Просторіччя в романі Уласа Самчука “Волинь” - реферат українською
Специфіка мови художніх творів виявляється насамперед в яскраво виявленій індивідуальності, неповторності мови кожного талановитого письменника, в єдності комунікативної та естетичної функцій тексту, в широкому використанні елементів різного стилістичного забарвлення [7, 12]. Але, вдаючись до тих чи інших лексико-фразеологічних і морфолого-синтаксичних засобів загальнонародної мови, вживаючи говіркові, просторічно-жаргонні елементи, автор мусить завжди орієнтуватися на літературну норму [11, 16].
Виразність мови Уласа Самчука обумовлена саме правильним, продуманим співвідношенням елементів літературної мови і розмовного мовлення. Послуговується письменник і просторічною лексикою, оскільки вона надає літературному мовленню народного колориту, збагачує його, є одним з важливих засобів реалістичного зображення побутових ситуацій. “Ці слова іноді просто вражають своєю свіжістю влучністю, експресією, чітко вираженою оцінкою того чи іншого явища (найчастіше негативного)” [6, 57]. Зрозуміло, що, потрапляючи в контекст, просторіччя підкоряється художньому задуму письменника, стає невіддільним від усієї образної системи, від композиції твору в цілому.
Однак природа просторіччя як лінгвістичної категорії ще й дотепер повністю не з’ясована, внаслідок чого не існує і погодженого його визначення.
Г.П.Їжакевич цю лінгвістичну категорію іменує “розмовно-просторічною лексикою”, зауваживши в примітці, що “межа між розмовною і просторічною лексикою є дуже нечіткою й історично змінюваною” [15, 85]. Подібне стверджує і О.Пономарів, зазначаючи, “що ці два лексичні розряди не мають чітко окресленого розмежування” [11, 104]. Однак, на його думку, різниця між ними є. До складу розмовної лексики входять слова, що, перебуваючи в рамках літературної мови, надають висловлюванню розмовного характеру [11].
Просторічна лексика в основній своїй масі перебуває на межі літературного вжитку, а то й виходить за цю межу [11, 106].
Більшість мовознавців (як українських, так і російських) вважають, що просторічна лексика стоїть поза літературною нормою, але активно вживається в побутовому мовленні і в художній літературі як стилістичний засіб надання зневажливої, іронічної, грубуватої характеристики зображуваному [2, 227], “як засіб мовленнєвої характеристики персонажа з певного соціального середовища” [9, 130], “з гумористичною і сатиричною метою” [2, 342].
Російський мовознавець Б.Томашевський стверджує, що “просторіччя – це така форма мовлення, яка не рекомендується літературними нормами, але яка фактично використовується у вільному, інтимному, не публічному мовленні” [16, 152].
О.І.Єфімов характеризує цю категорію лексики як “слова і вирази, що побутують у різних соціально-мовленнєвих стилях загальнонародної розмовно-побутової мови і залишаються за межами загальновизнаних засобів і норм літературної мови” [4, 61]. Автор зазначає, що “просторіччя треба розглядати як джерело поповнення літературної мови. Але далеко не всі елементи просторіччя можуть мати право на літературність. Більшість з них залишаються зниженими в стилістичному відношенні засобами, хоча не позбавлені образності та виразності” [4,62].
Це ж стверджує і Ю.С.Сорокін: “…враховуючи широту вживання просторічних форм у різних стилях і жанрах нашої літературної мови, враховуючи, особливо, стилістико-семантичну роль цих форм у літературному вживанні, навряд чи можна ці форми вважати чимось таким, що відхиляється від норми літературної мови”. З цією думкою погоджується Г.П.Їжакевич: “Таким чином, просторіччя є одним із стилістичних різновидів усної і писемної літературної мови” [15, 85].
Але значна кількість елементів просторічної лексики все ж залишаються зниженими в стилістичному відношенні засобами вираження, хоча вони не позбавлені образності і виразності. Цю тезу підтримує і О.Медвідь, зазначаючи, що немає “чіткої межі між власне розмовною лексикою і просторіччям, яке може окремими своїми елементами проникати в розмовну мову, а згодом і в літературну” [10, 332]. В.І.Кодухов вважає, що просторіччю, як і мові художньої літератури, відводиться спеціальне місце серед форм і видів розмовного типу мови – воно займає проміжне становище між літературною мовою та діалектом [8, 96].
Як стверджує Р.Бесага, просторіччя – “це лексичні одиниці, які, з одного боку, не є фактами літературної мови безпосередньо, тобто вони маркуються певним стилем мови, обмежені вжитком і т.ін.; з другого боку, ми не ототожнюємо їх з діалектними одиницями, оскільки вони не виявляють, як діалектні явища, чітко окресленої локалізації, тобто не належать до жодного з наріч української мови” [1, 168].
Виразність мови Уласа Самчука обумовлена саме правильним, продуманим співвідношенням елементів літературної мови і розмовного мовлення. Послуговується письменник і просторічною лексикою, оскільки вона надає літературному мовленню народного колориту, збагачує його, є одним з важливих засобів реалістичного зображення побутових ситуацій. “Ці слова іноді просто вражають своєю свіжістю влучністю, експресією, чітко вираженою оцінкою того чи іншого явища (найчастіше негативного)” [6, 57]. Зрозуміло, що, потрапляючи в контекст, просторіччя підкоряється художньому задуму письменника, стає невіддільним від усієї образної системи, від композиції твору в цілому.
Однак природа просторіччя як лінгвістичної категорії ще й дотепер повністю не з’ясована, внаслідок чого не існує і погодженого його визначення.
Г.П.Їжакевич цю лінгвістичну категорію іменує “розмовно-просторічною лексикою”, зауваживши в примітці, що “межа між розмовною і просторічною лексикою є дуже нечіткою й історично змінюваною” [15, 85]. Подібне стверджує і О.Пономарів, зазначаючи, “що ці два лексичні розряди не мають чітко окресленого розмежування” [11, 104]. Однак, на його думку, різниця між ними є. До складу розмовної лексики входять слова, що, перебуваючи в рамках літературної мови, надають висловлюванню розмовного характеру [11].
Просторічна лексика в основній своїй масі перебуває на межі літературного вжитку, а то й виходить за цю межу [11, 106].
Більшість мовознавців (як українських, так і російських) вважають, що просторічна лексика стоїть поза літературною нормою, але активно вживається в побутовому мовленні і в художній літературі як стилістичний засіб надання зневажливої, іронічної, грубуватої характеристики зображуваному [2, 227], “як засіб мовленнєвої характеристики персонажа з певного соціального середовища” [9, 130], “з гумористичною і сатиричною метою” [2, 342].
Російський мовознавець Б.Томашевський стверджує, що “просторіччя – це така форма мовлення, яка не рекомендується літературними нормами, але яка фактично використовується у вільному, інтимному, не публічному мовленні” [16, 152].
О.І.Єфімов характеризує цю категорію лексики як “слова і вирази, що побутують у різних соціально-мовленнєвих стилях загальнонародної розмовно-побутової мови і залишаються за межами загальновизнаних засобів і норм літературної мови” [4, 61]. Автор зазначає, що “просторіччя треба розглядати як джерело поповнення літературної мови. Але далеко не всі елементи просторіччя можуть мати право на літературність. Більшість з них залишаються зниженими в стилістичному відношенні засобами, хоча не позбавлені образності та виразності” [4,62].
Це ж стверджує і Ю.С.Сорокін: “…враховуючи широту вживання просторічних форм у різних стилях і жанрах нашої літературної мови, враховуючи, особливо, стилістико-семантичну роль цих форм у літературному вживанні, навряд чи можна ці форми вважати чимось таким, що відхиляється від норми літературної мови”. З цією думкою погоджується Г.П.Їжакевич: “Таким чином, просторіччя є одним із стилістичних різновидів усної і писемної літературної мови” [15, 85].
Але значна кількість елементів просторічної лексики все ж залишаються зниженими в стилістичному відношенні засобами вираження, хоча вони не позбавлені образності і виразності. Цю тезу підтримує і О.Медвідь, зазначаючи, що немає “чіткої межі між власне розмовною лексикою і просторіччям, яке може окремими своїми елементами проникати в розмовну мову, а згодом і в літературну” [10, 332]. В.І.Кодухов вважає, що просторіччю, як і мові художньої літератури, відводиться спеціальне місце серед форм і видів розмовного типу мови – воно займає проміжне становище між літературною мовою та діалектом [8, 96].
Як стверджує Р.Бесага, просторіччя – “це лексичні одиниці, які, з одного боку, не є фактами літературної мови безпосередньо, тобто вони маркуються певним стилем мови, обмежені вжитком і т.ін.; з другого боку, ми не ототожнюємо їх з діалектними одиницями, оскільки вони не виявляють, як діалектні явища, чітко окресленої локалізації, тобто не належать до жодного з наріч української мови” [1, 168].
Скачати реферат Просторіччя в романі Уласа Самчука “Волинь”
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Пропозиція грошей на фінансовому ринку. Основні види небанківських фінансових посередників. Методи банківського кредитування. ПЛАН 1. Пропозиція грошей на фінансовому ринку. 2. Основні види небанківських фінансових посередників. 3. Методи банківського кредитування. 1. Пропозиція грошей на фінансовому ринку. Монетарна теорія розглядає пропозицію грошей як альт... 2. Реферат: Просвітництво Питання 1. . Період розвитку Просвітництва може бути умовно обмежений двома датами: роком смерті Людовика XIV (1715) , ідо положили кінець епосі «блискучого» абсолютизму, і роком штурму Бастилії (1789) . XVIII століття в історії думки не випадково на... 3. Реферат: Просвітництво і прояви пієтизму в Україні Духовним змістом XVIII ст. в Європі стало Просвітництво — ідейно-культурний рух, що відображав новий етап розвитку, а в Східній Європі — чергове зародження буржуазних відносин. У центрі Просвітництва знаходились ідеї всесилля людського розуму і соціа... 4. Реферат: Просвітництво та релігія: суперечності та стосунки Вступ Просвітництво – епоха яка охвачує ХVII – XVIII століття. Перші два десятиріччя ХVII ст. – це час могутніх козацьких повстань, які показали сучасникам впливовість і державотворчі можливості української козаччини, час особливо активної боротьб... 5. Реферат: Просвітницька діяльність греко-католицьких священиків на Прикарпатті в ХІХ ст. Суспільні зміни, які відбуваються на наших очах, напевно, не мають аналогів у світовiй iсторiї. Процес українського духовного вiдродження сьогоднi не тiльки вiдкриває в нашiй iсторiї так званi "бiлi плями", а й виявляє цiлi прогалини в iсторiї суспiл... 6. Реферат: Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання школярів Кінцева мета шкільного фізичного виховання — зробити фізичну культу-ру І спорт життєвою проблемою кожної людини Тому інтерес до занять фізичними вправами повинен бути таким, щоб зберегтись протягом усього життя Для досягнення названої мети велике зна... 7. Реферат: Проста лінійна регресія Розділ 1. Вступ. Короткий опис дослідженння. Наша мета полягає в дослідженні економічних явищ та закономірностей на мікрорівні. Для цього ми обрали такий об’єкт спостереження: завод оборонного комлексу України. Використовуючи інформацію про ціну ... 8. Реферат: Прості речення з умовною модальністю Поле умовності є складною семантико-синтаксичною системою. Кожен тип речень займає у цій системі певне місце. Тому необхідно перш за все ознайомитись з кожним типом умовності в системі сучасного українського синтаксису, визначити місце умовних кон... 9. Реферат: ПРОСТІР І ЧАС — ФОРМИ РУХУ МАТЕРІЇ ГУМАНІСТИЧНИЙ ВИМІР ПРОСТОРУ І ЧАСУ В історії культури людства категорії часу та простору завжди функціонували як умови пізнання світу, його власного існування, «інструменти» культурно-практичного опанування дійсності. «...Основні форми всякого бу... 10. Реферат: Простір освіти з точки зору її основного суб'єкта У Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки основними духовними орієнтирами освіти визначаються самостійність, самодостатність, здатність особистості до самореалізації та її творча активність. Такий вчергове підкреслено вагомий а...
11. Реферат: Просторіччя в романі Уласа Самчука “Волинь”
Специфіка мови художніх творів виявляється насамперед в яскраво виявленій індивідуальності, неповторності мови кожного талановитого письменника, в єдності комунікативної та естетичної функцій тексту, в широкому використанні елементів різного стилісти... 12. Реферат: Просторова будова органічних молекул План. 1. Вступ 2. Просторова будова органічних молекул 3. Поняття про будову 4. Конфігурація 5. Моделі молекул і стереохімічні формули 6. Конформації з’єдань з відкритим ланцюгом 7. Конформації циклічних з’єдань 8. Види напруг... 13. Реферат: Просторові задачі теорії пружності для шару В даній главі будемо розглядати різні випадки деформації нескінченно пружного шару, причому в усіх задачах будуть застосовуватися відомі представлення Папковича-Нейбера для переміщень і напруг через чотири гармонічні функції: Ф0,Ф1,Ф2 ,Ф3 .Приведемо ... 14. Реферат: ПРОТЕОМІКА Назва цієї науки, яка народилося в 1995 році, походить від злиття двох термінів: "PROTEins" і "genOMe" (однак є погляди, що зародження протеоміки відбулося значно раніше, ще у 80-х роках). Протеоміка — наука, основним предметом вивчення якої є біл... 15. Реферат: ПРОТЕСТАНТИЗМ 1. Реформація. У XVI ст. виник рух за реформу католицької церкви, що згодом став загальноєвропейським і був підтриманий різними верстами населення. Він став важливим етапом боротьби буржуазії ряду країн проти феодалізму. Своєрідність Реформації п... 16. Реферат: Протипіхотні міни ПОМЗ-2М, ОЗМ –72, МОН-50 Міна протипіхотна осколкова натяжної дії кругового ураження. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника. Являє собою вдосконалену модифікацію протипіхотної міни ПОМЗ-2. Будова міни. Міна ПОМЗ-2М складається з наступних основних... 17. Реферат: Протиріччя в романі Уласа Самчука "Волинь". Просторіччя в романі Уласа Самчука “Волинь” Специфіка мови художніх творів виявляється насамперед в яскраво виявленій індивідуальності, неповторності мови кожного талановитого письменника, в єдності комунікативної та естетичної функцій тексту, в шир... 18. Реферат: Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник» У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні «Федько-халамидник» показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до ... 19. Реферат: Протистояння двох стилів Календарна реформа 1582 р. породила бурю протестів і жорстку полеміку, зокрема серед учених. Проти неї висловилися практично всі університети Західної Європи. Ширилися твердження, нібито григоріанський календар астрономічно не обґрунтований, що це –... 20. Реферат: Протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) Загальна характеристика Незважаючи на широке застосування ручних протитанкових гранатометів у другій світовій війні, вони не могли повністю забезпечити протитанкову оборону піхотних підрозділів. Підвищити дальність стрільби РПГ виявилося неможливи... 21. Реферат: Протиукраїнський універсалізм у нашій українській церкві Прочитавши на сторінках нашої преси репортаж про Форум «Молодь — Христові», що відбувся в Києві 18-19 серпня, на завершення IV сесії Патріяршого Собору УГКЦ, багато людей із нашого старшого покоління напевно запитає себе: А чому не пов’язано цього ф... |
|