Астрономія від спостережень до теорії - реферат українською
Астрономія від спостережень до теорії
Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього - до практики.
Вихідним моментом наукового пізнання є спостереження різних об'єктів і природних процесів. Ці спостереження можуть здійснюватись як за допомогою органів чуттів, так і за допомогою різних приладів та інструментів, що розширюють можливості цих органів. Безпосередньо чи за допомогою спеціальних пристроїв: електронних мікроскопів, телескопів, радіотелескопів, інших вимірювальних приладів - дослідник спостерігає плин тих чи інших природних процесів, реєструє події, що відбуваються, проводить потрібні вимірювання.
Маючи органи зору, що здатні сприймати видиме світло, люди почали вивчати Всесвіт з тих об'єктів, які вони могли безпосередньо спостерігати на небі. І протягом багатьох століть астрономія залишалася виключно оптичною наукою. А основним інструментом дослідників Всесвіту був телескоп - прилад, що в багато разів збільшує чутливість людського ока.
Однак можливості астрономічних спостережень обмежені натуральним ходом природних процесів. Скажімо, планету Марс дослідники Всесвіту можуть спостерігати у телескопи з наземних обсерваторій лише протягом кількох місяців у межах кожних двох років. У решту часу Марс губиться в яскравих променях Сонця і практично недоступний для телескопічних спостережень. А великих протистоянь Марса, коли ця планета найближче підходить до Землі, доводиться чекати роками.
У не менш складному становищі опиняються вчені при спостереженні сонячної корони - зовнішньої оболонки нашого денного світила. З наземних обсерваторій у звичайних умовах корону не видно: її слабке сяйво губиться у променях сонячної фотосфери - найбільш яскравого шару сонячної поверхні, який ми й спостерігаємо на небі у вигляді сліпучого диска.
Звичайно, всередині телескопа можна встановити спеціальну заслінку, що перекривав фотосферу. Але цей метод дає результати тільки на гірських обсерваторіях. Найкращі умови для вивчення сонячної корони виникають тільки під час повних сонячних затемнень, коли диск Місяця перекриває яскраву фотосферу. Але, по-перше, повні сонячні затемнення відбуваються досить рідко, їхніх повторень інколи доводиться чекати роками, а в одному й тому самому місці повні сонячні затемнення звичайно повторюються лише через багато сотень років. Так, за весь час існування Москви, тобто майже за 850 років, у цьому районі відбулося лише три повні затемнення, а чергове спостерігатиметься лише 16 жовтня 2126 року.
По-друге, повна фаза затемнень, під час якої тільки й можна спостерігати сонячну корону, триває лише кілька хвилин.
Десятиріччями, а іноді й століттями доводиться очікувати появи яскравих комет, проходження Меркурія по диску Сонця, спалахів наднових зір у нашій Галактиці. І таких труднощів при вивченні космічних явищ є чимало.
На відміну од спостерігача експериментатор має можливість безпосередньо активно впливати на об'єкт, що вивчається (нагрівати його, піддавати дії хімічних речовин, механічних навантажень, електричних і магнітних полів тощо), змінювати його стан і спостерігати наслідки таких змін. Експеримент, у принципі, може бути повторений у будь-який час і яку завгодно кількість разів. Крім того, в процесі дослідження експеримент можна видозмінювати, вносити у його постановку певні поправ-
ки і тим самим діставати принципово нові результати.
Таким чином, експеримент - дійовіший і ефективніший спосіб наукового дослідження, ніж спостереження.
Поширеною в думка, що астрономія - наука пасив-но-спостережна і в ній, принаймні до створення дослідних космічних апаратів, не було місця для експерименту. Однак це помилкове уявлення.
Зрозуміло, дистанційний характер астрономічних досліджень накладав на вивчення космічних явищ певну специфіку, але, з другого боку, астрономічні спостереження, незважаючи на величезні відстані, що відділяють дослідника від об'єктів, які він вивчає, зовсім не такий вже пасивний спосіб вивчення природи, як може здатися на перший погляд. Як підкреслює академік В. А. Амбарцумян, і спостерігач у більшості випадків має можливість активно вибирати об'єкти спостереження відповідно до своїх дослідницьких завдань.
Одним із прикладів такого активного підходу до астрономічних спостережень є «метод порівняння». Для вивчення якого-небудь об'єкта, що цікавить астрономів, підбираються подібні до нього за природою космічні об'єкти. В процесі спостережень з'ясовується, що у цих об'єктів спільне і чим вони різняться. Аналіз причин, які породжують цю подібність і цю відмінність, може дати цінну додаткову інформацію, що відкрив шлях до пізнання закономірностей досліджуваного об'єкта. Так, Землю порівнюють з іншими планетами Сонячної системи, Сонце - з іншими зорями, нашу Галактику - з іншими зоряними островами Всесвіту.
Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього - до практики.
Вихідним моментом наукового пізнання є спостереження різних об'єктів і природних процесів. Ці спостереження можуть здійснюватись як за допомогою органів чуттів, так і за допомогою різних приладів та інструментів, що розширюють можливості цих органів. Безпосередньо чи за допомогою спеціальних пристроїв: електронних мікроскопів, телескопів, радіотелескопів, інших вимірювальних приладів - дослідник спостерігає плин тих чи інших природних процесів, реєструє події, що відбуваються, проводить потрібні вимірювання.
Маючи органи зору, що здатні сприймати видиме світло, люди почали вивчати Всесвіт з тих об'єктів, які вони могли безпосередньо спостерігати на небі. І протягом багатьох століть астрономія залишалася виключно оптичною наукою. А основним інструментом дослідників Всесвіту був телескоп - прилад, що в багато разів збільшує чутливість людського ока.
Однак можливості астрономічних спостережень обмежені натуральним ходом природних процесів. Скажімо, планету Марс дослідники Всесвіту можуть спостерігати у телескопи з наземних обсерваторій лише протягом кількох місяців у межах кожних двох років. У решту часу Марс губиться в яскравих променях Сонця і практично недоступний для телескопічних спостережень. А великих протистоянь Марса, коли ця планета найближче підходить до Землі, доводиться чекати роками.
У не менш складному становищі опиняються вчені при спостереженні сонячної корони - зовнішньої оболонки нашого денного світила. З наземних обсерваторій у звичайних умовах корону не видно: її слабке сяйво губиться у променях сонячної фотосфери - найбільш яскравого шару сонячної поверхні, який ми й спостерігаємо на небі у вигляді сліпучого диска.
Звичайно, всередині телескопа можна встановити спеціальну заслінку, що перекривав фотосферу. Але цей метод дає результати тільки на гірських обсерваторіях. Найкращі умови для вивчення сонячної корони виникають тільки під час повних сонячних затемнень, коли диск Місяця перекриває яскраву фотосферу. Але, по-перше, повні сонячні затемнення відбуваються досить рідко, їхніх повторень інколи доводиться чекати роками, а в одному й тому самому місці повні сонячні затемнення звичайно повторюються лише через багато сотень років. Так, за весь час існування Москви, тобто майже за 850 років, у цьому районі відбулося лише три повні затемнення, а чергове спостерігатиметься лише 16 жовтня 2126 року.
По-друге, повна фаза затемнень, під час якої тільки й можна спостерігати сонячну корону, триває лише кілька хвилин.
Десятиріччями, а іноді й століттями доводиться очікувати появи яскравих комет, проходження Меркурія по диску Сонця, спалахів наднових зір у нашій Галактиці. І таких труднощів при вивченні космічних явищ є чимало.
На відміну од спостерігача експериментатор має можливість безпосередньо активно впливати на об'єкт, що вивчається (нагрівати його, піддавати дії хімічних речовин, механічних навантажень, електричних і магнітних полів тощо), змінювати його стан і спостерігати наслідки таких змін. Експеримент, у принципі, може бути повторений у будь-який час і яку завгодно кількість разів. Крім того, в процесі дослідження експеримент можна видозмінювати, вносити у його постановку певні поправ-
ки і тим самим діставати принципово нові результати.
Таким чином, експеримент - дійовіший і ефективніший спосіб наукового дослідження, ніж спостереження.
Поширеною в думка, що астрономія - наука пасив-но-спостережна і в ній, принаймні до створення дослідних космічних апаратів, не було місця для експерименту. Однак це помилкове уявлення.
Зрозуміло, дистанційний характер астрономічних досліджень накладав на вивчення космічних явищ певну специфіку, але, з другого боку, астрономічні спостереження, незважаючи на величезні відстані, що відділяють дослідника від об'єктів, які він вивчає, зовсім не такий вже пасивний спосіб вивчення природи, як може здатися на перший погляд. Як підкреслює академік В. А. Амбарцумян, і спостерігач у більшості випадків має можливість активно вибирати об'єкти спостереження відповідно до своїх дослідницьких завдань.
Одним із прикладів такого активного підходу до астрономічних спостережень є «метод порівняння». Для вивчення якого-небудь об'єкта, що цікавить астрономів, підбираються подібні до нього за природою космічні об'єкти. В процесі спостережень з'ясовується, що у цих об'єктів спільне і чим вони різняться. Аналіз причин, які породжують цю подібність і цю відмінність, може дати цінну додаткову інформацію, що відкрив шлях до пізнання закономірностей досліджуваного об'єкта. Так, Землю порівнюють з іншими планетами Сонячної системи, Сонце - з іншими зорями, нашу Галактику - з іншими зоряними островами Всесвіту.
Скачати реферат Астрономія від спостережень до теорії
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: АСТРОНОМІЧНА НАУКА І ПЕРЕДБАЧЕННЯ. БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. В ... 2. Реферат: Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. В ас... 3. Реферат: Астрономічна наука і передбачення. Боротьба за науковий світогляд Одна з головних вимог до будь-якої наукової теорії полягає в тому, що теорія повинна передбачати раніше невідомі факти і явища. Здатність теорії передбачати є водночас і критерієм її істинності, її відповідності закономірностям реального світу. ... 4. Реферат: Астрономічні основи календаря Відлічувати окремі проміжки часу люди вже здавна могли саме тому, що в навколишньому світі є декілька явищ, які періодично повторюються. Так, оскільки є зміна дня й ночі, то склалося уявлення про добу як найкоротшу календарну одиницю часу. Далі, Міс... 5. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – а... 6. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – а... 7. Реферат: Астрономічні спостереження і телескопи 1. Телескопи. Основним астрономічним приладом є телескоп. Призначення телескопа — зібрати якнайбільше світла від досліджуваного об'єкта і (при візуальних спостереженнях) збільшити його видимі кутові розміри. Основною оптичною частиною телескопа є о... 8. Реферат: Астрономічні спостереження та їх особливості В темну, безхмарну ніч на небі можна побачити багато зірок. Здається, важко розібратись в цій величній картині зоряного неба. Практична необхідність вивчення зоряного неба привела до народження науки, яка ще в Стародавній Греції одержала назву – аст... 9. Реферат: АСТРОНОМІЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природничих наук. Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така,... 10. Реферат: Астрономія в стародавності Астрономія в стародавності. Важко точно сказати, коли саме зародилася астрономія: до нас майже не дійшли зведення, що відносяться до доісторичних часів. У ту віддалену епоху, коли люди були зовсім неспроможні перед природою, виникла віра в могутн...
11. Реферат: Астрономія від спостережень до теорії
Астрономія від спостережень до теорії Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання... 12. Реферат: Астрономія і природознавство Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природничих наук. Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така, щ... 13. Реферат: Астрономія, авіація, космонавтика Діаметр 4878 км. Маса 3,28*1023 кг. Щільність 5500 кгм3. Період обертання 58,7 доби. Середня відстань від Сонця 0,39 а.е. Період звертання 88доби. Ексценрисітет орбіти 0,21. Нахил орбіти 7 градусів. Меркурій – найближча до Сонця планета і найменша з... 14. Реферат: Астрономія: від спостережень до теорії Спостереження. Експеримент. Теорія. Одне з основних положень теорії пізнання діалектичного матеріалізму полягає в тому, що процес пізнання людиною навколишнього світу проходить у напрямі від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього... 15. Реферат: Ататюрк Мустафа Кемаль Ататюрк Мустафа Кемаль Мустафа Кемаль Ататюрк народився в грецькому місті Салоніки в родині дрібного митного службовця. Військову освіту одержав у військових училищах у Салоніках і Монистирі. У 1905 році успішно закінчив Академію генерального штаб... 16. Реферат: Атестація в Айкідо Суворо дотримуючись наказу Засновника, сенсея Моріхея Уесіби, в Айкідо до цього часу, заборонено використовувати будь-яку форму бою, а також використовувати Айкідо в якості способу вирішення різних конфліктів або оцінки сили суперника. Тому, бажаючі ... 17. Реферат: Атестація робочих місць за умовами праці План Вступ………………………………………………………………………………………2 1. Служба охорони праці на підприємстві………………………………………………3 2.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників……………………………………………7 3.Шкідливі речовини……………………………………………………………………...8 Висновки……………………………………………………... 18. Реферат: Атестація робочого місця на підприємстві 1. Охорона праці на підприємстві. В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизации є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробниц... 19. Реферат: Атлантида За даними бібліографії на сьогоднішній день про Атлантиду, таємничий материк, що похований десь на дні океану, написано понад 20000 наукових праць і пригодницьких творів. Висуното понад 1700 гіпотез про її місцеперебування й причини безслідного зникн... 20. Реферат: Атлантичний океан Площа океану – 91,7 млн.км.2 Максимальна глибина – 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів – 16. Найбільші моря – Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока – Мексиканська. Найбільші острови та групи островів – Великі Антильські, Вели... 21. Реферат: Атомна енергетика негативні та позитивні наслідки для екології Атомна енергетика негативні та позитивні наслідки для екології Атомна енергетика - стала технологія А чому, власне, атомна? Нам що, мало чорнобильської трагедії? Приблизно так багато хто відреагує на заголовок цієї статті. Давайте, однак, відки... |
|