Українська мова з погляду походження. Тюркізми - реферат українською
ВСТУП
Українська мова за час свого багатовікового розвитку перебувала у контактах із сусідніми і віддаленими мовами. Ці контакти найбільшою мірою виявилися у запозиченні численних слів, які органічно входили до лексичної системи української мови, у багатьох випадках повністю адаптуючись у ній. Лексичні запозичення становлять одне з джерел словотворення, а також є одним із чинників розвитку кожної мови, української зокрема.
УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ сягають часів ранньої східнослов’янської доби, коли степи Півн. Причорномор’я контролювалися тюркомовними кочовими племінними об’єднаннями гунів (4 - 5 ст.), аварів-обрів (6 ст.), булгарів (6 - 7 ст.) та хозарів (7 - 10 ст.), яких витіснили печеніги (9 - 11 ст.), що, в свою чергу, поступилися кипчакам-куманам-половцям (11 - 13 ст.), а останні — кримським татарам та ногайцям Золотої Орди.
Діалектно неоднорідні мови гунів, аварів, булгарів та хозарів, що разом із сучасною чуваською мовою становлять булгарську групу тюркських мов, значного впливу на українські територіальні діалекти доби Київської Русі, очевидно, не мали. Проте сліди цих контактів спостерігаються не тільки у вітчизняних писемних пам’ятках (булгаризми тивун/тиун, каган/коган, хоть ‘жінка’, хинове ‘гунни’, болярин боярин, лошадь, сапог, Тьмуторокань, Борис, Боян/Баян тощо), а й у сучасній українській мові: ватаг, хазяїн (давньорус. хозя), ковер (кримськотатар. кийиз ‘повсть’), харалуг, харалужний, корогва (давньорус. хорюгъвъ), лоша, сагайдак/ сайдак, колчан, р. Сутень, буланий, карий тощо. Певний вплив на українські діалекти старокиївської доби мали печенізька та половецька мови. Прямим нащадком першої є гагаузька мова (в Одеській області та ін.). Половецька ж лягла в основу кипчацьких мов кримського ареалу — кримськотатарської, караїмської (з домішкою хозарського субстрату), вірмено-кипчацької та урумської (з помітним румейським субстратом). Близькоспорідненість цих мов ускладнює послідовне розмежування відповідних запозичень. Проте пам’ятки давньоруської писемності з українських територій («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис, «Слово о полку Ігоревім» та ін.) і дані порівняльно-історичних досліджень вказують на велику кількість (близько 1 500 загальних і власних назв) печенізьких та половецьких запозичень. Впливи цього часу були взаємними, про що можна з певністю говорити, посилаючись на пам’ятку половецької мови «Codex Gumanicus» за рукописом середини 14 ст., де зустрічається ряд характерних східнослов’янізмів: izba ‘кімната’, kukel ‘кукіль’, ous ‘жито, збіжжя’, реč ‘піч’, salam ‘солома’, samala ‘смола’, yrs ‘рысь’ (із типовим надставним ы - перед р).
З розвитком козацтва й чумацтва тюркський вплив на лексику української мови ще більше зростає. Запозичення стосуються передусім козацького й чумацького побуту: козак (грец. фіксація 1308 з Судака καζακ), чумак, товариш, отаман, осавул, джура, кіш, кочувати, бунчук, шаровари, штани, очкур, гашник, калита, кисет, тютюн, люлька, башлик, тарань, чабак, шатро тощо. Завдяки різнобічним взаєминам засвоюються господарські назви, назви рослин, тварин, інструментів, товарів та ін.: саман, отара, Ґирлиґа, гарба, кишмиш, гарбуз, аїр, бузівок, барабан, кармазин, басма, тасьма, сап’ян, атлас, парча, куманець, терлик, килим, копил, буран. Помітного впливу зазнав український ономастикон. Багато козацьких прізвищ (за реєстрами 17- 18 ст. — бл. З 000) — тюркського походження: Балабан, Мурза, Кочубей, Кутлубей, Шингерій тощо. Подібна картина й в топонімії Півд. України: Баштанка, Інгул, Каланчак, Комишуваха і т. ін. Безпосередньо запозичуються і тюркські слова, що відображають суспільне життя Туреччини, татар Криму, інших тюркських етнічних осередків: хан, султан, візир, диван, чалма, калим, мечеть, намаз, ясир тощо. Серед них чимало арабізмів та персизмів, що сприймалися й засвоювалися як тюркські слова.
Українська мова за час свого багатовікового розвитку перебувала у контактах із сусідніми і віддаленими мовами. Ці контакти найбільшою мірою виявилися у запозиченні численних слів, які органічно входили до лексичної системи української мови, у багатьох випадках повністю адаптуючись у ній. Лексичні запозичення становлять одне з джерел словотворення, а також є одним із чинників розвитку кожної мови, української зокрема.
УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ сягають часів ранньої східнослов’янської доби, коли степи Півн. Причорномор’я контролювалися тюркомовними кочовими племінними об’єднаннями гунів (4 - 5 ст.), аварів-обрів (6 ст.), булгарів (6 - 7 ст.) та хозарів (7 - 10 ст.), яких витіснили печеніги (9 - 11 ст.), що, в свою чергу, поступилися кипчакам-куманам-половцям (11 - 13 ст.), а останні — кримським татарам та ногайцям Золотої Орди.
Діалектно неоднорідні мови гунів, аварів, булгарів та хозарів, що разом із сучасною чуваською мовою становлять булгарську групу тюркських мов, значного впливу на українські територіальні діалекти доби Київської Русі, очевидно, не мали. Проте сліди цих контактів спостерігаються не тільки у вітчизняних писемних пам’ятках (булгаризми тивун/тиун, каган/коган, хоть ‘жінка’, хинове ‘гунни’, болярин боярин, лошадь, сапог, Тьмуторокань, Борис, Боян/Баян тощо), а й у сучасній українській мові: ватаг, хазяїн (давньорус. хозя), ковер (кримськотатар. кийиз ‘повсть’), харалуг, харалужний, корогва (давньорус. хорюгъвъ), лоша, сагайдак/ сайдак, колчан, р. Сутень, буланий, карий тощо. Певний вплив на українські діалекти старокиївської доби мали печенізька та половецька мови. Прямим нащадком першої є гагаузька мова (в Одеській області та ін.). Половецька ж лягла в основу кипчацьких мов кримського ареалу — кримськотатарської, караїмської (з домішкою хозарського субстрату), вірмено-кипчацької та урумської (з помітним румейським субстратом). Близькоспорідненість цих мов ускладнює послідовне розмежування відповідних запозичень. Проте пам’ятки давньоруської писемності з українських територій («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис, «Слово о полку Ігоревім» та ін.) і дані порівняльно-історичних досліджень вказують на велику кількість (близько 1 500 загальних і власних назв) печенізьких та половецьких запозичень. Впливи цього часу були взаємними, про що можна з певністю говорити, посилаючись на пам’ятку половецької мови «Codex Gumanicus» за рукописом середини 14 ст., де зустрічається ряд характерних східнослов’янізмів: izba ‘кімната’, kukel ‘кукіль’, ous ‘жито, збіжжя’, реč ‘піч’, salam ‘солома’, samala ‘смола’, yrs ‘рысь’ (із типовим надставним ы - перед р).
З розвитком козацтва й чумацтва тюркський вплив на лексику української мови ще більше зростає. Запозичення стосуються передусім козацького й чумацького побуту: козак (грец. фіксація 1308 з Судака καζακ), чумак, товариш, отаман, осавул, джура, кіш, кочувати, бунчук, шаровари, штани, очкур, гашник, калита, кисет, тютюн, люлька, башлик, тарань, чабак, шатро тощо. Завдяки різнобічним взаєминам засвоюються господарські назви, назви рослин, тварин, інструментів, товарів та ін.: саман, отара, Ґирлиґа, гарба, кишмиш, гарбуз, аїр, бузівок, барабан, кармазин, басма, тасьма, сап’ян, атлас, парча, куманець, терлик, килим, копил, буран. Помітного впливу зазнав український ономастикон. Багато козацьких прізвищ (за реєстрами 17- 18 ст. — бл. З 000) — тюркського походження: Балабан, Мурза, Кочубей, Кутлубей, Шингерій тощо. Подібна картина й в топонімії Півд. України: Баштанка, Інгул, Каланчак, Комишуваха і т. ін. Безпосередньо запозичуються і тюркські слова, що відображають суспільне життя Туреччини, татар Криму, інших тюркських етнічних осередків: хан, султан, візир, диван, чалма, калим, мечеть, намаз, ясир тощо. Серед них чимало арабізмів та персизмів, що сприймалися й засвоювалися як тюркські слова.
Скачати реферат Українська мова з погляду походження. Тюркізми
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Українська культура ХІХ - початок ХХ ст. 1. Історичні обставини розвитку української культури. 2. Освіта. Наукові знання. Медицина. 3. Розвиток української мови та літератури. 4. Драматургія і театр. Музика. 5. Образотворче мистецтво та архітектура. 1. Багата українська культ... 2. Реферат: Українська культура ХХ ст. Література Культурно-історичні та культуротворчі процеси початку століття. Трагедійність культурного відродження 20-х—30-х років. Українська культура в роки Другої світової війни та повоєнного часу. У ХІХ ст. відбувається нагромадження матеріал... 3. Реферат: Українська кухня Українська кухня має давню історію і славиться свою різноманітністю. Борщі і пампушки , паляниці і галушки, вареники і ковбаси, печеня і напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Національна кулінарія нараховує сотні рецептів. Деякі ст... 4. Реферат: Українська лексикографія ЛЕКСИКОГРАФІЯ (грец. λεξικογραφία, від λεξικόν — словник і γράφω — пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створ... 5. Реферат: Українська література (курс в питаннях і відповідях) Українська література в питання і відповідях (24 білети) Білет 1 1.Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім'я” “з огляду на високоартистичне змалювання сел... 6. Реферат: Українська література за п'ятдесят років (1917-1967) (Тичина, Бажан, Яновський, Багряний, Драч, Рильський, Хвильовий, Сосюра, Гончар, Довженко, Костенко) У темні й тяжкі часи революційного передгроззя, в доленосні роки першої світової війни, коли, за словами В. Винниченка, наступила ... 7. Реферат: Українська літереатура 10-хх років хх століття. Формування і розвиток українського модернізму Українська література впродовж усього ХIX ст. розвивалася в річищі народницької традиції, кредом якої було служіння народові (розумілося головним чином селянство). Реалізм минулого століття пройшов кілька етапів свого розвитку: просвітительський у... 8. Реферат: Українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століття у французькому літературному контексті Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століття – найбільш суперечливий і неординарний період в історії літератури, що викликає жваві суперечки літературознавців і культурологів різних країн і впродовж століття сприймається неоднозначно. Але ... 9. Реферат: Українська мова в контексті теорії крос-культурної комунікації: до питання про пріоритетні напрямки лінгвістичних досліджень Американські антропологи Кейвін Аврач та Пітер Блек зазначали у своїй праці, присвяченій проблемам крос-культурних конфліктів, що культура, носієм якої виступає певна особа, дає нам “лінзу”, через яку ми бачимо світ; “логіку”, за допомогою якої м... 10. Реферат: Українська мова в Словаччині Українська національна меншина в Словаччині зосереджена переважно на сході республіки, в Пряшівському краї, в округах Снина, Гуменне, Міжлабірці, Свидник, Бардіїв, Стара Любовня, де знаходяться і школи для українців. Мова йде про державні школи різн...
11. Реферат: Українська мова з погляду походження. Тюркізми
ВСТУП Українська мова за час свого багатовікового розвитку перебувала у контактах із сусідніми і віддаленими мовами. Ці контакти найбільшою мірою виявилися у запозиченні численних слів, які органічно входили до лексичної системи української мови, ... 12. Реферат: Українська мова на сході України: фрагменти донецьких реалій і спроба прогнозу Прийнявши пропозицію моїх київських колег висвітлити тему стану і перспектив української мови та культури на Донбасі, де я живу і працюю, я ще раз переконався, що це справа невдячна. Бо існуючі реалії, не кажучи вже про перспективи і протиречиві,... 13. Реферат: Українська мова у часи української державності і бездержав’я Цей розділ хотілося почати цитатою із повісті С. Васильченка «Талант»: «Мовчки пройшовши разів зо два по кімнаті, Журба спинився коло стіни, де висіла велика фотографічна картка його шкільних товаришів. Ряди чубатих юнаків визирали з неї бадьоро, смі... 14. Реферат: Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови ПЛАН 1. Правові засади української мови як державної мови 2. Сучасна мовна політика в Україні 3. Статус української літературної мови 4. Місце ділової мови в українській літературній мові 5. Список використаної літератури 1. Правов... 15. Реферат: Українська мова — основа культури українського народу Говорити про розвиток культури народу і нічого не сказати про розвиток мови — це все одно, що будувати хату і забути про її фундамент. Автори книги «Українська мова і культура мовлення» (1995) О. М. Пазяк та Г. Г. Кисіль справедливо наголошують: т... 16. Реферат: Українська мова: особливості її походження, вивчення і захисту ЩО ТАКЕ МОВА? Мова займає одне з найвищих місць на шкалі національних вартостей. У.Вайнрайх. 1. Мова належить до так званих вторинних систем. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого вона є. Водночас мова — о... 17. Реферат: Українська мова: походження, поняття і форми, сучасна мова Введення курсу “Українська ділова мова” у вищих навчальних закладах було одним із усеукраїнських освітянських заходів на виконання “Закону про мови” (1990р.). З того часу вийшло друком кілька программ і навчальних посібників, у яких окреслено обсяг п... 18. Реферат: Українська народна віра Пошукова робота на тему: УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ВІРА Поняття та термінологія Рідною Вірою українців є їхня етнічна релігія, яку в науці прийнято називати язичництвом. Етнічні релігії має кожен етнос, оскільки духовна культура народів є виток... 19. Реферат: Українська наука і культура початку XIX ст На початку XIX ст. починається розклад феодально-кріпосницького ладу і формування капіталістичних відносин. Незважаючи на жорстокі утиски, в Україні починає активізуватися культурний процес, який охоплює майже все розмаїття соціального життя. Кращі п... 20. Реферат: Українська наука та культура 18 - початок 19 ст. Починаючи з кінця XVIII століття — трагічна доба в історії України, коли завершено було ту послідовну політику позбавлення України не тільки державності, а й національних досягнень та культурних здобутків попередніх століть. До кінця XVIII ст. Укр... 21. Реферат: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ТА ЇЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Брак та викривлення історичних знань, деформованість національної свідомості і несформованість активної патріотичної позиції посттоталітарного українства породжують неясне уявлення про українську національну ідею (УНІ), множачи різне розуміння її міс... |
|