. Існують десятки тисяч фірм, що ...
11. Реферат: ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ ШИРОТИ ЗА АСТРОНОМІЧНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ
1. Висота полюса світу над горизонтом. Звернемося до малюнка 12. Ми бачимо, що висота полюса світу над горизонтом hр = РСN, а географічна широта місця = СОR. Ці два кути (РСN і СОR.) дорівнюють один одному як... 12. Реферат: Визначення географічної широти за астрономічними спостереженнями 1. Висота полюса світу над горизонтом. Звернемося до малюнка 12. Ми бачимо, що висота полюса світу над горизонтом hр = ? РСN, а географічна широта місця ? = ?СОR. Ці два кути (?РСN і ?СОR.) дорівнюють один одному як кути із взаємно перпендикулярними ... 13. Реферат: ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ СВІТЛОВОЇ ХВИЛІ Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювання У роботі на визначення довжини світлової хвилі використовують дифракційну решітку з періодом 1/100 мм або 1/50 мм (період вказано на решітці). Решітка — це основна частина вимірювальної установ... 14. Реферат: Визначення економічної ефективності реконструкції кабельної лінії зв’язку рахунок капітального будівництва, на яке щорічно витрачаються мільйони гривень. Ці кошти на достатньо великий термін вилучаються з грошового обігу держави і “заморожуються”, тобто не дають ніякої віддачі. Тому дуже велике значення має те, в які техні... 15. Реферат: Визначення загальних характеристик міжнародних комунікацій Для того щоб визначити загальні характеристики міжнародної комунікації перш за все слід зрозуміти її основні завдання. Отже, задачею комунікацій є -наблизити фактичні потреби до кардинальних, а кардинальні - до абсолютних. Чи значить це, що удосконал... 16. Реферат: Визначення і дози іонізуючого випромінювання Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Беккереля, а потім дослідженнями П'єра і М... 17. Реферат: Визначення інвентарного парку і потреби в деповському (заводському) ремонті грузових (пасажирських) вагонів по заданим розмірам руху 1. Мета роботи Навчитися визначати інвентарний парк і потребу в деповському (заводському) ремонті грузових (пасажирських) вагонів по заданим розмірам руху. 2. Порядок проведення. Приклад 1. Визначимо потрібний парк грузових вагонів для відді... 18. Реферат: Визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємства-позичальника Однією з найважливіших стратегічних цілей реструктуризації української банківської системи є створення умов для розвитку кредитування банками інвестиційних проектів у реальному секторі економіки. Спостерігається явна тенденція повороту всієї банківсь... 19. Реферат: Визначення кислотності шкільного молока виробництва фірми Фавор 1. Аналіз стану проблеми на момент дослідження . Вимоги до молока для Європейських виробників визначені Директивою Ради в ЄС/46/92 в області санітарно-гігієнічного контролю молока сирого та пастеризованого , а також продуктів на молочній основі. ... 20. Реферат: Визначення курсової вартості та дохідності банківських сертифікатів і векселів За погашення банківського сертифіката інвестор отримає суму нарахованих процентів, яка визначається за такою формулою: , де N — номінал сертифіката; I — сума нарахованих процентів; C% — купонний процент; T — час, на який випущено серти... 21. Реферат: Визначення курсової вартості та дохідності акцій ВИЗНАЧЕННЯ КУРСОВОЇ ВАРТОСТІ ТА ДОХІДНОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Вартість цінних паперів, як і будь-яких інших товарів за умов ринку, визначається попитом і пропозицією на них. Котирування цінних паперів на біржі дає змогу визначити їхню ринкову ціну... |
|