Мова усної народної поезії та діалекти - реферат українською
Мова українського фольклору викликає посилений інтерес сучасних лінгвістів як особлива художньо-естетична цілісність, що виконує культурологічну функцію і характеризується широкими зв’язками з літературними та позалітературними елементами. Один із аспектів дослідження – взаємодія з діалектами – розглядається в нашій статті.
Питання про місце фольклору в системі загальнонародної мови поки що остаточно не з’ясоване. Деякі російські вчені пропонують вважати уснопоетичну мову окремим функціональним стилем літературної мови, котрий має специфічні ознаки фонетичної, морфолого-словотвірної, лексико-семантичної, синтаксичної організації (В.І.Кодухов, З.К.Тарланов та інші).
Більшість українських дослідників, враховуючи тривалі взаємовпливи усної словесності та мови художньої літератури, значну роль фольклору в національно-мовній творчості письменників, спільні функції, визначають мову народної поезії як один із жанрових різновидів художнього стилю (С.Я.Єрмоленко, В.А.Чабаненко).
Чимало польських та російських мовознавців пишуть про тісний зв’язок фольклору та діалектів. Існує кілька поглядів на це питання. Одні російські вчені вважають фольклор різновидом діалекту (Л.І.Баран-никова), діалектом у його художній функції (Й.О.Оссовецький), літературною мовою діалекту (П.Г.Богатирьов), інші – наддіалектним утворенням, своєрідним поетичним койне (А.В.Десницька).
Такої ж думки дотримуються польські дослідники Є.Бартміньски, Є.Сєроцюк. Зокрема, Єжи Бартміньски у ґрунтовній монографії “O jezyku folkloru” (1973 р.) назвав мову народної поезії “художнім діалектом, який на рівні фонетики, морфології, лексики, синтаксису виявляє поетичні властивості” [2, 87-125]. В іншій праці “O derywacji stylistycznej” (1977 р.) вчений ужив вислів “поетичний інтердіалект фольклору” [1, 193-203]. Виникнення міждіалектних елементів в усній поезії констатував також Єжи Сєроцюк у розвідці “Elementy interdialektalne w polskich piesniach ludowych (na przykladzie nazw lasu)” (1976 р.) [8, 18].
Мовознавці підкреслюють, що використання діалектних одиниць залежить від жанру народної словесності: “Фольклорні казки виконуються на діалекті, поезія, особливо висока, – мовою, яка має літературний характер” [4, 34]. А.П.Євгеньєва так пояснювала відхід від діалектної лексики в процесі виникнення народної пісні: “Співак творить на своєму діалекті, користуючись своїми нормами, але в його творах буде менше діалектизмів, ніж у його повсякденному мовленні, тому що билину, пісню тощо він створює, опираючись на традицію, яка допомагає йому при виборі типових і яскравих форм” [6, 17]. Відомий дослідник О.М.Веселовський у книзі “Историческая поэтика” (1940 р.) відхід від діалектизмів пов’язував із виникненням особливого поетичного койне, високого поетичного стилю народної пісні, близького до літературної мови [3, 358-360].
Вивчаючи словник російської народної пісні, О.Т.Хроленко виявив, що "лексичний склад російського фольклору в своїй більшості збігається з літературною лексикою. Певну частину уснопоетичної лексики складають діалектизми, історизми, архаїзми, запозичені слова, обрядові терміни і специфічні фольклорні новотвори... Питома вага діалектної лексики в мові фольклору невелика” [9, 8]. Вчений підкреслював, що в тих народів, у яких мова усної словесності стала одним з джерел літературної мови, цілком можливо відносити її до наддіалектних явищ та койне.
Думку про наддіалектний характер української народнопоетичної творчості висловила С.Я.Єрмоленко у книзі “Фольклор і літературна мова” (1987 р.). Це явище, на її погляд, має причини об’єктивного і суб’єктивного характеру. До перших належить: поширення фольклорних творів у різних місцевостях, жанрово-тематична й образно-поетична спільність пісень, які побутують на різних територіях, міждіалектні зв’язки тощо. До других – факт “переживання” народної пісні митцем, художником слова, який бачив народний твір на ширшому тлі літературної мови і часто продовжував його творення в нових варіантах, вплив літературної норми, стилістичне опрацювання діалектизмів як специфічний художньо-виражальний засіб [7; 15]
Використання діалектних слів зі стилістичною метою можна простежити на прикладі творчості народної співачки Явдохи Зуїхи, варіантів усної поезії, записаних на одній території.
Говіркова лексика вживається для підсилення змісту думки, під-креслення жартівливого, розмовного забарвлення. Як-от, у весільній пісні:
Чом ви, дружки, та не пієте,
Чи не хочете, чи не вмієте?
Чи у вас писки з ременю,
Чи язики з паперу?
[10, 265]
Стилістично виразними стають синоніми до літературно нормативних слів, що походять з різних діалектів, у тому самому творі або у його варіантах. Наприклад:
Ой там на горі
Мальовали малярі,
Мальовали, рисовали
[11, 374]
Питання про місце фольклору в системі загальнонародної мови поки що остаточно не з’ясоване. Деякі російські вчені пропонують вважати уснопоетичну мову окремим функціональним стилем літературної мови, котрий має специфічні ознаки фонетичної, морфолого-словотвірної, лексико-семантичної, синтаксичної організації (В.І.Кодухов, З.К.Тарланов та інші).
Більшість українських дослідників, враховуючи тривалі взаємовпливи усної словесності та мови художньої літератури, значну роль фольклору в національно-мовній творчості письменників, спільні функції, визначають мову народної поезії як один із жанрових різновидів художнього стилю (С.Я.Єрмоленко, В.А.Чабаненко).
Чимало польських та російських мовознавців пишуть про тісний зв’язок фольклору та діалектів. Існує кілька поглядів на це питання. Одні російські вчені вважають фольклор різновидом діалекту (Л.І.Баран-никова), діалектом у його художній функції (Й.О.Оссовецький), літературною мовою діалекту (П.Г.Богатирьов), інші – наддіалектним утворенням, своєрідним поетичним койне (А.В.Десницька).
Такої ж думки дотримуються польські дослідники Є.Бартміньски, Є.Сєроцюк. Зокрема, Єжи Бартміньски у ґрунтовній монографії “O jezyku folkloru” (1973 р.) назвав мову народної поезії “художнім діалектом, який на рівні фонетики, морфології, лексики, синтаксису виявляє поетичні властивості” [2, 87-125]. В іншій праці “O derywacji stylistycznej” (1977 р.) вчений ужив вислів “поетичний інтердіалект фольклору” [1, 193-203]. Виникнення міждіалектних елементів в усній поезії констатував також Єжи Сєроцюк у розвідці “Elementy interdialektalne w polskich piesniach ludowych (na przykladzie nazw lasu)” (1976 р.) [8, 18].
Мовознавці підкреслюють, що використання діалектних одиниць залежить від жанру народної словесності: “Фольклорні казки виконуються на діалекті, поезія, особливо висока, – мовою, яка має літературний характер” [4, 34]. А.П.Євгеньєва так пояснювала відхід від діалектної лексики в процесі виникнення народної пісні: “Співак творить на своєму діалекті, користуючись своїми нормами, але в його творах буде менше діалектизмів, ніж у його повсякденному мовленні, тому що билину, пісню тощо він створює, опираючись на традицію, яка допомагає йому при виборі типових і яскравих форм” [6, 17]. Відомий дослідник О.М.Веселовський у книзі “Историческая поэтика” (1940 р.) відхід від діалектизмів пов’язував із виникненням особливого поетичного койне, високого поетичного стилю народної пісні, близького до літературної мови [3, 358-360].
Вивчаючи словник російської народної пісні, О.Т.Хроленко виявив, що "лексичний склад російського фольклору в своїй більшості збігається з літературною лексикою. Певну частину уснопоетичної лексики складають діалектизми, історизми, архаїзми, запозичені слова, обрядові терміни і специфічні фольклорні новотвори... Питома вага діалектної лексики в мові фольклору невелика” [9, 8]. Вчений підкреслював, що в тих народів, у яких мова усної словесності стала одним з джерел літературної мови, цілком можливо відносити її до наддіалектних явищ та койне.
Думку про наддіалектний характер української народнопоетичної творчості висловила С.Я.Єрмоленко у книзі “Фольклор і літературна мова” (1987 р.). Це явище, на її погляд, має причини об’єктивного і суб’єктивного характеру. До перших належить: поширення фольклорних творів у різних місцевостях, жанрово-тематична й образно-поетична спільність пісень, які побутують на різних територіях, міждіалектні зв’язки тощо. До других – факт “переживання” народної пісні митцем, художником слова, який бачив народний твір на ширшому тлі літературної мови і часто продовжував його творення в нових варіантах, вплив літературної норми, стилістичне опрацювання діалектизмів як специфічний художньо-виражальний засіб [7; 15]
Використання діалектних слів зі стилістичною метою можна простежити на прикладі творчості народної співачки Явдохи Зуїхи, варіантів усної поезії, записаних на одній території.
Говіркова лексика вживається для підсилення змісту думки, під-креслення жартівливого, розмовного забарвлення. Як-от, у весільній пісні:
Чом ви, дружки, та не пієте,
Чи не хочете, чи не вмієте?
Чи у вас писки з ременю,
Чи язики з паперу?
[10, 265]
Стилістично виразними стають синоніми до літературно нормативних слів, що походять з різних діалектів, у тому самому творі або у його варіантах. Наприклад:
Ой там на горі
Мальовали малярі,
Мальовали, рисовали
[11, 374]
Скачати реферат Мова усної народної поезії та діалекти
Схожі українські реферати
|
1. Реферат: Мова віршова й прозова Твори художньої літератури за особливостями організації поетичної мови поділяються на прозові і віршові. Вони мають свої особливості й закономірності. Вживання їх не є явищем довільним, залежним лише від бажання автора, а зумовлюється рядом певних чи... 2. Реферат: Мова ділової документації Особливості писемного ділового мовлення Специфіка писемного ділового мовлення полягає в тому, що воно є вторинним стосовно усного. Писемне виникло пізніше від усного і спирається на нього, як на своє джерело. Писемне мовлення має вироблену систем... 3. Реферат: Мова жестів Невербальні спілкування це любі рухи тіла, що свідчать про внутрішній стан і відношення партнерів один до одного. За допомогою жестів спілкування більше доступне і запевняюче. Невербальні жести є ще регуляторами спілкування, так як вони збільшують а... 4. Реферат: Мова і держава. Державність мови Держава є божественна ідея як вона існує на землі. Таким чином, вона є точніше означуваний предмет всесвітньої історії, в якому свобода отримує свою об'єктивність й існує, насолоджуючись цією об'єктивністю. Ґеорг Вільгельм Фрідріх Геґель Але су... 5. Реферат: Мова і політика Мова і свідомість Асиміляція у перекладі з латини означає «уподібнення». Асимілювати народ — це примусити його відмовитися від своєї мови, звичаїв, традиційної культури, тобто змусити його перестати бути собою, уподібнити до народу-колонізатора і, ... 6. Реферат: Мова і політика (уривки з книжки) Центр кожної мови становить живе розмовне мовлення. Найрозвиненіша й багата мова приречена на повільну смерть, якщо вона виходить з ужитку як засіб щоденного спілкування. Мова — це живий організм, лише духовний, а не фізичний. Вона нерозривно пов’я... 7. Реферат: Мова і професія 1. Основні вимоги до мовлення Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача. Виділимо насамперед правила для мовц... 8. Реферат: Мова Паскаль Мова ПАСКАЛЬ, затвердженна в якості стандартної в 1979р. являється найбільш вдосконаленою в порівнянні з такими універсальними мовами програмування, як АЛГОЛ, ФОРТ- РАН, БЕЙСІК, ПЛ/М та інші. Завдяки своїй ефективності,... 9. Реферат: Мова перших слов’янських писемних пам’яток СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА — перша писемно зафіксована слов’ян. літ. мова, створена Кирилом і Мефодієм на базі одного з праслов’ян. діалектів — солунського — для репрезентації слов’ян. мовою богослужб. і каноніч. книг. С. м. близька до праслов’янської мов... 10. Реферат: Мова права Якщо в природній мові ситуація наявності багатозначних, неточних і незрозумілих висловів є цілком припустимою, то в спеціалізованих мовах наук намагаються запобігти їх виникненню та існуванню. Однозначність, усність і точність — це три вимоги, що вис...
11. Реферат: Мова усної народної поезії та діалекти
Мова українського фольклору викликає посилений інтерес сучасних лінгвістів як особлива художньо-естетична цілісність, що виконує культурологічну функцію і характеризується широкими зв’язками з літературними та позалітературними елементами. Один із ас... 12. Реферат: Мова як джерело відомостей про історію слов’ян Виникненню писемності у східних слов'ян сприяло два головних чинники; 1) поява держави; 2) проникнення здавна на східнослов'янські території християнства, яке було тісно пов'язане з використанням писемності для релігійних потреб. Писемність була конч... 13. Реферат: Мова – засіб спілкування між людьми 1. Чи правильно зроблено визначення даного поняття? Якщо ні, то вкажіть логічну помилку і яке правило дефініцій порушено? - Мова – засіб спілкування між людьми. Відповідь: Визначення (definitio – від лат.) – це логічна операція, яка дає змог... 14. Реферат: Мова – це характер і духовна могутність народу У давнину увагу багатьох народів привертало запитання: чия мова найдавніша? Адже найдавніша мова належить і найдавнішому народові. А який народ не хотів би собі такої честі ? вважатися найдавнішим? Отож і намагався довести первородство свого роду – ... 15. Реферат: Мова: вирази та їх семантика ПАСКАЛЬ: МОВА ТА МЕТАМОВА Дитина вчиться розмовляти до того, як вивчить формальні правила граматики, але правила вчасні, коли вона досягає повноліття. Д.Кнут 1. Мова: вирази та їх семантика У попередніх розділах було описано означення, вирази й о... 16. Реферат: Мови та системи програмування Однією з найпоширеніших мов з програмування серед сучасних мов високого рівня, що використовуються в ПК, є мова Visual BASIC. Слово Visual означає, що за допомогою цієї мови реалізовано візуальний стиль програмування. Це – зовсім новий стиль, за... 17. Реферат: Мовленевий етикет лікаря Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Такі стійкі формули спілку... 18. Реферат: МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність народної психіки, народного характеру. Украї... 19. Реферат: Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики Поняття “асоціація” є об’єктом вивчення багатьох наук: психології, фізіології, філософії, лінгвістики, а також психолінгвістики та психопоетики, що виникли на перетині психології з лінгвістикою та поетикою. Кожна з цих галузей обирає свій аспект опи... 20. Реферат: Мовна свідомість як поняття лінгвістики Принципу історизму в історико-лінгвістичних дослідженнях треба витримуватися системно й послідовно: не лише щодо форм існування мовної матерії в її динаміці, а й стосовно всієї сукупності лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників, які цю мовну мат... 21. Реферат: Мовна ситуація України Мовною ситуацією називають сукупність усіх мов, територіяльних і соціяльних діялектів, функціональних стилів тощо, які використовуються в країні для забезпечення комунікації на всіх суспільних рівнях. Якщо на території однієї країни поширені дві а... |
|